Ще кілька тижнів тому Париж виглядав для Путіна столицею, в якій будуть намагатися не ставити незручних питань про Донбас і Крим і обмежаться хіба що закликами виконувати Мінські угоди.
У Парижі на Путіна чекали друзі. Крім переговорів з Франсуа Олландом він може зустрітися із колишнім президентом Франції Ніколя Саркозі, який не приховував своїх симпатій до "друга Володимира" і постійною гостею Москви, лідером екстремістського Національного фронту Марін Ле Пен - саме її в Кремлі хотіли б бачити новим президентом Франції.
Але все стрімко змінюється. І не через Донбас. Через Сирію. Франція дійсно могла дозволити собі вислововати стриману позицію щодо Донбасу і Криму просто тому, що пострадянський простір не входить в зону стратегічних інтересів цієї країни.
Для Парижу це насамперед - абстракція поваги до принципів міжнародного права. А ось історичні зв'язки з Росією - це не абстракція. І те, що Росія сприймає сусідні країни як сфери своїх виняткових інтересів, багато хто з французьких політиків теж розуміє. Хіба у Франції немає виняткових інтересів у колишніх колоніях?
Так що можна сказати, що заради захисту абстрактних принципів міжнародного права в Україні Франція зробила навіть більше, ніж від неї можна було очікувати. Зовсім інша справа - Сирія. Це вже точно - з багатьох причин, історичних, політичних, економічних, демографічних - зона стратегічних інтересів Франції. Дамаск куди ближчий до Парижу, ніж Київ.
Саме тому адміністрація президента Олланда з самого початку сирійського конфлікту зайняла непримиренну позицію по відношенню до режиму Башара Асада. Олланд, на відміну від американського президента Барака Обами, був прихильником прямого втручання в конфлікт. У Парижі ніколи не розуміли американських спроб домовитися з Путіним по Сирії. І зараз, коли на очах світу гине Алеппо, французькі політики в нестямі.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро - ми добре пам'ятаємо його обережні заяви про Донбас у Києві та Краматорську - не приховував своїх емоцій ані від журналістів, ані від свого колеги Сергія Лаврова, з яким він вчора зустрічався в Москві для підготовки путінського візиту. Дії Росії в Сирії Еро називає "цинізмом".
Перед візитом він зазначив, що їде в Москву, щоб "сказати росіянам, що кадри, які весь світ бачить сьогодні - кадри з бомбардуваннями, з мертвими дітьми, жінками, людьми похилого віку, кадри із загиблими співробітниками гуманітарної місії, які виконували свою роботу, розбомблені лікарні і школи - все це не може тривати ".
Але найголовніше, що відбулося в Москві - це те, що Еро не спростував можливості запровадження нових санкцій проти Росії через її поведінку в Сирії.
У відповідь на питання про нові санкції, Еро в присутності обуреного Лаврова сказав, що "приїхав не з погрозами, а щоб поділитися розумінням тієї драми, яка зараз твориться в Алеппо і для того, щоб знайти рішення, яке дозволить покласти цьому край".
Питання про те, що буде робити Франція, якщо рішення не буде знайдено, повисло у повітрі. Але це буде головне питання, яке Олланду і іншим французьким політикам доведеться обговорювати з Путіним. Взаєморозуміння не передбачається.