У сотнях кілометрів від зони АТО, через рік після подій Євромайдану, 31 серпня 2015 року у центрі столиці стався вибух під стінами парламенту. Вибух забрав життя 4 нацгвардійців і покалічив більше сотні силовиків та людей, які вийшли на мирний протест.
Події 31 серпня пізніше кваліфікують як теракт, і як запевнить потім міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, теракт заздалегідь спланований та добре продуманий.
Передумови або захисники Конституції
15 липня 2015 року було оприлюднено президентський проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою "доопрацьований". Найважливішою відмінністю доопрацьованого законопроекту від першої редакції є те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом.
Якщо в першій редакції це положення було закріплене в перехідних положеннях самого законопроекту, то в редакції від 15 липня пропонується закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень самої Конституції України.
Розгляд законопроекту у першому читанні відбувався 31 серпня 2015 року. І згідно з даними МВС, на цей самий день декілька політичних сил: "Свобода", Радикальна партія Олега Ляшка, "Громадська платформа" та "УКРОП" організували мітинг під Верховною Радою з метою недопустити прийняття згаданого законопроекту.
Крім того, паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільний обіг зброї та боєприпасів.
Мирний мітинг→ бойова граната → теракт
О 13-й годині Верховна Рада ухвалила законопроект у першому читанні. Голосуванню передували конфлікти серед депутатського корпусу, а після голосування засідання закрили.
Відразу після цього на вулиці почались сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу.
Активісти підійшли впритул до металевої огорожі і почали розгойдувати її, щоб прорватися до парламенту.
Агресивні мітингувальники почали кидати у силовиків пляшки з водою та інші предмети. У відповідь правоохоронці застосували гумові кийки, у хід пішли димові шашки.
Пізніше протестувальники почали наступ на будівлю ВР, яку охороняв кордон правоохоронців. Згодом з їхнього боку у правоохоронців полетіли вибухові пристрої, і щонайменше 100 силовиків були поранені – у голову, руки, ноги.
Потужний вибух осколкової гранати під Верховною Радою
"Провокації біля Верховної Ради вдалися! Щойно у військовослужбовців, які охороняють Верховну Раду, було кинуто бойову гранату", - написав тоді секретар комітету з питань законодавчого забезпечення роботи правоохоронних органів Антон Геращенко у своєму Facebook.
За його словами, військовослужбовці Нацгвардії отримали тяжкі поранення, життя деяких із них у небезпеці.
Відзначимо також, що під час затримання екстремістів у одного із підозрюваних вилучили іншу гранату, яка була у повній бойовій готовності.
Тоді президент України Петро Порошенко заявив, що другу гранату під ВР планували кинути у вікно будівлі парламенту, де знаходилися депутати і журналісти, а секретар РНБО Олександр Турчинов заявляв, що планувалося кинути в натовп як мінімум сім гранат.
Рада у крові
Згодом стало відомо, що внаслідок вчиненого терористичного акту під ВРУ з використання бойової гранати було поранено 117 людей, у тому числі 110 працівників правоохоронних органів та Національної гвардії України. Четверо гвардійців померли.
Діставши поранення в область серця, військовослужбовець першої оперативної бригади Нацгвардії Дербін Ігор помер на операційному столі у Київській міській клінічній лікарні № 17 у віці 25 років.
Військовослужбовець Нацгвардії 21-річний Сластніков Дмитро також помер у реанімаційному відділенні 17-ї лікарні наступного дня після жахливих подій під будівлею парламенту.
Отримані хлопцем травми виявилися несумісними із життям. Осколки від вибуху завдали значних ушкоджень черевній порожнині та шиї, зачепили аорту. Медики кажуть, що втрата крові була критичною – приблизно 4 літра.
1 вересня в Олександрівській лікарні Києва від осколкових поранень помер ще один гвардієць - солдат Костина Олександр. Хлопцеві було всього 20 років. Поранення, з якими його привезли до лікарні, були дійсно страшними: відкрита черепно-мозкова травма та проникаюче поранення грудної клітки.
Майже місяць лікарі боролися за життя четвертого гвардійця Дацюка Богдана, проте 25 вересня життя хлопця обірвалося. 25-річний Богдан так і не вийшов із коми і став четвертим загиблим нацгвардійцем.
Дацюк Богдан
Указом президента України нацгвардійці були посмертно нагороджені орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Через рік після трагедії, за даними Нацполіції, оприлюдненими 30 серпня 2016 року, поранення різного ступеня тяжкості отримали 65 військовослужбовців Північного ОТО НГУ, з них – 7 офіцерів (2 – учасники АТО), 4 військовослужбовці за контрактом, 54 військовослужбовці строкової служби. Довгий час перебували в реанімації у вкрай тяжкому стані троє солдат.
На даний час вказані військовослужбовці звільнені з військової служби за станом здоров’я, зокрема один нацгвардієць потребує постійного нагляду лікарів.
Що каже Феміда
24 травня 2016 року Головним слідчим управлінням Національної поліції України завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом масових заворушень 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради.
Зазначено, що 22 травня 2016 року процесуальним керівником до Головного слідчого управління Національної поліції України направлено доручення про відкриття матеріалів провадження 15 підозрюваним та їхнім захисникам.
У справі 31 серпня допитано понад 200 свідків і проведено понад 450 експертиз. Про це в ефірі одного із телеканалів заявив речник МВС Артем Шевченко.
