Міністр оборони Естонії Ханно Певкур: Для НАТО критично важливо, щоб Україна перемогла в цій війні - це стримає російські амбіції

Пане Певкуре, рада вітати вас в Україні. Насамперед хочу подякувати вам за підписання пакету військової допомоги для України. Раніше Естонія заявляла, що на її складах практично не залишилося зброї та боєприпасів, які вона могла б передати Україні. Як вам вдалося організувати постачання цього пакету? 

Наші склади завжди мають обладнання та озброєння, тому справа не в цьому. Питання в тому, що ми можемо поставити оперативно. І, звичайно, ми повинні зважати на те, що Росія є ворожим сусідом для всіх нас, і ми маємо підтримувати власні можливості для захисту естонського народу та держави. Тож ми постійно аналізуємо, що ще можемо надати. Цей останній пакет цього року не був великим, але він включав те, що входило в запит від України. Зараз ми вже готуємо набагато більший пакет допомоги, який почнемо постачати з січня.

Ханно Певкур, фото: gettyimages

Ми знаємо, що інші пакети допомоги будуть доставлені наступного року. Естонія вирішила виділити частину свого внутрішнього  валового продукту для підтримки оборонних потреб України. Чи є інші країни НАТО або Європейського Союзу, які готові підтримати подібну ініціативу?

Коли ми беремо на себе зобов’язання щорічно допомагати Україні виділяючи 0,25% нашого ВВП, ми сподіваємося, що більшість країн наслідуватиме цей приклад, що дозволить нам спільно досягти близько 120 мільярдів щорічно для України. Деякі країни вже зробили подібні кроки, наприклад, Латвія, Данія та Норвегія долучаються та наближаються до тієї межі, яку ми обіцяли. Однак ще є країни, які можуть зробити більше, і наше завдання — заохочувати всіх збільшити підтримку для України. Розуміємо, що Україна бореться не лише за свою свободу, а й за нашу свободу, за європейські цінності та цінності західного світу.

Ви згадали, що цього року Україні можуть відправити два з половиною мільйони снарядів. Який внесок Естонії у цьому процесі? 

Отже, за естонською пропозицією, офіційно, в рамках Європейського Союзу, ми домовилися, що цього року буде поставлений один мільйон боєприпасів. Завдяки іншим пакетам підтримки ця цифра може навіть зрости до двох мільйонів. Основна увага була зосереджена на одному мільйоні, і я радий повідомити, що цей один мільйон снарядів буде доставлений до кінця року. Це вже майже офіційно. На даний момент ми досягли показника між 95 та 100 % від цього мільйона, і я вірю, що цей план буде виконано до кінця року.

Нещодавно з’явилася новина, що Україна отримає оборонні ракети від естонської оборонної компанії Frankenburg Technologies для тестування. Коли їх можна очікувати?

У нас є різні компанії, багато з яких уже співпрацюють з українськими підприємствами, тому я б не хотів виділяти жодну з них окремо. Однак тут, в Україні, діють компанії, які навіть мають тут власні заводи. Для нас важливо знайти ефективні рішення. Під час цього візиту до Києва я відвідав завод "Антонов", який також співпрацює з естонськими компаніями. Тож так, Естонія присутня тут, в Україні. Ми працюємо з вашими компаніями та вашими Збройними Силами. Хоча я знаю більше деталей, вважаю за краще не ділитися ними, адже ця інформація не повинна потрапити до нашого спільного ворога.

Пане міністре, чи могли б ви сказати, з якими країнами Естонія найбільше співпрацює в питанні оборони України?

Для нас важлива кожна країна, яка допомагає Україні. Але, звісно, коли ми зважаємо на наших найближчих сусідів, таких як Латвія, Польща та Фінляндія, ми бачимо, що вони разом з Норвегією, Данією та Нідерландами зараз є серед тих країн, які допомагають найбільше.

