Третій дзвінок
Розмови про бажання очільника Адміністрації президента Бориса Ложкіна піти зі своєї посади протягом останніх року лунали неодноразово.
Вперше про це заговорили наприкінці осені минулого року. Тоді силовики гучно затримали одного з соратників Ігоря Коломойського Генадія Корбана, про що Ложкін не був повідомлений.
Враховуючи, що саме голова АП виконував функції неформального комунікатора президента з олігархами, така історія навряд йому могла сподобатись. Співрозмовники в АП говорять, що саме в той час відбулась перша розмова Ложкіна з президентом Петром Порошенком на предмет можливої відставки.
Друга хвиля розмов про відставку припала на лютий-квітень вже цього року і була безпосередньо пов’язана з «прем’єріадою».
Під час зміни керівника уряду персона Ложкіна фігурувала одразу в декількох конфігураціях. Поговорювали, що він був би не проти змінити кабінет на Банковій на будівлю на Грушевського.
Як варіант тоді частіше йому прочили місце першого віце-прем’єра, але деякі експерти прогнозували йому навіть і прем’єрську посаду. Але й цього разу не склалось.
Третя хвиля розмов про відставку почалась наприкінці минулого тижня, і на цей раз чутки підтвердились. Ложкін таки вмовив президента відправити його у відставку. Тим не менше, Ложкін з АП фактично не йде, оскільки буде очолювати Національну інвестиційну раду.
Претенденти на АП
Враховуючи кількість та тривалість розмов про відставку голови АП, не дивно, що коло претендентів на звільнену посаду перманентно змінювалось, і в шорт-лист претендентів потрапляло в різні моменти досить багато відомих персоналій.
Перш за все говорили про безпосередніх колег Ложкіна по АП – першого заступника голови АП Віталія Ковальчука та заступника голови АП дипломата Костянтина Єлісєєва.
Однак, в мінус першому в цьому питанні грав перманентний конфлікт з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, а другому – відсутність досвіду і політичної ваги для переговорів з олігархами. Одного дипломатичного досвіду виявилось замало.
Серед інших кандидатур також звучали не менш вагомі прізвища – голови Служби безпеки Василя Грицака, керівника міжвідомчої комісії по контролю над експортом зброї Олега Гладковського, радника президента Макара Пасенюка та посла України в США Валерія Чалого.
Але й в них не склалось. Грицак, Гладковський і Чалий самі не захотіли змінювати нинішні посади, а Пасенюк може б і хотів, але за словами співрозмовників в АП його шанси були мізерними через офшорний скандал президента, який йому було доручено владнати.
Канцелярист з Харкова
Не зважаючи на таку велику кількість кандидатур, Петро Порошенко зупинився на голові Харківської державної адміністрації Ігореві Райніну.
Під час його представлення в понеділок президент особливо зупинився на тому, що Райнін репрезентує Східну Україну та відзначив його кроки щодо децентралізації.
"Ті, хто мав можливість бути в Харкові, на власні очі переконалися, наскільки кардинальні зміни відбулися у Харківській області як в політичній, так і в менеджерській площині. Харківська область є найкращим зразком впровадження децентралізації", - пояснив таке рішення Порошенко.
Вже колишній очільник АП Ложкін також відзначив роботу Райніна на Харківщині. "Це прифронтова область і це зараз дуже складна область. І зробити результати найефективнішими, найкращими з усіх областей - це великий досвід і результат. Це можна ставити за приклад усім губернаторам", - зазначив він.
Сам новий голова АП вже встиг поділитись своїми планами на новій посаді. І коло його завдань, поставлених президентом, виглядає досить широким.
"Це активізація управлінських процесів і ухвалення рішень щодо впровадження ініційованих президентом реформ, це боротьба з корупцією, це реформа державної служби, це, звичайно, питання детінізації економіки, інвестиційної діяльності, оборонної реформи і багато ще іншого необхідно зробити, щоб українці відчули ефект реформ", - наголосив Райнін.
Разом з тим, співрозмовники в АП відзначають, що не останню роль у виборі президента зіграло те, що Райнін є досить близьким безпосередньо до Ложкіна та має досвід роботи на Банковій, оскільки перед призначенням харківським губернатором декілька місяців був заступником голови АП.
Сам Ложкін характеризував його як "кар’єрного чиновника високого класу". Тим не менше, співрозмовники в оточенні президента вважають, що незважаючи на нормальні стосунки з Ложкіним, від Райніна не слід очікувати продовження його лінії.
«Комунікація з олігархами, напевно, залишиться саме в Ложкіна, а Райнін радше буде виконувати чисто господарські функції. Такий собі, канцеляр президента», - зазначив один з представників АП.
Призначення Райніна, судячи з усього, не стане останньою зміною в АП, оскільки за словами співрозмовників, разом з Ложкіним виявили бажання піти і деякі його заступники. До кінця року вони ще начебто погодились залишитись, але далі Райніну доведеться створювати свою команду.
Офіційна біографія нового голови АП:
Ігор Райнін народився 6 серпня 1973 року.
У 1997 році він закінчив Харківський авіаційний інститут імені Жуковського, отримав кваліфікацію інженер-механік.
У 2000 році закінчив харківський філіал Національної академії державного управління при президентові України. Є кандидатом наук з державного управління. Райнін є автором семи монографій та понад 50 наукових праць з питань державного управління, розвитку економічної та бюджетної сфер.
Депутат Харківської обласної ради VІ та VII скликання, член постійної комісії з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації.
До 2001 року Райнін обіймав різні керівні посади на підприємствах реального сектору економіки Харківської області.
У квітні 2001 - березні 2010 року - заступник, перший заступник начальника Головного управління економіки Харківської облдержадміністрації.
З квітня по листопад 2014 року - перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.
Із 17 листопада 2014 року по 3 лютого 2015 року - заступник глави Адміністрації президента України.
З 3 лютого 2015 року - голова Харківської обласної державної адміністрації.