Незаконна вирубка лісів у Чорнобильській зоні: що відомо

Про це в ефірі Громадського радіо розповів Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистем ГО "Екодія".

"З останніх новин: прокуратура нарешті скерувала до суду матеріали досудового розслідування стосовно вирубки декількох сотень дерев. Як я зрозумів, там ідеться про понад 300 кубометрів деревини, яка вже була заарештована. Тобто, це понад сотня вікових переважно дубів, які були зрубані ще у 2023 році. 

При цьому, конкретно у цьому випадку ідеться про так звану самовільну рубку, коли без будь-яких документів вирубали ті дерева, які становили найбільший інтерес для деревообробки. Тобто, незважаючи на екологічні наслідки такого вчинку.

І зрозуміло, що тут є високі шанси, що причетних буде притягнуто до відповідальності, але на це потрібен час, і шкода, що ц було виявлено вже постфактум, коли цінні дерева були зрубані".

"Санітарні рубки"

За словами фахівця, це не був єдиний випадок рубки дерев у Чорнобильській зоні відчуження. Він каже про те, що у 2016, 2020, 2021 роках відбувалися санітарні рубки, які "викликали питання з точки зору доцільності".

"Основним обґрунтуванням доцільності таких рубок було "ліквідація сухостою" на ділянках, які або постраждали від масових пожеж у Чорнобильській зоні, і створення мов для недопущення нових пожеж.

З точки зору протипожежного менеджменту, це такий досить сумнівний захід, тому що санітарні рубки можуть мати доцільність, якщо це проріджування навколо доріг, які є основники епіцентрами зародження пожеж. Або десь коло населених пунктів.

Але навіть якщо говорити про такі заходи, тут більш доцільними будуть навіть не санітарні рубки, а рубки догляду у перегущених молодих середньовікових монокульутурах сосни.

Тому що, для розуміння, більшість лісів у Чорнобильській зоні відчуження, на жаль, це монокультури сосни, які були створені переважно штучно ще до аварії на ЧАЕС, або деякі навіть після аварії. З метою закріплення ґрунтів, недопущення поширення радіонуклідів. І, зрозуміло, що в умовах радіаційного забруднення ті ліси, які потребують догляду, його не отримували, і багато де вони перегущені, і там дійсно є ризик виникнення пожеж. 

І замість того, щоби налагоджувати протипожежний менеджмент, Державне спеціалізоване підприємство "Північна пуща" часто проводила рубки там, де це фінансово вигідно, де можна отримати найбільше коштів. Це були і санітарні рубки.

У 2020-2021 роках був випадок, який можна вважати теж незаконними рубками, коли на площі понад 100 гектарів було проведено суцільні санітарні рубки без потрібного висновку…

З точки зору екологічного законодавства, це було дуже грубе порушення, тому що нема висновку з оцінки впливу на довкілля. Рубку проводити не можна. Відповідно, це теж незаконна рубка, але така вже, не самовільна, а за певними документами, які не дозволяли почати рубку, поки немає висновку оцінки впливу на довкілля".

Зараз ситуація змінилася, каже Богдан Кученко. У вересні 2022 року всі ліси, які перебувають у складі Чорнобильського заповідника, були передані під постійне користування адміністрації заповідника.

"Відповідно, зараз є надія, що протипожежний менеджмент буде більш адекватний і буде враховувати рекомендації науковців, а не просто фінансові інтереси. Але тут варто розуміти, що такі заходи з попередження пожеж — це все-таки основна мета догляду за лісами у зоні відчуження, тому що коли горить ліс, то крім власне знищення лісу, іде е й вторинне радіаційне забруднення, яке може досягати навіть Києва".

За словами експерта, тому потрібно це пам’ятати і впроваджувати заходи, які будуть "дійсно ефективними", але часто вони не є фінансово вигідними, "на відміну від рубки вікових дубів".

Хто перевіряє деревину на радіацію?

Богдан Кученко каже, що деревину, яку отримують із Чорнобильської зони відчуження, обов’язково мають піддавати процедури радіометричного контролю.

"Але ще в 2021 році колеги досліджували, що цей контроль по документах є, але він є недостатній. Там під час санітарної рубки декілька проб береться на один гектар, що може бути недостатнім через те, що забруднення дуже диференційоване у просторі. Одна ділянка може бути слабко забруднена, але через кілька десятків метрів рівень забруднення значно вищий, відповідно контроль мав би бути більш прискіпливим".