Вигоди інтеграції до ЄС очевидні — це відчутні економічні та соціальні трансформації. Депутат Європарламенту Паулюс Саударгас розповів Еспресо про перспективи вступу України до Євросоюзу

Україна здобула статус кандидата в члени ЄС у червні 2022 року. Вже за 2 роки, у червні 2024 року, розпочались офіційні переговори про вступ нашої країни до Євросоюзу. Це передостанній і найскладніший етап євроінтеграції. Шлях України до Європейського Союзу передбачає низку реформ. 17 грудня Рада ЄС із загальних справ, що об’єднує міністрів від усіх 27 держав-членів, дала високу оцінку зусиллям України у впровадженні реформ та відзначила суттєвий прогрес.

Про те, що має змінити держава і що зміниться у житті українців після запровадження реформ та вступу до ЄС, редакція Еспресо поговорила з євродепутатом від Литви Паулюсом Саударгасом. Досвідчений литовський політик та друг України розповів, як він оцінює прогрес Києва, що може порадити з досвіду своєї країни, чому Україні слід розвивати зелену енергетику та боротися з корупцією. 

Фото: www.lrt.lt

Як ви оцінюєте процес інтеграції України до ЄС? Які, на вашу думку, головні виклики та здобутки?

Україна — єдина країна, яка проходить процес інтеграції до ЄС і водночас захищається від російської агресії. Відкриття переговорів про вступ за таких надзвичайних обставин, під час повномасштабної війни, вже є значним досягненням.

Розширення ЄС вимагає від України проведення суттєвих реформ. Наразі основна увага прикута до фундаментальних реформ — це правосуддя, свобода, безпека, а також підвищення прозорості та ефективності роботи уряду. Хоча ці сфери є особливо складними, прогрес у них закладе основу для успішної реалізації інших переговорних кластерів та відбудови України.

Паулюс Саударгас у Верховній Раді України 16 лютого 2022 року, фото: Getty Images

Довідка: Процес переговорів щодо вступу України в ЄС має низку особливостей. Зокрема, йдеться про кластер фундаментальних реформ, який відкривається для перемовин першим та закривається останнім. Таким чином реформи цього кластеру визначають загальну динаміку переговорів. Фундаментальний кластер фактично відображає засади, на яких ґрунтується Європейський Союз: демократію, верховенство права, права людини, економіку та конкурентний ринок, стабільність та процвітання. Та цей кластер має особливість: більшість його компонентів не мають конкретних актів права ЄС, за якими могло б відбуватися наближення українського законодавства. Саме тому фундаментальний кластер вважається одним з найскладніших. Адже реформи впроваджуються індивідуально в усіх країнах з урахуванням особливостей правових систем на базі міжнародних стандартів. Тоді як інші реформи впроваджують на основі конкретних актів ЄС. Україна розпочинає цей шлях в умовах війни й буде змушена враховувати її виклики та вплив на демократичні реформи. Формально кластер досі не відкритий, адже для початку Україна має підготувати три дорожні карти реформ. Київ та Брюссель планують розпочати наступні етапи переговорів щодо конкретних кластерів у 2025 році.

Високий темп дозволяє Україні відкрити перший кластер і дуже скоро перейти до другого з шести переговорних кластерів. Однак для відкриття кожного кластеру потрібне одностайне схвалення Європейською Радою. Важливо, щоб ми в Європейському Союзі забезпечили консенсус і продемонстрували політичну волю підтримати прогрес України, коли вона буде готова рухатися вперед.

Які основні уроки Україна може винести з литовського досвіду вступу до ЄС?

Паулюс Саударгас у Верховній Раді України 16 лютого 2022 року, фото: Getty Images

Через 20 років після вступу Литви до ЄС ми й досі розмірковуємо, скільки людей колись вважали це нереальним. Наш досвід показує, що сильна віра та наполеглива праця приносять результати. Для литовців розширення ЄС означало вибір свободи й звільнення від радянського тягаря. Як і для України сьогодні, це був цивілізаційний вибір, смілива заява про незалежність і демократію. 11 березня 1990 року ми проголосили відновлення незалежності Литви, підписали Угоду про асоціацію в 1995 році та стали членом ЄС у 2004 році.

Як і сьогодні, Росія використовувала методи гібридної війни, щоб повернути Литву під свій контроль та придушити наші прагнення до свободи. Але наша позиція була непохитною. Це був двосторонній процес. ЄС хотів нових членів, а ми повинні були виконати своє домашнє завдання. Литва провела серйозні реформи, зокрема скасування смертної кари, виведення з експлуатації Ігналінської атомної електростанції та земельну реформу.

