В ніч з 29 на 30 березня 1993 року на території радгоспу-технікуму імені Куйбишева загинули два найвідоміших польових командира часів Громадянської війни в Таджикистані - Сангак Сафаров і Файзали Саїдов. Загинули в результаті перестрілки власних охоронців - за офіційною версією. Були усунені як відпрацьований матеріал - за загальними підозрами.
Обидва вбиті були справжніми головорізами, кримінальниками - той же Сафаров відсидів у в'язниці 23 роки. Але обидва були головними фігурами в повстанні проти легітимної влади Таджикистану. У повстанні, яке на довгі десятиліття утримало країну в орбіті політичного впливу Кремля і дозволило зберегти на її кордоні з Афганістаном російські прикордонні частини.
У повстанні, яке зробило новим президентом Емомалі Рахмонова. Рахмонов керує Таджикистаном донині. Хто такі Сафаров і Саїдов, ці Моторола і Гіві таджицької війни, не пам'ятає практично ніхто.
Інші відомі рецидивісти, Джаба Іоселіані і Тенгіз Кітовані, очолили переворот, який привів до повалення першого президента Грузії Звіада Гамсахурдіа і початку Громадянської війни в цій колишній радянській республіці. В результаті до влади в республіці прийшов колишній перший секретар ЦК компартії Грузії Едуард Шеварднадзе. Іоселіані та Китовані незабаром втратили свої позиції у керівництві країни.
Польовий командир з кримінальними замашками, Сурет Гусейнов, очолив збройне повстання проти легітимного президента Азербайджану Абульфаза Ельчібея. В результаті наступу загонів Сурета на Баку Ельчибей змушений був залишити свою посаду. Влада перейшла до колишнього першого секретаря ЦК компартії Азербайджану Гейдара Алієва.
Гусейнов не відразу зрозумів, що посада прем'єр-міністра, яку він отримав - "відступні" за зраду, намагався влаштувати новий переворот і потрапив до в'язниці. Звільнив його вже син Гейдара, Ільхам Алієв. Він править Азербайджаном після смерті батька. Сурет Гусейнов в цьому Азербайджані - ніхто.
Якби Гіві і Моторола вміли б читати і знали б новітню історію, вони ніколи не стали б учасниками "російської весни". Для таких, як вони, є тільки один вибір - ліквідація. Це стара і перевірена тактика КДБ і ФСБ: бандити своїми тілами встеляють дорогу справжнім обранцям Луб'янки, на руках яких крові немає - але саме вони будуть втілювати в життя "справжній" план.
Так, хтось може залишитися в живих - як Іоселіані або Кітовані. Але грузинські "авторитети" були справжніми королями кримінального світу - такі з КДБ на рівних. А хто такі Гіві і Моторола? Хлопчики з бензоколонки?
Стверджувати, що насправді бандитів ліквідували українські спецслужби, а в Москві хотіли їм довгого і щасливого життя, просто смішно. Хотіли б - значить обидва залишилися б серед живих. Так, Моторолу і Гіві, цих двох садистів і безумців, могли ліквідувати і українські месники. Але в такому випадку росіяни дозволили їм зробити це. І я б сказав - дозволили із задоволенням.
Захарченко та Плотницького чекає та ж доля. Як тільки в Кремлі прийшли до остаточного рішення щодо майбутнього окупованих територій - незалежно від того, чи залишать їх собі або повернуть Україні - нинішнім керівникам "народних республік" буде підписаний вирок.
Одного можуть підірвати, іншого - вивезти до Москви і там він помре від чаю, як Болотов. Зовсім не важливо, за яких обставин будуть знищені "герої Новоросії". Важливо - що вони приречені. Всі.
У Кремлі не звикли залишати в живих тих, хто занадто багато знає.
Читайте також: Гіві, Моторола та інші. Хто з бойовиків вже дотримується "режиму тиші"