Закриття піратських ресурсів EX.UA та FS.to спричинило різні реакції та викликало багато запитань. Відповісти на деякі з них Еспресо.TV попросило директора з маркетингу сервісу Megogo Івана Шестакова.
Megogo працює у 15 країнах СНД. Наразі їхня аудиторія складає 40 млн користувачів на місяць.
Кількість користувачів, готових платити за контент, на 2016 рік склала 850 тис. І третина з них – українці. Для кожної країни сервіс надає контент локальною мовою: озвучений або із субтитрами.
Від кінотеатрів до інтернету
Від виходу фільму на великі екрани до можливості подивитись його платно чи безкоштовно в інтернеті часто минає багато часу. Саме швидку появу у вільному доступі часто називають однією з головних переваг "піратів".
Усі прибутки від фільмів правовласники отримують саме на кінотеатральному прокаті. Тож лише після показу в кінотеатрах фільм може опинитись в інтернеті чи на телебаченні.
"З моменту світової прем'єри від 6 до 9 тижнів триває прокат фільму. Після цього від 3 до 6 місяців - перерва. Цього фільму немає ніде. Після цього він починає з'являтися одночасно і на телебаченні, і в інтернет-сервісах. Таким чином створюється певне очікування серед тих, хто не встиг подивитися фільм в кіно. Тоді він викидається на платформи, і люди готові за нього платити", - розповідає директор з маркетингу Megogo Іван Шестаков.
Чим менший розрив між кінопрокатом і появою в мережі, тим дорожче коштує фільм.
Однак штучне збільшення інтересу до фільму – забаганка не власників інтернет-ресурсів. Більш того, в їхніх інтересах – оприлюднювати його якомога ближче до кінопракату, поки рекламна хвиля ще тримає увагу глядачів.
"Правовласники заробляють лише на прокаті в кіно, тож поки фільм у кінотеатрах, в інтернеті він не з'явиться. Спершу фільм заробляє у кіно, потім стає доступним на інтернет-сервісі за великі гроші, потім – за менші, згодом переходить у підписну модель і лише потім – у рекламну, де його можна дивитись безкоштовно", - пояснює Шестаков.
Звідки беруться ціни
Це вільний ринок, правила на якому диктує правовласник. Для того, щоб отримувати прибуток, українські компанії вимушені штучно знижувати ціни.
"Великим студіям не просто нецікавий наш ринок, вони про нього нічого не знають і підходять зі своїми усталеними правилами. Якщо ми частина Європи, вони встановлюють європейські ціни. А для ці ціни доволі високі. Ми вводимо багато знижок елементарно для того, щоб довести правовласнику, що чим нижче ціни, тим більше продажів та прибутку", - зазначає представник Megogo.
Прибуток від продажів в інтернеті ділиться між правовласниками, платіжними системами, власниками обладнання. При цьому перші отримують від 50% до 70% у залежності від типу прав, контенту та самої студії.
Окрім цього, правовласнику потрібно заплатити наперед. Це мінімальний поріг продажів. До прикладу, Megogo розповідають, що почали отримувати прибуток лише в останні 2 роки. Тобто лише після 2014-го прибуток від користувачів, готових платити, перебільшив витрати на покупку фільмів.
Інший важливий момент: не всі правовласники погоджуються, щоб інтернет-сервіси надавали їхній контент глядачам безкоштовно. Тож часто ані величина ціни за перегляд, ані взагалі її наявність не залежать від ресурсу.
Чому на легальних ресурсах складно знайти західні серіали
Якщо з фільмами все більш-менш зрозуміло, то ситуація з зарубіжними серіалами складніша. Вони виробляються для американських кабельних мереж, щоб заробляти на підписниках у США по $50-200. Усі інші ринки, зокрема і європейський, не так важливі.
Наразі український ринок не здатен окупити навіть мінімальні витрати на реалізацію серіалів. Для українців підписка на них коштуватиме $10-20, що є надто великою ціною.
Інший аспект, який ускладнює появу західних серіалів на українських ресурсах, - права на топові серіали знаходяться одночасно у 5-6 студій. Домовитись з усіма одразу доволі складно. На жаль, питання не лише у вартості, а й у вимогах правовласників.
"Для них наявність українського озвучення - це ризик піратства. Тому вони вимагають, щоб кожен користувач платив доволі багато. Вони не розуміють, що таке $1", - ділиться Шестаков.
Озвучують серіали українською сервіси або самостійно, або купують переклад, зроблений попередніми покупцями з українського ринку. Дубляж або субтитри стають власністю правовласників.
Як "пірати" заважають легальному бізнесу
Першість у світовому рейтингу "піратів" не може не мати насідків. Чимало західних правовласників відмовляються від співпраці з легальними українськими сервісами через те, що в Україні не поважається право інтелектуальної власності.
А разом з тим, цей контент з'являється на піратських ресурсах.
"Попри закриття двох великих піратських сайтів, і досі проблем з переглядом контенту на незаконних ресурсах немає. Існує багато інших сервісів, і повністю очистити ринок від "піратів" неможливо. Можна істотно знизити їхню кількість, знизивши доходи від реклами. Наразі міжнародні компанії не хочуть працювати в нелегальному полі. Тож, "пірати" підживлюються тільки казино і гемблінгом. Це ті послуги, яким все одно, де рекламуватися, вони й так у "сірій зоні". Саме вони - основні гроші піратів", - каже Шестаков.