"3+5" — проста арифметика стратегії розвитку АПК

Усім допитливим він розповідав, що то така сила бажання. Захотіти яблуко і силою думки отримати його в руці.

Я став третім міністром агрополітики після Революції гідності. Саме такий відлік чиновників як рубікон ставить своїй владі суспільство, що пройшло через сито невідворотних модифікацій. До кожного наступника тепер більше вимог і менше поблажливих очікувань — час на дії обмежений. 

Моя мета, з якою я прийшов у міністерство, — провести реальні реформи, а не створювати їхню видимість. Саме тому наша стратегія в найближчі місяці цього року буде офіційно затверджена і стане першим з часів оновлення влади офіційним документом, який визначатиме план розвитку галузі на найближчі роки.

Велика стратегія, яка розроблялася до того, була прийнята лише до відома профільним парламентським комітетом і в подальшому відредагована разом з експертами, щоб акцентувати основні цілі розвитку галузі. Як зазначалося вище, ми плануємо затвердити її у Верховній Раді вже цієї осені.

Важливо наголосити, що цю стратегію підтримали та схвалили основні європейські структури, які готові фінансово допомагати здійснювати реформи. Ми ведемо постійний діалог з керівником групи підтримки реформ в Україні при Єврокомісії Ніколя Верлє. Разом з європейцями місяць тому запустили офіс реформ. Стали першим міністерством, яке це зробило: десять робочих груп, які рухатимуть реформи в агросекторі.

Моя стратегія називається "3+5". І має три основні пріоритети — це реформа системи держпідтримки з акцентом на дрібних фермерів, завершення земельної реформи та реформа державних підприємств.

А також п'ять головних напрямків — розвиток ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення та безпека харчової продукції.

Зазначу, що вибір таких акцентів і пріоритетів базувався на глибокому аналізі ситуації, що склалася на ринку, вивченні пропозицій і стратегічних документів, які було напрацьовано попередньо широким колом міжнародних експертів та організацій, учасників аграрного ринку, наукової спільноти.

Державна підтримка

Те, що найбільше турбує всіх виробників, — державна підтримка сільськогосподарського виробництва. Наше спільне завдання — в умовах обмеженого фінансування застосовувати найефективніші механізми в тих галузях і за тими напрямами, що зможуть забезпечити найбільший ефект для аграрної й не тільки економіки.

Моя позиція була такою — виділення 1% від обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на підтримку малих і середніх виробників. Минулого тижня Кабмін підтримав мою пропозицію. За нашими розрахунками, це може бути 5,5 млрд грн. Тоді як на цей рік було закладено лише 350 млн грн. І це при тому, що саме аграрна галузь наповнює 10% загального кошторису.

Але я хочу піти ще далі і зацементувати одновідсоткову підтримку в Бюджетному кодексі. Це стане не лише декларацією, не лише рішенням одного строку. Це має стати аксіомою щорічного планування бюджету. І тут я апелюватиму до депутатів і громадськості. Важливо, щоб вони теж підтримали цей суттєвий для українського АПК процес.

Якщо говорити про першочергового реципієнта підтримки, то вже сьогодні ми бачимо проблемні сектори та галузі — це тваринництво, садівництво та виноградарство, а також переробна промисловість.

Буде мінімізовано втручання чиновників у механізми розподілу коштів. Це будуть прозорі рішення. Вже зараз ми розробили такі чотири механізми:

— безконтактність: рішення про (не)відповідність реципієнта критеріям приймають особи без особистого контакту із заявником; колегіальне рішення (принцип "чотирьох очей");

— публічність: інформування суспільства про призначення та реципієнтів допомоги, яка перевищує встановлений рівень (наприклад понад 25 тис. грн); відкритий реєстр реципієнтів;

— підконтрольність: виїзні перевірки не менш як 5% реципієнтів, у разі відсутності про них інформації в базах даних (кадастрі, реєстрах розписок, застав тощо)

— не менш як 15%; — адекватність покарання: штрафи, стягнення, позбавлення права на допомогу.

Мені доводилося чути у профільних колах зауваження щодо суми прямих дотацій у рамках СОТ. Мовляв, більш як 3 млрд грн не можна. Відповідаю: більшість програм державної підтримки здійснюється через "жовті" програми.

Україна не має зобов'язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через "жовті" програми. Є лише зобов'язання не перевищувати домовлений річний сукупний вимір підтримки.

У 2015 р. вартість виробництва валової продукції сільського господарства оцінюється у 546 млрд грн у фактичних цінах. Це означає, що якби обсяги держпідтримки АПК не обмежувалися можливостями державного бюджету, то потенційний обсяг підтримки досягав би мінімум  27,3 млрд грн, цей показник майже у п'ять разів перевищує запланований обсяг у 5,5 млрд грн.

Підтримка малого та середнього фермера

Жодна нація не зможе досягнути процвітання, доки вона не усвідомить, що орати поле — таке ж гідне заняття, як і писати поему. Так казав перший президент США Джордж Вашингтон. Нині у Сполучених Штатах налічується понад два мільйони ферм.

Моя амбітна мета — зробити малого та середнього фермера успішним і популярним в Україні. Прибутковий малий і середній бізнес — це більше робочих місць і податків, які можна спрямувати на нові школи, дитсадки, лікарні, заклади культури тощо. Розвиваючи села, ми значно підвищимо привабливість роботи і життя в них.

Тиждень тому я був у Житомирській області, де познайомився з одним фермером, який виробляє крафтові сири. У нього двісті кіз. Він людина складної долі: переселенець, три місяці провів у полоні бойовиків, втратив усе і переїхав до покинутої хати на Житомирщині. Його сири не сертифіковані. Він і досі не є офіційно оформленим фермером. А його господарство поки що мало схоже на повноцінне виробництво.

