Як загартовувався уряд Гройсмана. 3 дні з життя коаліції

Божевільний вівторок

Після чергового складного понеділка в політичному житті України наступив ще більш складний вівторок. Анонсованому саме на вівторок голосуванню за новий уряд в цей день так і не судилось відбутись. Виявилось, що Гройсман знову передумав.

Депутати в очікуванні ходили кулуарами Верховної Ради  і намагались зрозуміти, коли сторони дійдуть згоди. У цей час на Банковій відбувалось найцікавіше.

За словами співрозмовників з Адміністрації президента, Гройсман, який начебто напередодні погодився на першого віце-прем’єра Віталія Ковальчука, в світлі не найтеплішого прийому його кандидатів на засіданні фракції  знову пішов в "глуху оборону".

Питання було не тільки щодо Ковальчука, а і в небажанні фракції погоджувати кандидатури вінницьких соратників Гройсмана Володимира Кістіона на посаду віце-прем’єра та Андрія Реви, який на той момент претендував на посаду міністра охорони здоров’я.

Про події на Банковій журналісти й депутати дізнавались одне від одного. Доходило до комічного, і дещо нагадувало гру в "зіпсутий телефон". Спочатку в кулуарах обговорювали кандидатури на міністра економіки, куди різні джерела "відправляли" то Дмитра Шимківа, то Юлію Ковалів, то Ніну Южаніну. Згодом почались розмови про кандидатуру міністра енергетики, куди «сватали» Дмитра Вовка та Ігоря Насалика.

В певний момент розмови наче стихли, аж раптом одне з ЗМІ повідомило, що очолити уряд хочуть запропонувати вже міністру закордонних справ Павлу Клімкіну. У МЗС, звісно ж, коментувати таку інформацію відмовились, але й це не знадобилось.

Буквально через годину  все нові й нові кандидатури почали сипатись, наче з рогу достатку. Серед них звучали: секретар РНБО Олександр Турчинов, лідер фракції БПП Юрій Луценко, представник президента в Раді Степан Кубів та навіть все та ж Южаніна.

У Раді явно ставало нудно, і як не намагався втримати депутатів на місцях Андрій Парубій, близько 18-00 було вже зрозуміло, що на Банковій все затягується. Засідання Ради закрили, а журналісти перемістились на Банкову, очікувати на результати перемовин.

В АП в цей час градус розмови піднімався. Журналісти, що очікували біля ганку, раз за разом помічали на одному з балконів АП всіх фігурантів так званої "стратегічної сімки" та близьких до лідерів БПП та НФ депутатів. Ближче до вечора серед кандидатів "на заміну" викристалізувалась кандидатура Кубіва, яку навіть почали обговорювати у Кабміні, де паралельно засідала фракція НФ.

Ближче до опівночі, коли спостерігачі вже втратили надію, що щось відбудеться, Юрій Луценко написав у Facebook: "Вчора, в день космонавтики, збирався організовувати Агентство пошуку інопланетного розуму. Бо тут його явно нема. Але опівночі ознаки розуму відвідали і наші пагорби. Кандидат в Прем'єри і склад Уряду погоджено".

Результатом переговорів стало те, що Гройсман таки погодився стати прем’єром, однак зміг досягти, що його першим заступником буде не Ковальчук, а вже згаданий Кубів, який став компромісом між усіма переговірниками.

"Гройсман на смерть стояв проти Ковальчука. Нічого особистого, просто він боявся, що той, як досвідчений функціонер, буде грати за спиною свою гру", - розповів один з учасників перемовин.

Втрати Гройсмана: Ковалів та Нефьодов, яких за день до того в Гройсмана називали "реформаторським ядром", не стануть міністрами, а фактично залишаться на своїх місцях в Мінекономіки.

Вдалось втримати Реву і Кістіона, однак перший замість МОЗу очолить Мінсоцполітики, а другий, який мав отримати в підпорядкування новостворене відомство з питань окупованих територій та справ переселенців, хоч і буде віце-прем’єром, однак з так і не зрозумілими повноваженнями.

Наступного дня представник БПП Сергій Березенко на питання, з яких питань буде віце-прем’єром Кістіон, коротко посміхаючись відповів: "З усіх!".

Виставкова середа

У середу сторони мали "закріпити" пройдений матеріал у фракціях. Кандидати мали виступити перед депутатами, а фракції остаточно визначитись з кандидатами.

