МВФ на канікулах
Днями стало відомо, що МВФ піде на канікули, так і не вирішивши, чи давати Україні наступний транш. Тепер при найоптимістичніших прогнозах це питання знову піднімуть в серпні. Якщо ж міркувати реалістично – не раніше вересня.
Весь цей рік співпраця з Фондом не складалася. Україна мала отримати 4 транші строком на 4 роки загальною сумою $17 млрд, що, до речі, є достатньо великою позикою співвідносно ВВП України.
Фактично ми отримали лише 2 частини обіцяного фінансування - на $5,8 і $1,7 млрд. Останній раз МВФ давав Україні гроші ще у серпні 2015-го - тобто наступного місяця мине рік, як ми живемо без допомоги кредиторів.
Раніше екс-міністр фінансів Наталка Яресько сподівалася, що в цьому році Україна отримає від Міжнародного валютного фонду $5,8 млрд. Наразі мова йде про те, щоб отримати хоча б $1 млрд наступної частини кредиту (нещодавно розмір траншу було зменшено з $1,7 до $1 млрд).
В уряду свої, більш позитивні, прогнози - там очікують надходження $4,3 мрд. Однак виходячи з того, що питання кредиту почнуть розглядати лише у вересні і те, з яким скрипом Україна виконує вимоги МВФ, ці прогнози не видаються реальними.
Чому не дають гроші
Як неодноразово наголошувала голова Фонду Крістін Лагард, Україні, щоб отримати гроші від МВФ, необхідно ухвалити низку законів.
Загалом їх нараховується 19 і в основному вони стосуються реформи податкової служби, приватизації стратегічних держпідприємств, незалежності держбанків, прозорості роботи митниці, створення відкритого ринку природного газу.
З цілого списку законопроектів були повністю ухвалені лише 2. Інші знаходяться на різних стадіях розгляду у Верховній Раді, деякі з них лише зареєстровані, інші – вже прийняті в першому читанні і знаходяться на доопрацюванні в комітетах.
Наразі парламент пішов на літні канікули і повернеться до роботи лише у вересні. Шанси, що законопроекти будуть ухвалені одразу після початку роботи, невисокі.
Читайте також: МВФ, тарифи і офшори. Чому депутати загнали Раду в парламентський клінч
Однак нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що голосування законопроектів від Фонду не є критичним. За словами міністра, вони не мають принципового значення для відновлення співпраці, але їх кількість є тривожним сигналом.
Складається враження, що не сам факт голосування має вплив на переговори, а те, як інертно реагує парламент на вимоги Фонду реформувати країну. За класичною схемою, ухвалення рішень в Раді розбивається об політичні чвари та розбрат за схемою "ми вам проголосуємо за цей закон, а ви нам за інший".
Також існує думка, що список обов'язкових законопроектів був скорочений в обмін на зменшення суми третього траншу до $1 млрд замість $1,7 млрд, як обіцялось раніше.
Однак, за словами інвестиційного банкіра Dragon Capital Сергія Фурси, наразі питання вже не в законах і від Ради тепер мало що потрібно. Якщо ухвалення парламентом необхідних змін відійшло на другий план, що заважає Україні домовитись про чергову порцію грошей?
З обох сторін розпливчато пояснювали, що в цілому все вже узгоджено, залишились лише "технічні моменти". Які саме, наразі до кінця не зрозуміло.
"Зараз м'яч на стороні зовсім не у Ради, а на полі між Мінфіном, Кабміном і президентом. Що конкретно заважає домовитися з Фондом, сказати важко. Точно вони обговорюють пенсійну реформу і капіталізацію банків", - пояснює Фурса.
Щодо пенсійної реформи, на початку травня в парламенті зареєстрували урядовий законопроект N 4608. Документом пропонується зобов’язати громадян молодше пенсійного віку виплачувати страхові внески до Накопичувального фонду на індивідуальні рахунки.
Ці кошти будуть інвестуватись в економіку України. Справа в тому, що в Україні на виплату пенсій припадає дуже велика частина ВВП, а пенсії при цьому є найнижчими в Європі. Солідарна пенсійна система вже практично є банкрутом, а у добровільного накопичення наразі шанси мізерні.
Щодо капіталізації банків, за словами Фурси, обговорення з кредиторами могло стосуватися "Приватбанку", по якому гостро стояло питання інсайдерських кредитів (коли банк видає кредити компаніям, пов’язаним з керівництвом або власниками) та питання докапіталізації.
Що буде без траншу
У траншу від МВФ є одна особливість – він розблокує кредитні гарантії уряду США у розмірі $1 млрд. Крім того, Україна може розраховувати на 0,6 млрд євро макрофінансової підтримки від ЄС.
Хоча для їх отримання потрібно ухвалити 5 додаткових законопроектів, що знову ж таки може статися не раніше осені.
Як вплине на економіку країни затримка траншу або взагалі його відсутність до кінця року?
Останнім часом відбувається повільне і поступове, але все ж таки відновлення економіки України, стабілізувалася гривня.
Читайте також: 2 роки на дні. Чому економіка України почала рости
Нацбанк потрохи скуповує долари на міжбанку, зростають золотовалютні резерви, та і населення останнім часом все ж таки більше продає валюту, ніж купує. Тож затримка траншу до вересня навряд чи якось вплине на економіку загалом та конкретно на обмінний курс.
Але якщо припустити, що траншу не буде ні у вересні, ні в цьому році взагалі?
Тут постає питання з бюджетом, кошторис якого зазвичай готують восени. Варто зауважити, що грошима від МВФ зазвичай не "латають дірки". Однак дефіцит бюджету можна було б покрити фінансовою допомогою від ЄС.
Але і тут замкнене коло. Як писалося вище, саме транш Фонду і прийняті закони дозволять отримати європейські гроші. В такому випадку треба буде шукати інші джерела для покриття дефіциту бюджету.
Грошима МВФ зазвичай поповнюють золотовалютні резерви, що зміцнює гривню. До того ж восени починаються сезонні коливання курсу. І за словами інвест-банкіра Фурси, якщо ми не отримаємо гроші кредиторів до жовтня-листопада, тоді вже можлива девальвація гривні.
Ну і як завжди, транш міжнародного фонду – це найкраще "заспокійливе" для всіх учасників валютного ринку і прекрасна психологічна підтримка для гривні.