"За різними підрахунками від алкоголю помирає до 40 тисяч осіб на рік. Багато психологів б'ють на сполох, тому що для підростаючого покоління прийняття алкоголю - це абсолютно нормально", - заявляє Владислав Михайленко, депутат Київської міської ради від партії "Солідарність".
Саме Михайленко був одним із депутатів, які запропонували проект щодо обмеження продажу алкоголю в столиці. Відповідно до його пропозиції, спиртні напої можна буде придбати лише з десятої ранку і до одинадцятої вечора. А вже 12 жовтня рішення про заборону продажу алкогольних напоїв і пива в Києві в цей час вступило в дію.
Завдання подібних обмежень - убезпечити більшу частину людей від незручності і небезпечних ситуацій - розповів Еспресо.TV сам Михайленко.
Магазини з цілодобовим графіком роботи створюють безліч проблем. Люди, які купили алкоголь у нічний час не розраховували цю покупку заздалегідь, а так як рішення прийнято раптово, найчастіше куплений алкоголь розпивають неподалік від магазину або в сусідньому дворі, каже київський депутат.
Обмежиться тихим розпиванням алкоголю ніхто не може, і все це переростає в веселі гуляння в тому ж дворі. Подібне "свято життя" своєю тривалістю вже не дивує ні школярів, які йдуть зранку до школи, ні перехожих, які поспішають на роботу.
Антиалкогольна домовленість
Подібні обмеження вже діють у низці міст України, але є проблема законодавчого рівня. Вона полягає в тому, що місцеві ради, на думку державних служб і антимонопольного комітету, не можуть обмежувати бізнесменів в графіку продажу алкоголю.
Але в багатьох містах України подібні обмеження діють на рівні домовленості між підприємцями та міською громадою. "Зрозуміло, що в менших містах це зробити простіше, ніж в такому мегаполісі, як Київ. Ми не мали ілюзій, розуміючи, що знайдуться свідомі підприємці, які виконають волю киян, але знайдуться й ті, хто відмовиться виконувати рекомендації", - говорить Михайленко.
Нещодавно народним депутатом Дмитром Білоцерковцем було подано законопроект, покликаний змінити повноваження місцевих рад обмежувати і забороняти на своїй території продаж алкоголю.
У ньому прописані і можливі санкції - місцеві ради зможуть звертатися до фіскальної служби з метою відкликати ліцензію у продавців, які порушують порядок продажу алкоголю. Наразі місто не може застосовувати ніяких покарань.
Противники подібних ініціатив вважають, що їх виконання призведе до появи підпільних точок продажу алкоголю і самогонних апаратів у квартирах українців. Заступник голови Всеукраїнського об'єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця" Віталій Андрєєв упевнений - подібні обмеження будуть підтримувати тіньову економіку.
"Дурість рідкісна! Кількість сурогатного алкоголю різко збільшиться, що зіграє на руку господарям тіньових підприємств. Рентабельність подібних підприємств 200-300 відсотків. Пити менше не стануть, вакуум заповниться сурогатом", - каже Андреев.
Вже зараз через велику кількість контрафактної продукції продаж слабоалкогольних напоїв знизилася на 27 відсотків.
Але Михайленко вважає подібні страхи надмірними - в містах, де ці заборони діють, є подібні прецеденти, але вони поодинокі, запевняє він. "Зрозуміло, що хвора на алкоголізм людина буде знаходити можливість випити. Завдання подібних обмежень - убезпечити більшість", - говорить Михайленко.
Закордонний досвід
Існує кілька моделей регулювання продажу алкоголю і боротьби з алкоголізмом. Наприклад, у більшості країн, де іслам є державною релігією, алкоголь повністю заборонено.
У США і Канаді існують спеціальні організації, які борються з нелегальним обігом наркотиків, у тому числі і алкоголю, пропагується здоровий спосіб життя, проводиться загальна та індивідуальна профілактика алкоголізму серед підлітків. В Ісландії введено державну монополію на продаж і виробництво алкоголю.