Тривалі переговори лідерів отримали додатковий ефект у вигляді "розхитування" рядових членів майбутньої "коаліції двох". То тут, то там певні депутати намагались зіграти в "золоту акцію" і вибити собі щось взамін на свій голос.

Вдень на фракції БПП Гройсмана очікувала чергова втрата. "Вибити" міністерство під Кістіона так і не вийшло, оскільки на міністерство окупованих територій і справ переселенців зміг пролобіювати кандидатуру Вадима Черниша депутат від БПП Олександр Третьяков. В той же час, фракція лише з другої спроби змогла затвердити кандидатуру на Міненерго. Вона відійшла до Ігоря Насалика.

Найбільш безперспективна дискусія виявилась по кандидатурі на МОЗ. Депутати пропонували директора Національного інституту хірургії та трансплантології ім.Шалімова Олександра Усенка, і вже наче все погодили, однак сам кандидат відмовився. "Все погодили, але в нього самого забули запитати", - розповідав згодом депутат від БПП Сергій Березенко.

Раптом відмовився ще один погоджений кандидат – Дмитро Шимків, який пропонувався віце-прем’єром з реформ. Рішення своє він не пояснив, але один з депутатів БПП розповів, що причини особистої незгоди з певними кандидатурами в уряді. «Це особисте в нього з Данилюком (майбутнім міністром фінансів)», - розповів співрозмовник. 

В свою чергу, "Народний фронт" зміг відстояти присутність в уряді В’ячеслава Кириленка, який отримав посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань. В цей же час Мінкультури відійде до знайомого по роботі з ним Євгена Нищука.

Засідання фракції НФ, яке проходило вдень, було більш спокійне. На ньому більша частина часу була присвячена обговоренню кандидатури міністра інфраструктури. Майбутній міністр Володимир Омелян представив свою візію, а інший кандидат на це крісло - Валерій Лунченко - взяв самовідвід.

Після засідання фракції "фронтовики" розповіли, що всі кандидатури від політсили погоджені, однак вони наполягають, що голосувати потрібно і звільнення Яценюка, і призначення Гройсмана однією постановою. Там же має бути ще один пункт - відміна постанови від 16 лютого про незадовільну роботу уряду.

"Ми наполягаємо, щоб вони відмінили цю ганебну постанову. Якщо ні - хай Порошенко сам формує коаліцію", - підкреслював нардеп Олександр Кірш. 

Ввечері відбулось засідання двох фракцій. Як не дивно, тривало воно недовго. Один з учасників засідання розповідав, що все було тихо і мирно. "Наче на комсомольському засіданні", - розповів співрозмовник. Вже через 45 хвилин після початку з засідання вибіг майбутній міністр культури Нищук, який відмовився спілкуватись з журналістами, пославшись на те, що в нього вистава.

"А ця вистава вам не подобається?", - жартували навздогін журналісти.

Особливу цікавість у ЗМІ викликав Ігор Кононенко, який під’їхав майже під самий вхід, і мовчки зайшов в будівлю. Спілкуватись з журналістами, колись досить говіркий депутат, останнім часом не любить.

Після засідання виявилось, що всі кандидатури були таки погоджені. Вакантною залишається лише МОЗ, на який мають види одразу декілька груп в БПП.

"Не здивуюсь, якщо вони не скоро заповнять цю вакансію. Нинішня заступниця вигідна багатьом навіть у статусі в.о. Призначити її через репутацію навряд чи вийде, а інші або не хочуть, або не хочуть їх", - розповів один з депутатів від НФ.  

Напружений четвер

Вранці в четвер постанова, якою мали вирішитись основні запитання дня, мала той вигляд, на якому наполягав "Народний фронт". Прийшов до парламенту і сам прем'єр Арсеній Яценюк. Однак пробув він у Раді недовго. Промова на той момент ще діючого голови уряду тривала максимум дві хвилини.

"Я хотів би подякувати своїм опонентам і ворогам за те, що ви зробили сильнішим мене. Я хочу зазначити, що ми спільно зробили багато для нашої країни і нашого народу, але нам треба рухатись вперед. Я прошу прийняти мою відставку. А попереду нас чекають великі справи і великі звершення", - зазначив Яценюк.

Після цього він не став очікувати на прийняття постанови і вийшов з зали. При чому вийшов не як зазвичай, а через центральні двері з боку депутатів.  

Після цього слово взяв президент Петро Порошенко. Він почав здалеку, але все ж таки подякував Яценюку за роботу.

"Хотів би щиро подякувати попередньому уряду і Арсенію Петровичу за його особистий внесок в цивілізоване розв'язання кризи, яке повністю відповідає європейським нормам політичної культури", - підкреслив голова держави.