"Понад 450 судових експертиз і фактично в цьому виробництві є повідомлення про підозру 25 особам. У відношенні 15 з цих 25 заплановано в суд направити обвинувальні акти. Щодо дев'яти - матеріали виділені в окреме провадження і там досудове розслідування буде зупинено на підставі статті 280 в зв'язку з розшуком підозрюваних. А ще один підозрюваний, Генпрокуратура виділила по ньому кримінальне провадження в окреме, і доручено Миколаївської області, слідчому управлінню Нацполіції розслідувати, оскільки за ним є кілька злочинів на території Миколаївської області ", - зазначив Шевченко.
На цьому відео червоним кольором виділено встановлених слідством підозрюваних осіб з числа активних учасників масових заворушень
У ГПУ повідомили, що серед підозрюваних у справі про заворушення 31 серпня 2015 року за Верховною Радою є четверо колишніх нардепів.
Відзначимо, що на допити у цій справі ходили екс-народний депутат від "Свободи" Ірина Фаріон, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, "свободівці" Олександр Сич, Олег Панькевич та Ігор Янків, Віктор Поштар, Олексій Фурман, Андрій Мохник, Анатолій Вітів.
Серед інших також фігурують екс-міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка, голова Київської обласної організації ВО "Свобода" Ігор Сабій, член ВО "Свобода" Ігор Сосна, член партії "Свобода" Сергій Бойко, Юрій Сиротюк.
Юрій Сиротюк, екс-нардеп від "Свободи", завдає удар кийком
Лідер "Свободи" Олег Тягнибок на мітингу 31 серпня 2015 року під Радою
Колишній міністр аграрної політики та продовольства, “свободівець” Ігор Швайка під стінами парламенту 31 серпня
За цей рік Генпрокуратура розділила це кримінальне провадження на декілька проваджень. Кримінальне провадження відносно чотирьох, а саме Ігора Гуменюка та Ігора Олійника, які були працівниками МВС, а також Марка Мельничука та Сергія Крайняка, яких ГПУ вважала причетними саме до теракту, вона забрала собі для проведення розслідування.
Справу стосовно всіх інших за підозрою у масових заворушеннях та опір працівникам правоохоронних органів залишили для розслідування в ГСУ МВС (тепер вже ГСУ Національної поліції).
За словами адвоката Ігоря Гуменюка Олександра Свиридовського, на підозрюваних чинився фізичний тиск, але він припинився після їхнього переведення із ізолятора тимчасового тримання, який підпорядкований МВС, до слідчого ізолятора, що підпорядкований Державній пенітенціарній службі України, яка належить до структури Міністерства юстиції.
"ГПУ, розслідуючи свою частину справи, закрило провадження відносно Мельничука та Олійника за відсутністю в їхніх діях складу злочину. Остаточно обвинувальний акт вручений Гуменюку за тероризм, незаконне поводження із вибуховими речовинами та опір працівникові правоохоронного органу, та Крайняку за тероризм", - сказав адвокат виданню "Вголос".
Стосовно справи, що розслідувалась ГСУ МВС (Національної поліції України), то там було більше 30 обвинувачених. Стосовно половини підозрюваних провадження закрили, також перекваліфікували підозру щодо більшості затриманих, із особливо тяжкого злочину на тяжкий із нижньою межею покарання 5 років.
Ігор Гуменюк
Сергій Крайняк
Всіх підозрюваних звільнили, під вартою залишаються обвинувачені безпосередньо в організації теракту Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк. Як пояснив адвокат, їх тримають далі, бо чоловікам інкримінують ст. 258 КК – тероризм. За цією статтею кримінальний процесуальний кодекс не передбачає іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою.
Окрім того, прокурор обґрунтував тримання під вартою Крайняка тим, що є 80 томів матеріалів справи, з якими мають ознайомитись усі потерпілі під час мітингу.
31 серпня 2016 року, коли сплине термін тримання під вартою, Крайняк уже рік перебуватиме за ґратами.
2 вересня минулого року Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про тримання під вартою терміном на два місяці головного фігуранта інциденту біля будівлі ВР Ігоря Гуменюка, який, за версією слідства, кинув гранату в правоохоронців. Його захист подав апеляцію на це рішення суду. Відтоді суд неодноразово приймав рішення щодо продовження арешту.
29 серпня 2016 року Апеляційний суд Києва мав розглянути скаргу на продовження тримання під вартою Ігоря Гуменюка, але не склалося, через те, що Ігоря не доставили до суду. Тому розгляд апеляції перенесли на 13 вересня.
Зазначимо, що це вже втретє підозрюваного не доставили до суду, адвокат Ігоря точних причин не знає.
Вчора, 30 серпня, продовжився розгляд цієї справи
"Я не вчиняв жодних дій, які могли призвести до вибухів", - сказав Гуменюк журналістам перед засіданням суду.
У свою чергу інший підозрюваний Сергій Крайняк розповів, що під час перебування під вартою його били, чинили психологічний тиск, щоб отримати свідчення про те, що нібито теракт організувала "Свобода".
Під час самого засідання у залі суду сталися сутички між активістами та правоохоронцями. Після цього Шевченківський районний суд міста Києва заявив, що продовжить підготовче засідання у закритому режимі.
Згодом стало відомо, що суд продовжив Гуменюку і Крайняку на 60 днів запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, а обвинувальний акт повернули прокурору.
"Ми вказували, що там були процесуальні помилки з боку прокуратури, але, швидше, причина в тому, що вони відчувають тиск громадськості. Я б на місці суддів взагалі взяв самовідвід. І велика ймовірність, що надалі новий акт розглядатимуть вже інші судді", – сказав адвокат Олександр Свиридовський.