Політичні інваліди як національні лідери

Потрібно визнати, що стара приказка "де два українці, там три гетьмани" давно втратило своє первісне значення. На все 45-мільйонне населення України не вдається знайти і одного, хоча керівні посади, зрозуміло, не пустують. Але жоден український політик не в змозі заручитися підтримкою хоча б десятої частини населення. Хіба це гетьманство? Це політична інвалідність.

Фейсбук-спільнота якось бурхливо відреагувала на результати опитування, проведеного Фондом Демінііціативи і Центром Разумкова, який спробував виявити ставлення українців до нових лідерів. Побачивши серед фігур, які називали люди, Надію Савченко, Євгенія Мураєва, Вадима Рабиновича і Олега Ляшка, багато просто завили, а хтось звично заговорив про соціологію як про продажну дівку вітчизняних політтехнологій.

Тим часом цифри хороші, правильні цифри. По-перше, і це написано в самому опитуванні чорними акуратними літерами на білому тлі, 57,3% заявили, що ніяких нових політичних лідерів не бачать і близько, 24% важко задумалися і не змогли дати відповідь, і лише 18,7% побачили в кому-то якісь лідерські задатки.

Є дуже наочна історія, як голуби шукають корм. У нормальній ситуації вони вишукують якихось черв'ячків, зерна або хлібні крихти. Коли з кормом туго, вони клюють все, що за формою може виявитися кормом, в тому числі будь-які камені і дрібні гілочки. А якщо зовсім біда, луплять дзьобом довільно навіть в порожнє місце, в надії, що випадково якась їжа туди потрапить.

Український виборець нітрохи не відрізняється від голодної птиці. Не маючи якого-небудь пристойного вибору серед політиків, люди часом хапають першого, який потрапить в поле зору. А потрапити в нього норовлять Рабинович і Ляшко.

У списку "нових лідерів" 11,4% у Савченко, 10,8% у Саакашвілі, 7,9% у Мураєва, 7,1% у Рабиновича, 6,3% у Ляшко і 5,6% у Єгора Соболєва. До речі, респонденти могли назвати п'ять кандидатур, так що не виключено, що ті, хто називав Савченко, називали і Ляшко, ці показники не підсумовуються.

Щоб зрозуміти реальний масштаб цих непоказних показників, непогано пам'ятати про 81,3%, які ніяких лідерів не бачать і назвати не в змозі. Названі - це навіть не на безриб'ї раки, а ті самі камінці і гілочки, які випадково потрапили в дзьоб.

Паніка, що наші люди здуріли і готові голосувати за Савченко, абсолютно не обгрунтована, переважна кількість громадян абсолютно адекватні. А про те, що десята частина суспільства у нас завжди дотримується екзотичних поглядів, говорять цифри з іншої частини того ж опитування: 11%, незважаючи на все, що відбулося в останні роки, виступає за Митний, 6% і зовсім за військовий союз з Росією.

Так що якщо якась проблема з новими лідерами і є, так це проблема їх практично повної відсутності, що, власне, і виявило гучне соціологічне дослідження.

Воно ж і позначило суспільний запит на наступний, 2017-й рік: країні конче потрібні авторитетні політики. Тобто такі, авторитет яких визнається не тільки і не стільки в елітних ресторанах і високих кабінетах столиці, скільки самим народом. З наявних перед очима вже популярність не вичавити, вони ніякі. В рамках інвалідних десяти відсотків.