Я радий, що багато ініціатив, які ми просуваємо, наприклад, мільйон боєприпасів або 0,25 % ВВП для перемоги України, підтримуються і цими країнами. Скандинавський та Балтійський регіони нам найближчі, але це не означає, що ми не співпрацюємо з Францією чи Іспанією. Кожна країна, яка допомагає Україні, є цінною, і ми підкреслюємо це в Контактній групі з оборони України, у форматі "Рамштайн".

Підтримка кожної країни є важливою, і ми постійно наголошуємо на тому, що Україні потрібна більша допомога. Це критично важливо саме зараз, інакше військовим ЗСУ на східних рубежах буде дуже складно протистояти росіянам на полі бою.

Одним з найважливіших моментів, про які ви згадали, є намір Естонії реструктуризувати свою допомогу Україні, щоб у ній переважала продукція естонських компаній. Як це буде реалізовано?

Мета дуже проста: обидві наші країни можуть отримати з цього користь, зокрема у довгостроковій перспективі. Ми отримуємо доступ до якіснішої продукції, яка потрібна тут, в Україні, наприклад, для спостереження, розвідки та і самі  безпілотні літальні апарати. Це важливо, і в цій сфері естонські компанії мають значну перевагу. Ми шукаємо високоякісне спорядження, яке здатне забезпечити перевагу  України.

Простіше кажучи, спочатку ми зберемо всю інформацію в Естонії щодо того, що компанії можуть запропонувати та виробляти. Потім надішлемо цей список до Міністерства оборони України. Далі Міністерство оборони України звернеться до інших відповідних відомств, як-от Міністерство внутрішніх справ і, можливо, Міністерство стратегічних інвестицій, для отримання зворотного зв’язку. Після того, як отримаємо цей зворотній зв'язок з України, ми розпочнемо закупівлі згідно з визначеними пріоритетами.

Також ми уточнюємо в естонських компаній, що вони зможуть поставити через три, шість, дванадцять і двадцять чотири місяці. На основі цих даних буде складений список пріоритетів, після чого з наступного року ми розпочнемо постачання обладнання.

Наші союзники часто говорять про шлях України до НАТО. Ви згадали, що країни НАТО мають бути готовими до можливості нападу Росії. Як вони повинні готуватися?

Ми працюємо над цим щодня, розвиваючи власні можливості та збільшуючи інвестиції в оборону. У НАТО затвердили нові регіональні плани, спрямовані на посилення оборони проти російської загрози. Для нас критично важливо, щоб Україна перемогла в цій війні, оскільки це стримає російські амбіції.

На кожному рівні ми повинні забезпечувати безпеку наших країн і громадян, прагнучи жити в світі, де одна держава не вторгається в іншу та не захоплює території силою. Це не той світ, у якому ми хочемо жити у XXI столітті.

Мушу зазначити, що Угорщина часто блокує ініціативи НАТО та Європейського Союзу, пов'язані з Україною. Чи існує спосіб пом’якшити цю ситуацію та виробити ефективну політику?

Завжди є можливість знайти рішення, і за ці роки ми побачили, що Угорщина має свої інтереси, які нам вдавалося враховувати. Щодо членства України в НАТО, я більш ніж впевнений, що настане час, коли ми зможемо переконати Угорщину підтримати це рішення, адже Україна тільки зміцнить Альянс, як ми вже побачили на прикладі Фінляндії та Швеції. Україна в НАТО відповідає нашим спільним інтересам та інтересам нашої спільноти.

Ханно Певкур, фото: gettyimages

В Україні триває мобілізація, і точиться обговорення щодо повернення українців призовного віку з-за кордону. Чи готова до цього Естонія?

Це питання належить до компетенції українського уряду та його планів. Як ми бачимо, Україна працює над тим, щоб повернути людей через Іноземний легіон або заохочуючи їх добровільно повернутися і стати на захист своєї країни. Тож це рішення належить зробити Україні, залежно від того, як вона захоче діяти. Наскільки мені відомо, Україна має намір робити це на добровільній основі, і, звісно, ми не накладаємо жодних обмежень на тих, хто бажає повернутися, щоб боротися за свій народ, свої родини та свою країну.