Литва була однією з перших, хто підтримав євроінтеграційні амбіції України у 2014 році. На жаль, тоді Україна не отримала чіткої перспективи членства. Тепер ЄС повинен активізуватися, підготуватися до розширення зсередини, розробити чітку стратегію та підтримати країни-кандидати. Водночас і Україна повинна провести ключові реформи й бути повністю готовою.

Не існує жодних недоліків членства. Це взаємовигідний процес. Литва, безумовно, зіткнулася з викликами у впровадженні певних реформ, але, як ми бачимо зараз, членство в ЄС дає унікальні можливості для зростання і розвитку.

Українці можуть сміливо користуватися нашим досвідом інтеграції до ЄС. Ми як нація дуже близькі історично, етнічно, тому наш приклад може бути корисним для України. 

Ви член комітету з економічних питань в Європарламенті. З огляду на досвід Литви, як Україна може інтегруватися в єдиний економічний простір ЄС без серйозних економічних потрясінь?

Ілюстративне фото, джерело Getty Images

Участь у внутрішньому ринку Європейського Союзу з його 500 мільйонами споживачів була ключовим фактором економічного зростання Литви.

Хоча реформи, необхідні для інтеграції, безсумнівно, є складними, ЄС є важливим партнером, який надає підтримку через фонди та проєкти регіонального розвитку, що модернізують інфраструктуру, розвивають науку та інновації, а також зміцнюють конкурентоспроможність.

Для України приєднання до єдиного ринку наочно продемонструє відчутні переваги членства в ЄС у вигляді зростання економіки, створення робочих місць та підвищення якості життя.

Виділення ресурсів, необхідних для реконструкції та відновлення України, є спільною відповідальністю ЄС та його союзників. Ці спільні зусилля гарантуватимуть, що Україна зможе збільшити свій ВВП і налагодити міцні зв'язки з промисловістю ЄС, що сприятиме процвітанню та економічній потужності.

Пересічні українці хочуть знати, як зміниться їхнє життя після приєднання до ЄС. Чи можете розповісти про це на прикладі Литви? Що змінилося особисто для вас?

По-перше, я відчув свободу пересування в межах ЄС. Це дозволило багатьом литовцям працювати й навчатися за кордоном. Наприклад, понад 42 000 студентів взяли участь у програмі Erasmus+, що свідчить про розширення освітніх можливостей. Я був одним зі студентів, у мене була можливість вивчати біофізику в університеті Амстердама протягом трьох років.

Ілюстративне фото, джерело Getty Images

Для решти людей зміни також були очевидні. Після вступу до ЄС у 2004 році Литва пережила значні економічні та соціальні трансформації. Наприклад, ВВП на душу населення зріс з приблизно 6 000 євро у 2004 році до понад 23 000 євро у 2022 році.

До 2023 року середня заробітна плата досягла майже 2 000 євро, порівняно з 431 євро на момент вступу до ЄС у 2004 році.

Думаю, цифри говорять самі за себе. Загалом з 2004 по 2020 рік Литва отримала близько 18 мільярдів євро з європейських структурних та інвестиційних фондів. Ці кошти були спрямовані на підтримку інфраструктури, досліджень, енергетичної незалежності та освіти.

Ви також працюєте в Комітеті Європарламенту з промисловості, досліджень та енергетики. Які реформи в енергетиці, на вашу думку, мають бути пріоритетними для України в процесі вступу до ЄС?

Досвід Литви показав, що найкращий спосіб забезпечити енергетичну стабільність — це відмовитись від російських енергоносіїв. Ми були першими в Європі, хто це зробив. Як нам це вдалося? Ми готувалися десятиліттями. Мали свій план, свою стратегію енергетичної незалежності. Весь ЄС повинен зменшити свою залежність від російських нафти і газу та забезпечити альтернативні джерела енергії. Це йде паралельно з нашими зеленими амбіціями — позбутися викопного палива загалом. Співпраця з Україною у цій сфері відкриває великі можливості для обох сторін, особливо у сфері зеленої енергетики. Україна може зробити свій внесок в енергетичну безпеку Європи. Однак для цього потрібні певні реформи.

