Річниця подій в Іловайську - це завжди оплакування полеглих і прагнення знайти винних у причинах поразки і трагедії. Безумовно, все це дуже важливо. Але під Іловайськом сталося ще щось, що докорінно змінило характер війни. Це - пряме вторгнення регулярних військ Російської Федерціі.
Як виглядала війна до Іловайська? Росія озброювала найманців на окупованій території і посилала на Донбас "добровольців". З найманців і "добровольців" формувалися відповідні військові загони.
У бандитів не було ніяких шансів здолати наші збройні сили і добровольчі батальйони. Війна в Донбасі наближалася до завершення. При цьому українське військове командування і політичне керівництво країни виходили з того, що Кремль не піде на пряме військове вторгнення в Україну.
Можна, звичайно, вважати, що це припущення було наївним. Але не тільки в Києві, а й в західних столицях дотримуються думки, що російське керівництво - при всіх злочинах, які воно вчиняє - намагатиметься залишатися в рамках якоїсь "легітимності". Адже Путін - відомий "легітиміст".
Тільки вчора міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро в інтерв'ю Le Mond припустив, що після застосування режимом Асада хімічної зброї російське керівництво може «засудити сирійський режим» і навіть припинити бомбардування Алеппо. Тому що Путін не може «залишатися байдужим до міжнародної громадської думки».
Не знають вони Путіна. Путін - «легітиміст», тільки поки виграє. Коли він програє, він перетворюється в самого звичайного «гопника» з околиці. І ні з якими нормами міжнародного права, ні з якою «світовою громадською думкою» не рахується зовсім.
Саме тому Путін міг утримувати свої війська біля наших кордонів, поки не виникла загроза самому існуванню «ДНР» і «ЛНР». А коли стало ясно, що Українська армія скоро демонтує бандитські республіки, він вирішив вводити війська.
І війна з найманцями і «добровольцями» перетворилася на повноцінну війну з Росією. До речі, саме ця обставина і викликало такий шок на Заході. Там зрозуміли, що Путін перейшов червону лінію, яка відділяла «гібридну війну» від справжньої.
З того часу одним з важливих елементів західної політики по відношенню до дій України буде утримання Києва від активного наступу. Тому що є думка, що цей наступ - у разі його успіху - викличе активні дії Москви. І на територію нашої країни знову будуть введені регулярні частини з Росії.
Отже, подивимося як виглядає війна після Іловайська. На території Донбасу зараз знаходяться озброєні формування, які складаються з місцевих найманців і російських «добровольців». Завдання цих бандитів - влаштовувати провокації, підтримувати нестабільність і надати початковий опір українським військам в разі початку операції по ліквідації терористичних анклавів.
Саме тому Кремль може нахабно говорити міжнародним спостерігачам «нас там немає». Але основний тягар відповідальності за збереження «ДНР» і «ЛНР» повинні взяти на себе інші бандити – регулярна армія, бандити в російських погонах, які знаходяться по той бік кордону з нашою країною.
У разі виникнення загрози для «ДНР» і «ЛНР» вони можуть негайно бути введені на територію нашої країни. Путіну плювати на «світову громадську думку», на санкції і дзвінки Обами і Меркель. З усім цим він буде розбиратися вже після того, як забезпечить результат. Як захистить окуповану територію від її визволителів.
Така логіка Іловайська.