Американські вибори завершилися перемогою Дональда Трампа. Які очікування в Європі та Естонії щодо політики безпеки нової американської адміністрації?

Поки рано робити остаточні висновки до початку конкретних дій. Відомо, що Дональд Трамп прагне повернутися до традиційного республіканського підходу часів Рейгана в глобальній безпековій політиці.

Ключовим моментом є те, що ми повинні мати позицію сили, щоб, коли Україна врешті вестиме переговори з Росією, а війни зазвичай завершуються певною домовленістю, це відбувалося з позиції української сили. Саме тут Сполучені Штати вже дуже багато допомогли, але вони можуть надалі відігравати вирішальну роль. Концепція "мир через силу" означає бути сильним.

Щодо наступного запитання, то хотіла би повернутися до теми членства України в НАТО. Наскільки це реально у короткостроковій перспективі?

Почнемо з визначення, що маємо на увазі під короткостроковим періодом. Якщо розглядати цей рік, то зрозуміло, що це неможливо, адже до кінця року залишилося лише півтора місяця. 

Якщо дивитися на наступний рік, то, на мою думку, варто робити все для того, щоб Україна отримала запрошення на членство в НАТО. Але це не швидкий процес. Бути членом НАТО означає мати військову структуру, стандарти зв’язку та кібербезпеку, приведені у відповідність до вимог Альянсу.

Тут не йдеться просто про політичне рішення, тут важливі всі деталі. Перед ухваленням будь-яких політичних рішень потрібно забезпечити впровадження стандартів НАТО в Україні. Естонія також допомагає в цьому напрямку. Ми створили ІТ-коаліцію з Люксембургом, підтримуючи українську армію в галузі комунікаційних та ІТ-систем, щоб досягти рівня, необхідного для членства в НАТО.

До речі, Дональд Трамп заявляв, що заблокує шлях України до НАТО. Чи має він на це повноваження?

Знову ж таки, ми ще не на етапі, де хтось активно блокує чи просуває вступ України. По-перше, слід зосередитися на тому, щоб Україна здобула перемогу в цій війні. По-друге, коли війна завершиться, можливо, будуть потрібні тимчасові гарантії безпеки для України перед її повноправним членством у НАТО. Після отримання таких гарантій ми зможемо працювати над тим, щоб Україна досягла всіх необхідних стандартів Альянсу. І коли ці вимоги будуть виконані, Україна зможе стати членом НАТО.

Кожна країна має свободу прагнути членства в НАТО, і НАТО дотримується політики відкритих дверей. Отже, кожна країна має право висловити своє бажання приєднатися, а країни-члени колективно вирішують, чи давати на це зелене світло.

Ханно Певкур, фото: gettyimages

І на завершення, пане міністре, президент Франції висловлював ідею створення європейських збройних сил, щоб зменшити залежність від присутності США. Як Ви ставитеся до цієї ідеї? Наскільки це можливо і чому?

Фактично, ми вже маємо європейську армію в тому сенсі, що кожна країна має свої збройні сили, і разом ми формуємо європейські або колективні натівські сили. Головне, що у нас є регіональні плани НАТО, і я чітко розумію, що військове планування, операції та оборона країн мають залишатися в компетенції НАТО.

Щодо зміцнення національних збройних сил, Європейський Союз може відігравати важливу роль. Є можливість спільного фінансування та співпраці над окремими проєктами, як-от боєприпаси, оборона та захист кордонів. Саме тут Європейський Союз може внести свій вагомий вклад. Однак я не бачу сенсу у створенні єдиної європейської армії, оскільки у нас є НАТО, і більшість європейських країн є членами Альянсу. Тому, на мою думку, не слід змішувати ці питання. Водночас Європейський Союз може значно сприяти зміцненню потенціалу кожної країни окремо.