У країнах Скандинавії діє більш комплексний підхід. Існують різноманітні асоціації тверезості, обмеження щодо продажу алкоголю - алкоголь можна купити тільки в нечисленних спеціалізованих магазинах і в певний час, - високі податки з роздрібних продажів, доступна безкоштовна медицина.
У Швеції, починаючи з кінця дев'ятнадцятого століття, вводилися різноманітні системи, націлені на боротьбу з алкоголізмом. Суть алкогольної політики полягала в тому, що право на поширення алкоголю належала філантропічній організації, податки з продажу алкоголю йшли на благоустрій міст, а сам момент продажу супроводжувався відволікаючими маневрами: в місцях поширення алкоголю були також чайні, і обов'язково подавалася закуска.
Зараз у Швеції працює компанія "Сістемболаджет", суть якої не змінилася з дев'ятнадцятого століття, - це монопольна компанія, що має право на поширення алкоголю. Ставка акцизу на 1 літр спирту доходить до 25 відсотків. Податки з роздрібного продажу в залежності від міцності алкоголю доходять до 50 відсотків.
"Сістемболаджет" існує з однієї причини: для того щоб звести до мінімуму проблеми, пов'язані з алкоголем, продаючи алкоголь відповідально, без бажання заробити", - розповідає Еспресо.TV представник компанії Елін Юлі-Торв.
Наразі середньостатистичний швед приймає 9,3 літра спирту на рік. У магазинах "Сістемболаджет" виводиться корисна інформація про алкоголь, його необхідна пропорція до їжі і до кількості людей.
Так що покупець може порахувати, скільки алкогольних напоїв йому необхідно для вечірки, що означає, що він не повинен купувати алкоголь "про запас". Також можна придбати пляшку вина на два келиха.
"Примітно в європейському досвіді те, що країни, які мають подібні обмеження, в рейтингу благополуччя життя населення знаходяться значно вище, ніж Україна", - зауважує Михайленко.
Зброя масового ураження
Якщо говорити про статистику, то за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я в минулому році Україна посіла перше місце в світі з підліткового алкоголізму. За рівнем споживання алкоголю на душу населення Україна займає п'яте місце.
Називати конкретні цифри складно, так як неможливо відстежити споживання контрафактної продукції, яка за даними Державної служби статистики України займає 32 відсотки загального ринку алкогольних напоїв.
Якщо вірити офіційним цифрам, один українець у середньому вживає 15,6 літра спирту на рік. Чоловіки п'ють приблизно 22 літра в рік, тоді як жінки - близько 7 літрів на рік.
Нарколог Олег Перловський вважає, що будь-яка речовина має свій вплив. "Китайська держава загинула від опіуму. Чим більше речовина зібрала трупів, тим вона страшніша. Припустимо, героїн на початку ХХ століття використовували від нежиті. А потім почали вмирати люди. Я думаю, що алкоголь зібрав уже таку кількість жертв, що не існує допустимої дози", - каже Перловський.
Проте він відзначає, що будь-яке обмеження буде діяти лише як провокація. В Україні абсолютно не розвинена така послуга, як наркологічна допомога. Багато з тих, хто схильний до алкоголізму, не можуть дозволити собі лікування.
У алкоголіка будь-коли може настати такий момент, що якщо він не зможе прийняти дозу алкоголю, то його чекатимуть серйозні наслідки: набряк мозку, зупинка серця.
Перловський запевняє - є люди, які в такій ситуації просто змушені приймати алкоголь. "З медичної точки зору ми не надаємо таким людям ніякої альтернативи. Ви не можете розраховувати, що до вас приїдуть зі "швидкої" і введуть необхідні ліки, які замінять цей алкоголь. У "швидкої допомоги" просто немає таких ліків", - каже Перловський.
Можливо, надалі органи влади задумаються про регулювання не тільки продажу, а й лікування алкоголізму. Але наразі альтернатива розпивання алкоголю пропонується тільки людям, не схильним до недугу.
"Почала розвиватися спортивна і велосипедна інфраструктура. Труханів острів перетворюється в рекреаційну зону з велодоріжками. Є всі приклади того, щоб показати підростаючому поколінню, що пити і курити у двориках вже не модно, а модно здорово і красиво виглядати, чого легко досягти, займаючись спортом", - говорить Михайленко.