В той же час, іншим вже колишнім партнерам по коаліції від президента дісталось по повній. При цьому, голова держави знову звинуватив фракції, які вийшли з коаліції в саботуванні ініціатив.

"Хочу наголосити, що симпатична мені ідея технократичного уряду теж не знайшла особливої підтримки. Коли треба було долучатися до коаліції, знову черг не побачили", - твердо, але досить знервовано зазначив президент.

Дісталось і колишньому міністру економіки Айварасу Абромавичусу. "Один із міністрів економіки обіцяв дерегуляційну гільйотину. Але вона і досі не обрушилася, на жаль, на голови бюрократів", - відзначив Порошенко.

Наприкінці своєї промови президент анонсував, що одним з найближчих завдань для коаліції та опозиції стануть зміни в Конституцію в частині судової реформи і децентралізації для виконання Мінських угод. Новоявлена опозиція відреагувала гулом.

Далі слово було надано кандидату в прем'єри. Гройсман теж почав здалеку, та ще й під шум опозиції.

"Шулєр!", - чулось з сектору "радикалів", що явно дратувало все ще спікера. "Я не рвусь у прем'єр-міністри, я здатен сьогодні взяти разом з вами відповідальність за хід справ у країні", - наче пояснюючи щось заявив Гройсман.

У своїй промові він не боявся не просто обіцяти, а й присягатись. Присягався він як мінімум двічі. З приводу нульової толерантності до корупції і що нікому за нього не буде соромно.

Потім пішли виступи фракцій. "Самопоміч", "Батьківщина" і Радикальна партія закликали не порушувати, на їх погляд, Конституцію, і проголосувати всі питання окремо, "Опозиційний блок" звинуватив ще не сформований уряд в ігноруванні прав Півдня і Сходу, оскільки там буде мало представників саме цих регіонів, а "Народний фронт" і БПП дякували попередній уряд і їдко коментували виступи колишніх спільників по коаліції.

Перед самим голосуванням в залі знову піднявся галас, на який Гройсман реагував роздратовано. "Я вам покажу, що таке управління державою!", - майже кричав Гройсман.

Потім відбулось голосування. Проголосували за 257 нардепів, однак голосування засвідчило, що показувати, як управляти державою, Гройсману буде складно.

БПП і "Народний фронт", які є основою коаліції, дали всього 206 голосів, а у власній фракції Гройсмана навіть знайшлись ті, хто проголосував "проти". Ними виявились Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Наталя Новак.

Всі інші голоси дали депутатські групи екс-"регіоналів" - "Воля народу" і "Відродження", яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. 

Згодом приблизно з такими ж проблемами, але також результативно (239 голосів) був проголосований новий склад уряду. Між цим без проблем було проголосовано призначення нового голови Ради, яким став "фронтовик" Андрій Парубій, за якого проголосували 284 депутати.

Разом з тим, під час обговорення осміліли депутати від груп, які допомогли голосами за призначення уряду. Група "Відродження" і "Воля народу" зажадали перегляду складу парламентських комітетів.

Більш серйозні проблеми для Гройсмана почались вже під час обговорення програми діяльності уряду, голосування за яку дає уряду річний імунітет від відставки. Під час представлення новим очільником уряду депутати відверто нудьгували.

Гройсман намагався зачитувати її більш емоційно, але навіть коли підкреслив про непохитність в питанні належності Криму і Донбасу оплесків так і не дочекався.

Але навіть не це було проблемою. Проголосувати за програму не вдалось ні з першого, ні з третього разу. Гройсман навіть намагався традиційно "покерувати" парламентом, але це не допомогло, і Парубій був змушений взяти перерву. Після неї "мобілізувати" депутатів таки вдалось і програму таки було проголосовано, але осад залишився.

Вже ввечері прес-секретар Гройсмана Дмитро Столярчук повідомив, що новий уряд провів першу організаційну нараду, однак судячи з того, що вона пройшла навіть не в залі засідань, екс-спікер все ще призвичаюється до урядових коридорів, хоча вони для нього не нові.

Головним питанням залишається, чи Гройсман зможе позбутись розмов про те, що це "уряд Порошенка". Організувати роботу уряду, навіть такого різнобічного, в хоч і молодого, але вже досвідченого чиновника, скоріш за все, вийде, але очевидною проблемою стане співпраця з парламентом.

А без парламенту розмови про реформи можуть так і залишитись розмовами.