Але водночас нині є тисячі зареєстрованих фермерів, які почасти існують просто на папері. Після знайомства з ним стало зрозуміло, що такі люди, як Олександр, потребують не лише грошової підтримки від держави, а й консалтингу. І мені спала на думку ідея проекту "Як стати фермером".

Це буде своєрідна майстерня фермерства, де навчатимуть початківців найкращі спеціалісти галузі і не тільки. У наших фермерів великий потенціал. Його треба правильно скерувати у потрібне русло.

Кредитування та дотації від

Євросоюзу Нещодавно команда офісу реформ при міністерстві показала мені на спільній нараді цікаві цифри. Це були обсяги фінансування з бюджету ЄС у рамках комплексних програм. Скажімо, Молдова отримує 256 євро на душу населення. Україна — лише 27,5 євро.

Що нам заважає піти шляхом сусідів? По суті, нічого. Щоби збільшити фінансування донорів, нам потрібні три складові, розробку яких я вже доручив опрацювати команді реформ.

Перша — нова редакція закону про підтримку сільського господарства, який суттєво не переглядався останні 11 років.

Друга складова — створити спеціальні інституції за аналогом, які діють в ЄС, для отримання та розпорядження донорськими коштами.

Третя — офіційно, на рівні закону, затвердити погоджену з донорами стратегію розвитку АПК. Адже донори дадуть кошти тільки під зрозумілу та погоджену з ними програму дій. Якщо говорити про досвід Молдови, то на їхній АПК йде близько 30% загальної суми дотацій. Прагнемо отримати не менше.

Значним додатком до донорських грошей і держпідтримки має стати кредит від Європейського інвестиційного банку. Нам вдалося завершити невиправдано затягнутий процес отримання цих грошей попередньою командою. І тепер ці 400 млн євро буде виділено нам на галузь на десять років.

Ринок землі

На політичному жаргоні цю тему називають "токсичною". Роками на ній робили собі піар популісти. Але я не боюся критики і готовий відстоювати своє бачення земельної теми.Наш законопроект передбачає продаж прав оренди землі, а не прямий її продаж, як планувалося раніше.

На моє переконання, це сформує ціну на українські гектари та зруйнує міфи про "вашу землю заберуть за безцінь". Нашим законом ми показуємо, що якщо є обіг прав оренди, і це сьогодні коштує 1000 або 2000 дол. за гектар, то вже коню зрозуміло, що право власності дешевше коштувати не буде.

Якщо ми запустимо цей ринок, то говоримо, що договір на 25 років у Черкаській області котирується за такою ціною, а договір на 45 років — дорожче. Ми хочемо зробити це відкрито, щоб фермер і власник землі бачили, за які ціни котируються договори прав оренди в їхній області. Так, МВФ наполягав на продажу землі. Але після особистої розмови з його представниками мені вдалося переконати їх у правильності саме цього варіанта. Пояснення просте: краще зробити один метровий крок, ніж замахнутися на триметровий і залишитися на місці.

Приватизація держпідприємств

Одним із ключових пріоритетів, must be done для України і для мене як урядовця є приватизація державних підприємств. До переліків об'єктів, що підлягають приватизації, включено 86 держпідприємств, які належать до сфери управління міністерства.

Серед них такі відомі гіганти, як "Артемсіль", "ДПЗКУ" і "Укрспирт". Моя мета — підготувати їх до продажу та передати на приватизацію до Фонду держмайна. Один приклад: Україна та Білорусь — єдині у світі країни з монополією у спиртовій галузі. Лише торік тіньовий обіг спирту перевищив 6 млрд грн.

Це майже стільки, скільки держава отримала до бюджету від легального спирту. Приватизувати ДП "Укрспирт" — це як у відомому вислові про "побачити Париж". Якщо моїй команді вдасться це зробити, ми однозначно увійдемо в історію. Для цього у нас є всі правові механізми.

Нашим законопроектом "Про особливості приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" передбачається, що заводи буде продано виробникам алкогольних напоїв, які п'ять років матимуть ексклюзивне право виробляти спирт.

Заводи, які не зацікавлять інвесторів, будуть запропоновані виробникам альтернативного пального або як майданчики для іншого виробництва. Припускаю, що держава зможе заробити від продажу корпорації ДП "Укрспирт" від 200 млн до 400 млн дол.

Говорити про успішність реформ без головного компонента — викорінення корупції, було би наївно та непрофесійно. Але для того, щоби не перетворювати цю тему в компанійщину та боротьбу з повітряними млинами, можу запевнити, що дуже серйозно налаштований на процес боротьби з корупцією. Який, розумію, може забрати багато сил і часу.

Але я до цього готовий. Хороший матадор не чекає, щоби вбити бика одразу. Він чекає, коли його проколють кілька разів. Викорінити корупцію всю й одразу не вдасться. Але ми вже почали завдавати удари. Моя команда найближчим часом запустить сайт crushcorruption, куди можна буде звертатися зі скаргами на неправомірні дії чиновників.

Я планую особисто звітувати щомісяця за цими заявками та інформувати, скільки випадків ми скерували до правоохоронних органів. Але робити це треба спільно: з громадськістю, журналістами, небайдужими громадянами та силовиками.

Секрет, чому яблуко падало в долоню чоловіку, простий. Потрібно було у визначений час просто підходити до дерева і непомітно тягнути за мотузку. І в той час, коли решта обманювалася і вірила лише у силу бажання, марно очікуючи на результат, яблуко падало до рук того, хто, окрім "хотіти", знав чіткий механізм реального процесу.