Україна має зосередитися на подальшій лібералізації ринків електроенергії та природного газу та посиленні незалежності регулятора у сфері енергетики. Ці реформи необхідні для узгодження з нормами ЄС та відкриття потенційних проєктів з відновлюваних джерел енергії та розподіленої генерації. Інвестиції в зелену енергетику, зокрема вітрову та сонячну, були нашим шляхом.

У 2023 році відновлювані джерела енергії виробили 63% електроенергії в країні, з них вітер – 32%, сонячна енергія – 7% і біомаса – 15%. Це значний прогрес у порівнянні з попередньою залежністю від викопного палива та імпортованої електроенергії. Таке зростання зеленої генерації зробило Литву лідером у переході на чисту енергетику в Балтійському регіоні. Ми прагнемо досягти 100% споживання електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року.

Робити швидкі кроки в енергетичному секторі не так просто, оскільки це система, її потрібно розвивати, вона не може з'явитися за хвилину. Енергетичний шантаж Росії був завжди. Європі потрібен час, щоб позбутися російської залежності. І лише тоді ми зможемо допомогти іншим країнам, які нині у процесі вступу до ЄС.

Говорячи про права людини та демократію, що Україна може перейняти з литовського досвіду у виконанні вимог ЄС?

Систематична, прозора реформа судових та антикорупційних інституцій має вирішальне значення для досягнення стандартів ЄС. Україна повинна і далі зосереджуватися на незалежності судової влади. Зокрема, забезпечити, щоб антикорупційні суди були вільними від політичного тиску. Литва сприяє активній співпраці з громадянським суспільством і забезпечує свободу медіа, які наглядають за демократичними процесами та захистом прав людини.

В Україні неурядові організації відіграють ключову роль у моніторингу реформ та адвокації. Важливо надати їм доступ до реєстрів відповідних даних, попри війну. Прозорість та інклюзивність усіх суб'єктів є основою, і я впевнений, що Україна має дуже сильну національну команду для роботи в цьому напрямку.

Країна-кандидат повинна зберігати основні цінності демократії: свободу слова, вільні та компетентні засоби масової інформації, сильне та активне громадянське суспільство. Я був в Україні багато разів. І думаю, що, попри хаос і нестабільність через війну, українці зберігають ці основні засади демократії. Будь ласка, не зупиняйтеся на досягнутому.

Ви сказали, що багато разів бували в Україні. Пригадуєте момент, коли зрозуміли, що Україна готова до вступу в ЄС?

Я завжди був певен, що Україна готова до вступу в ЄС. Проблема в тому, що ЄС не готовий прийняти Україну. Тому я бажаю вам всього найкращого і вважаю, що українці роблять величезну роботу. Але не зупиняйтеся на досягнутому!

Ви живете в драматичні часи війни. На початку повномасштабного вторгнення світ був здивований тим, як українці тримають оборону. Спецслужби США, Великої Британії казали, що через три дні Україна впаде. Але минуло три дні, минуло три тижні, минуло три місяці, і зараз третій рік війни, а українці все ще тримають оборону. Це дійсно сильний сигнал світові, що ви хочете бути вільними, незалежними і проєвропейськими.

Паулюс Саударгас в Авдіївці, 23 Квітня 2021 р. Фото: armyinform.com.ua

Чи бачите ви ризики для ЄС, якщо процес вступу України буде прискорено через війну?

Цей процес базується на досягненнях і прогресі, це не просто формальність. Це відображення цінностей, договорів та принципів, які нас пов'язують. Швидкість приєднання України залежатиме від якості та темпів реформ.

Але ЄС готовий підтримувати Україну на цьому шляху. Європейська Комісія під новим керівництвом повністю підтримує амбітну і чітку дорожню карту, гарантуючи, що на кожному кроці переговорів буде структурований і всеосяжний діалог.

Домашнє завдання ще не виконане, але в України є потенціал для досягнення успіху. Якщо Україна залишатиметься непохитною і зосередженою на реформах, ЄС буде готовий надати доступ до єдиного ринку і запропонувати повну інтеграцію. Обидві сторони повинні працювати в партнерстві для досягнення цієї мети в найкоротші терміни. З обох сторін є добра воля, і разом ми зробимо це можливим.

Які кроки зробила Литва для покращення відносин із сусідніми країнами, і як Україна може використати цей досвід для розбудови міцніших зв'язків з ЄС?

Україна, безсумнівно, є сильним гравцем у регіоні. Ви досягли успіхів у різних секторах, включаючи диджиталізацію послуг, оборонні інновації та підтримку сусідніх країн, таких як Молдова, у їхній боротьбі з російською гібридною агресією.

