Адаптація захисників до цивільного життя: у МХП запровадили посаду фахівця із взаємодії з військовими та ветеранами

Про те, як відбувається адаптація ветеранів і ветеранок до цивільного життя в межах програми "МХП Поруч", в ефірі Еспресо розповіла Інна Захарчук, старша бізнес-партнерка з персоналу МХП за напрямами сталий розвиток, маркетинг, комунікації.

У компанії запровадили посаду координатора та фахівця із супроводу в питаннях реінтеграції ветеранів. Це було зроблено для того, аби полегшити адаптацію співробітників, які повернулися з війни.

"У компанії МХП – люди є найбільшою цінністю. Ми – компанія, яка налічує понад 30 тис. працівників, і зараз у лавах мобілізованих понад 2600 наших співробітників. Вони повертаються, і ми створюємо можливості, щоб вони отримали комплексну підтримку на шляху реінтеграції та професійної адаптації", – пояснила Інна Захарчук.

Вона наголосила, що компанія зберігає за своїми мобілізованими співробітниками робочі місця та продовжує платити заробітну плату.

Юрій Грицай – ветеран, шеф-кухар провідних ресторанів світу, який у перший день повномасштабної війни повернувся з-за кордону, аби захищати Батьківщину. Після демобілізації чоловік знайшов себе в проєктах Кулінарної школи МХП і не приховує захвату від наданих йому можливостей. Медичний супровід, матеріальна допомога, робоче місце, правова підтримка, соціальна реінтеграція, професійна адаптація, психологічна підтримка та дружня атмосфера – головні чинники програми "МХП Поруч". Саме цього потребують українські військові, які повертаються з війни в суспільство.

За словами Інни Захарчук, Юрій Грицай не був співробітником МХП, коли його мобілізували, однак історія, яку він розповів на співбесіді після демобілізації, вразили, тому для нього вирішили створити нове робоче місце.

"Ми радо створили для нього це робоче місце й зараз опікуємося не тільки його професійним зростанням, а й тим, аби він комфортно почувався, аби мав усі необхідні для його здоров'я послуги, щоб він мав кваліфікований лікарський догляд. Юрій постійно розвивається і зараз у компанії працює фахівцем із ветеранських проєктів та заходів ", – розповіла старша бізнес-партнерка з персоналу МХП.

Вона зазначила, що фахівці із взаємодії з військовими та ветеранами – це робота, знання для якої не знайдеш у підручниках.

"По суті, ми створювали цю посаду з нуля. Для нас було і є ключовим мотивація людини працювати з ветеранами", – пояснила Інна Захарчук і додала, що на цій посаді працюють зокрема колишні військові або дружини наших захисників.

"Створюючи таку посаду, ми створювали й цілі навчальні програми для цих людей. Ми вчили їх якихось основ психологічного супроводу: як працювати з людьми, які переживають горе, як підтримувати дружин, які чекають на своїх чоловіків, як працювати з ветеранами, які дістали бойові поранення", – розповіла представниця компанії.

Аеророзвідниця Валентина Ведровська літала на розвідувальних безпілотниках. Її завданням було знайти супротивника та його техніку, а потім надати координати артилеристам і скоригувати удар по ворогу. Часом за один виліт жінці вдавалося виявити 55–60 одиниць ворожої техніки. Пробувши півтора року на фронті, через сімейні обставини Валентині довелося залишити службу й повернутися до цивільного життя. Про програму "МХП Поруч" вона дізналася, ще перебуваючи на Донеччині. Більше про те, як ветеранці вдалося адаптуватися до цивільного життя, ми розповідали в цьому сюжеті.

Інна Захарчук зазначила, що станом на 1 січня цього року близько 600 ветеранів повернулися в компанію.

"226 із них – на їхні попередні робочі місця, які компанія зберігала для них, і понад 240 - це були створені нові робочі місця. І 118 людей долучилися до компанії вже в статусі ветерана, які раніше не працювали. І кожен кейс по-своєму індивідуальний", – уточнила представниця МХП.

Так, для співробітників Вінницької птахофабрики, Марії Войтенко та Віктора Майорова, розробили індивідуальні програми адаптації. Марія була кулеметницею й демобілізувалася, аби виховувати дитину, а Віктор втратив ногу, підірвавшись на ворожій міні на Запорізькому напрямку. Для обох ветеранів створили умови, які враховують їхній стан здоров’я, як фізичний, так і психічний. Більше про це ми розповідали у нашому грудневому сюжеті.

Розповідаючи про етапи реінтеграції ветеранів, старша бізнес-партнерка з персоналу МХП зазначила, що цей процес можна поділити на два етапи.

"Загалом я б поділила всю програму на два важливих етапи. Це мобілізація і демобілізація співробітника. На етапі мобілізації компанія зберігає робоче місце і продовжує виплату заробітної платні. Крім того, ми поруч з  цією людиною, коли вона вже мобілізована, бо розуміємо, що часто є запити від тих бригад, де людина служить, або безпосередньо від людини, яка служить", - сказала Інна Захарчук.

"Ще дуже важливий момент, пов'язаний із сім'єю мобілізованого. Коли людина на фронті, їй дуже важливо, щоб про її близьких підтримували Координатор із взаємодії спілкується з сім'єю, за потреби допомагає. Це можуть бути дуже різні запити: від консультації психолога чи юриста до, наприклад, нарубати або привезти дрова, бо там немає кому цього зробити, чоловік на війні. Також ми організовуємо різні групи підтримки та ретрити для жінок, які чекають своїх військових", - додала вона.

Коли співробітник МХП демобілізується, для нього організовують зустріч із координатором із взаємодії  та керівником колективу. Він має можливість пройти медичні обстеження, за потреби – реабілітацію, а відтак повертається на своє робоче місце, або ж за потреби створюємо нове, пояснила Інна Захарчук.