Російська карма. Все про катастрофу Ту-154 під Сочі

Ансамбль Міноборони РФ імені Александрова, журналісти-пропагандисти та Доктор Ліза розбилися по дорозі в Сирію

Праві ті, хто вважає, що якою не була б справжня причина катастрофи російського літака під Сочі, мало хто сумніватиметься, що це теракт. У цьому переконана більшість українців. Про це ж говорять росіяни, хоча офіційна версія поки що схиляється до варіанту з технічною несправністю.

Як сталася катастрофа

Літак Ту-154, що належав Міноборони РФ, о 01:38 (00:38 за київським часом) вилетів з підмосковного військового аеродрому Чкаловський до сирійського міста Латакія. За планом він мав приземлитися на російській військовій базі Хмеймім.

Під ранок літак сів у Адлері (один з районів Сочі) для дозаправки й вилетів далі о 04:20 за київським часом. За дві хвилини, в процесі набору висоти, він зник з радарів.

Пізніше стало відомо, що літак зазнав катастрофи на сьомій хвилині польоту і впав у Чорне море. Сигналу тривоги від пілотів не надходило. Запис перемовин з жінкою-диспетчером, який опублікували російські ЗМІ, свідчить, що про жодні проблеми перед вильотом екіпаж не повідомляв. З розмови чути лише, що в якийсь момент літак просто припиняє відповідати.

Перші уламки літака знайшли в 1,5 км від берега на глибині 50-70 метрів. Одразу ж стало відомо про те, що рештки розлетілися на велику площу: маслянисту пляму знайшли на відстані 6-8 км від берега, а деякі особисті речі пасажирів - на відстані 14 км.

Зі списку на сайті Міноборони РФ випливає, що на борту було 92 людини і всі вони загинули.

Ансамбль пісні й танцю

Окрім восьми членів екіпажу (пілоти, звісно, були військовими) на борту летіли 64 учасники основного складу Академічного ансамблю пісні й танцю Міноборони РФ імені Александрова.

Це, зокрема, провідні співаки хору й солісти колективу, з яких живими залишились тільки троє, які не змогли летіти до Сирії через різні обставини. Хор збирався виступити на новорічному концерті для російських військових. Як розповів російському виданню Медуза співробітник колективу, Ансамбль Александрова збирався виступити в Алеппо.

Ансамбль відомий виконанням широко відомих військових маршів та пісень: "Священная война", "Смуглянка", "Катюша" і т.п. З 2014 року їхній репетуар поповнився піснею "Вежливые люди", яка присвячена анексії Криму.

"Загинув весь цвіт ансамблю. Усі кращі солісти, весь хор. Дід казав: "Немає хору - немає ансамблю". Стільки ж артистів залишилося в Москві, але загинули найкращі. Багато літали, по всьому світу, а розбилися в Росії", - розповів сайту Meduza онук засновника ансамблю Євген Александров.

Також загинули чотири танцівниці та кілька музикантів - баяністи та балалайочники. Також повідомляється, що на борту мав бути співак Йосип Кобзон. Але він передумав летіти на концерт в Сирію.

Загинув генерал-лейтенант Валерій Халілов, який лише в квітні 2016 був призначений худруком ансамблю. Також серед пасажирів був начальник департаменту культури Міноборони РФ Антон Губанков.

Сайт "Фонтанка" стверджував, що Міноборони РФ засекретило частину списку загиблих - спочатку було 93 прізвища, а потім раптом стало 92. Були чутки, що на борту опинився генерал Івановський - начальник військової поліції РФ, яку Росія днями перекинула в "звільнене" розбомблене Алеппо.

Загибель пропагандистів

Ще дев'ять пасажирів були співробітниками трьох відомих пропагандистських каналів: "Первого канала", НТВ та "Звезды". Останній, нагадаємо, належить Міноборони РФ. Усі три - автори безлічі фейків про Україну, війну на Донбасі, катастрофу малайзійського "Боїнга".

Члени знімальної групи НТВ - продюсер-кореспондент Михайло Лужецький та оператор Олег Пестов, як з'ясувалося, були представлені до нагороди орденом "За заслуги перед вітчизною" за висвітлення "повернення Криму". Про це свідчать повідомлення ЗМІ за 2014 рік. Офіційних підтверджень немає, бо перелік нагороджених не оприлюднювався Кремлем.

Кореспондент Першого каналу Дмитро Рунков, навпаки, не був досвідченим у військовій тематиці, працював на каналі лише рік і випускав репортажі на соціальну тематику. Його оператор Вадим Денисов, навпаки, вже бував у Сирії і одного разу, коли знімав сюжети про Алеппо, ледь не сів на російський вертоліт, який потім збили повстанці.

Найбільше емоцій викликала смерть Доктора Лізи - керівниці благодійного фонду "Справедлива допомога" Єлизавети Глинки. За офіційною російською версією вона супроводжувала гуманітарний вантаж (медикаменти) для університетського шпиталю в Латакії.

Версії катастрофи

Найбільш вірогідною виглядає версія про теракт і на це є купа причин. Технічна несправність чи помилка пілотів завжди можливі, проте всі обставини ніби кричать саме про теракт.

Екіпаж, який пілотував літак, був досвідченим. Погода - сприятлива. Літак, що розбився, має солідний вік - він експлуатується з 1983 року. Та якщо за ним доглядали як слід, це мала бути все ще надійна машина, а не "старе корито".

Проте поки що російська влада наполягає, що версія теракту не пріоритетна. Головний аргумент проти версії теракту, який наводять російські ЗМІ - доступ на літак було обмежено. У Чкаловську всіх ретельно перевірили перед посадкою. В Адлері на борт піднімалися лише двоє прикордонників та один митник, а з нього сходив лише штурман для контролю дозаправки.

Та головне, що її взагалі планували робити у зовсім іншому аеропорту - Моздоку, але через погані погодні умови перенесли в Адлер. І наперед даних про це не було. Тобто росіянам зараз пропонують версію про те, що спецслужби насторожі й потенційні терористи не мали можливості дістатися на борт літака.

Отаке довге впирання рогом і невизнання авіакатастрофи терактом було й після того, як вибухнув у небі російський пасажирський літак А321, який летів з Шарм-ель-Шейха 31 жовтня 2015 року. Тоді російська сторона довго заперечувала версію теракту, незважаючи на наявні докази. Про те, що літак розсипався у повітрі через вибух у хвостовій частині визнали лише за два тижні після катастрофи.

Спільна риса двох катастроф - розкидані на великій площі уламки. У випадку з єгипетським рейсом їх знаходили в пустелі на ділянці в 13 км, у випадку з рейсом у Сирію - знаходять у морі на ділянці в 15 км (за тими даними, які є на момент написання тексту. - Ред.).

Нарешті, версія про теракт виглядає логічно, бо в обох випадках ясно проглядається мотив ймовірних терористів - помста за війну в Сирії (з точки зору російської пропаганди - помста терористів за розгром їхніх сил у Сирії). Тим більше, що тиждень тому за це вже убили російського посла Андрія Карлова в Туреччині.

Чому в Кремлі не поспішають озвучити офіційно версію про теракт, зрозуміло. У випадку з єгипетським рейсом то була чужа територія, але зараз мова про те, що терористи прийшли до них додому. Навряд чи таке усвідомлення сприятиме підтримці військової кампанії в Сирії.