Регіональні проєкти сприятимуть зміцненню спільної безпеки та посиленню взаємозв'язку. Інтеграція України до ЄС як великої та стратегічно вигідної країни створить значні економічні можливості та зміцнить зв'язки з партнерами.

Протягом останніх десятиліть Литва мала лише деякі проблеми з сусідньою Польщею. 30 років тому ми підписали двосторонній договір про дружні відносини і добросусідську співпрацю. Відтоді ми тісно співпрацюємо на всіх рівнях — президентському, урядовому, парламентському. Я сам очолював литовсько-польську парламентську асамблею. Всі питання можна і потрібно вирішувати шляхом інтенсивного діалогу. У всіх нас є сенситивні, а іноді й нерозв’язані питання у спільній історії. Але єдине рішення — це демократичний і відкритий діалог та співпраця.

Як комунікувати з українцями та пояснювати переваги євроінтеграції? Адже Росія не зупиняє інформаційну війну й українці стають мішенню для російської пропаганди.

Українці захищають країну щодня і платять власними життями за обраний проєвропейський курс. Отже, немає жодних сумнівів, що українці підтримують ідею європейської інтеграції. Однак суспільству потрібно пояснювати її переваги. І тоді можна розраховувати на підтримку суспільством необхідних реформ.

Ці переваги легко виміряти. Візьмемо, наприклад, економічні показники. Цифри говорять самі за себе. Я вже говорив про ВВП, про середню зарплату у Литві. Це дуже прості приклади, які зрозумілі кожному.

В основі розбудови успішної європейської України лежать інновації, підтримка малого та середнього бізнесу та залучення молоді. Україна має величезний потенціал, зокрема людський, щоб зробити це бачення реальністю. Важливо підтримувати реформи з самого початку, зосереджуючись на розбудові спроможностей та розвитку на місцях. У цьому допоможуть знання про програми, процедури та можливості, процедури Європейського Союзу.

Що може зробити Україна для покращення свого міжнародного іміджу в процесі євроінтеграції? 

Україна створила потужний послужний список реформ, довівши, що її інституції здатні виконувати свої обіцянки. Але важливо посилити комунікацію щодо ключових досягнень. Ми повинні зробити так, щоб голос України чули в усіх країнах ЄС. Маємо висвітлювати історії успіху в інноваціях та ефективних розслідуваннях, антикорупційних реформах.

Всі погоджуються, що Україна веде героїчну війну проти агресора. Але часом імідж України затьмарює корупція.

Чи достатньо українці роблять для вирішення саме цієї проблеми? Навіть у Європарламенті я чую, як колеги порушують це питання, і його треба вирішувати.

Довідка: За останні 10 років Україні спільними зусиллями влади та громадського сектору вдалося створити антикорупційну інфраструктуру, прийняти законодавство та провести реформу публічних закупівель. Зокрема, з 2014 по 2019 роки було створено робочу систему антикорупційних органів: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), Вищий антикорупційний суд (ВАКС), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА). Також в Україні запровадили різноманітні антикорупційні інструменти: обов’язкове електронне декларування майна, систему публічних електронних закупівель Prozorro та продажу й оренди публічного майна Prozorro.Продажі; було відкрито державні реєстри, запущено Єдиний вебпортал використання публічних коштів тощо. 2023 року також запрацювали нова Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів; було впроваджено нові заходи з запобігання та протидії відмиванню коштів; оновлено законодавство про національні меншини та закон "Про медіа". Євроінтеграція мотивує Україну не зупинятися на шляху подолання корупції навіть під час війни і демонструвати прогрес. Це, зокрема, показує Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), в якому за 2023 рік Україна отримала 36 балів зі 100 можливих, додавши 3 бали. Тепер Україна посідає 104 місце поміж 180 країн.

Важливо, щоб кожен громадянин ЄС розумів, наскільки далеко просунулася Україна, і які переваги принесе її інтеграція для зміцнення ЄС загалом.

Водночас Росія продовжує свою гібридну кампанію проти демократій у всьому світі. Підтримка України в її прагненні заявити про свій прогрес є ключовим кроком у протидії дезінформації та руйнуванні російських наративів.

Разом ми можемо представити Україну як приклад стійкості, реформ та партнерства.

Матеріал підготовлений Еспресо у партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який здійснюється Democracy Reporting International (DRI) спільно з Коаліцією РПР та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та партнерів