Навіщо Польщі фільм про "Волинську трагедію"

Як оцінили фільм "Волинь" у Польщі та чим вихід стрічки може завершитися для українсько-польських стосунків

За тиждень на великі екрани у Польщі вийде фільм "Волинь". Перша в історії стрічка, що торкається подій Волинської трагедії (або ж "Волинської різанини", як це називають у Польщі), викликала ажіотаж задовго до завершення зйомок.

Контроверсії і скандали

Відомий і досвідчений режисер Войцех Смажовський не приховував, що "Волинь" - найскладніший фільм у його кар’єрі. Робота над стрічкою тривала майже п’ять років і мало не зірвалася на фінішній прямій через брак коштів: інвестори скасовували контракти через контроверсійну тематику.

Ніби підливаючи масла у вогонь польсько-українським дебатам останніх місяців, "Волинь" матиме наслідки, яких на разі передбачити не береться ніхто.

За словами режисера, мешканців східних регіонів Польщі (кресов’ян) убили двічі: вперше сокирою, а вдруге – мовчанкою. Фільм має на меті "віддати честь, але й розчулити, і вдарити по серцю і голові".

Допрем’єрний показ відбувся 19 вересня під час кінофестивалю у польській Гдині: вже тут не обійшлося без скандалу. Стрічка отримала три нагороди, але не стала призером.

Хоч критики відзначають високий рівень цьогорічних конкурсантів в цілому, значна частина коментаторів обурювалась таким рішенням журі і вимагала більшого визнання для Смажовського. 

За словами публіциста Пьотра Заремби, журі проігнорувало "Волинь" із політичних причин: це могли бути побоювання дати зброю російській пропаганді, погіршення стосунків з українцями, а навіть і асоціювання фільму із правлячою партією "Право і справедливість" (у якої питання історичної справедливості займають значне місце, – авт.).

"Це не підручник з історії"

"Волинь – це епічна історична драма, дія якої відбувається у маленькому селі, населеному українцями, поляками і євреями, що знаходиться на Південному Заході цієї країни. 

Дія займає період шести років, з весни 1939 року по літо 1954. Цей фільм буде нелегким для перегляду", - таку характеристику дав сам режисер.

Як зазначається в описі до трейлеру фільму на YouTube каналі польського дистриб’ютора фільмів Forum Film Poland, головною героїнею фільму є 17-річна полька Зося Гловацька.

Вона закохується у свого ровесника, українського хлопця на ім’я Петро. Батько Зосі, однак, вирішує видати доньку заміж за багатого і значно старшого вдівця з двома дітьми Мачея Скибу.

Із настанням війни життя безіменного села на Волині змінює спочатку радянська окупація, а після неї – напад Німеччини на СРСР. Зося спочатку стає свідком, а згодом і учасником трагічних подій літа 1943 року.

Як зазначається в рецензіях, що вийшли після Гданського фестивалю, у маленькому безіменному селі перетинаються українці, поляки, євреї, німці, росіяни; православні, католики, уніати та іудеї; комуністи й націоналісти.

Їхнє життя показується через призму старанно дібраних елементів характерного одягу і побуту, місцевих звичаїв, музики, діалектів і акцентів. На тлі такого життєствердного різноманіття і з’являються натуралістичні сцени насилля: українці підпалюють сніп сіна, в якому лежить дитина; із жертв-поляків здирають шкіру або виколюють їм очі.

В інтерв’ю TVN24 режисер пояснив, що почав працювати над картиною ще у 2012 році, задовго то подій на Майдані, війною і поворотом усього світу направо.

Читайте також: Волинська трагедія: тіні минулого, що сварять Україну та Польщу

Він визнає, що нинішні умови не дуже сприяють показу такого фільму, але "ніколи не було доброї ситуації, щоб знімати фільм про Волинь". Більше того, Смажовський вірить, що саме його фільм стане поштовхом до поєднання поляків та українців.

Зрештою, відходячи на безпечну дистанцію від вибухової тематики, уточнює: "Я не знімав підручник з історії. Якби я додав дати і місця, то я би трохи обмежив себе, а так це лише моє висловлювання на цю тему".

"Переломний і до болю правдивий фільм"

Незважаючи на страхи перед надмірною епатажністю і тривале очікування, у Польщі фільм оцінили більш ніж позитивно. При цьому, таку думку поділяють коментатори і різних кіл та ідеологій.

"За мить після першого показу "Волині" Войцеха Смажовського на фестивалі у Гдині хочу сказати одне: це великий фільм. Безпрецедентний у польському кінематографі після 1989 року. Він не засуджує взаємних провин, не веде до жодної політичної тези. Дає цілісний образ світу, в котрому зло шукає виходу і не знаходить", - написав фільмовий критик Тадеуш Соболевський на шпальтах Газети Виборчої.

"Це, мабуть, найкращий фільм у кар’єрі цього режисера й один із найкращих фільмів про історію, які коли-небудь створювалися у Польщі… Смажовському все ж таки вдалося те, чого не вдається багатьом режисерам у подібних ситуаціях: обмежуючи перспективу до бачення ситуації звичайною людиною, не втратив автентичності і балансу подій. В ідеальному світі українець, що поважає свою історію, в жодному разі не міг би оцінити цей фільм як антиукраїнський чи націлений проти гарних стосунків обох країн", - написав публіцист Лукаш Важеха на порталі Wpolityce.

"Волинь" - переломний і до болю правдивий фільм. Войцех Смажовський описав різанину, яку деякі поляки та українці намагаються витіснити з пам’яті в ім’я поєднання. Тим часом саме цей фільм, що описує жорстокість отруєних націоналістичною ідеєю людей, перевернувши нашу свідомість, може стати справжнім проривом у справжньому польсько-українському поєднанні. Питання тільки, чи ми до цього готові, і чи українці готові прийняти правду про Волинь", - ствердив публіцист Марек Козубал у Rzeczpospolita.

"Українці не готові до такої історії"

На стадії розробки Смажовський розглядав варіант створення фільму разом з українськими колегами: однією із форм оповіді міг би бути дует польського та українського режисера.

"В Одесі на кінофестивалі… я зрозумів, що українці ще не готові до такої історії. Вони знімають небагато фільмів, і я не знайшов тоді режисера з мого покоління, з яким у нас би був був зв’язок. А це важливе в питанню такого сюжету, тож я досить швидко відкинув цю ідею", - розповів Смажовський TVN24.

Поки що невідомо також, чи покажуть фільм в Україні. Як зазначає режисер, розмови з одним із великих українських дистрибуторів велися, але затихли. Після показу на фестивалі у Гданську є шанс поновити переговори, однак до цих пір жоден з дистрибуторів не зацікавився стрічкою.

Проблеми зі сприйняттям українцями фільму були навіть на стадії кастингу. Як зазначає Смажовський, декілька акторів відмовили з ідеологічних мотивів; ще кілька пішли через плітки, що фільм фінансується з Росії. 

Режисер запевняє, що ці плітки не відповідають дійсності, але визнає, що російська пропаганда може використати фільм для своїх маніпуляцій.

Маніпуляції і дослівне трактування стрічки можуть мати місце і в самій Польщі. Ще три роки тому кожен другий поляк не міг точно назвати, хто був винуватцем і хто був жертвою так званої Волинської різанини – терміну, який який протягом останніх кількох місяців з’являвся у публічному просторі Польщі, а згодом і України, мало не щодня.

Враховуючи зріст ксенофобських настроїв, негативне ставлення до українців та насилля, яке вийшо за межі символічного, важко спрогнозувати, до чого призведуть добрі наміри режисера.