16 березня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Ще до прийняття парламентом за основу цей законопроект викликав значний суспільний резонанс, оскільки у ньому йдеться про необхідність обов'язкової частки державної мови в аудіовізуальних ЗМІ.
Законопроект ініціювали народні депутати від фракції «Народний фронт» Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Ігор Васюник, Микола Кадикало, а також Вадим Денисенко від БПП та Олена Кондратюк від «Батьківщини».
У залі парламенту на підтримку цього документу проголосували 244 депутата. Як і слід було очікувати навколо цього законопроекту стали виникати певні дискусії політичного характеру.
Зокрема, у медіахолдингу "Інтер Медіа Груп" заявили, що законопроект № 5313 щодо мовних квот на телебаченні шкідливий для телевізійної галузі. Така позиція цього холдингу не є дивною та неочікуваною.
Згідно узагальненого моніторингу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, найменша частка використання української мови зафіксована в ефірі телеканалів "Україна" й "Інтер" (26%).
Мовна спадщина Колесніченка-Ківалова
Що ж саме викликало таку різку реакцію деяких представників політикуму, громадськості та засобів масової інформації?
У законопроекті №5313 пропонується внести зміни до статті 10 (мова аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації) закону «Про телебачення і радіомовлення» .
Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, українське законодавство про телерадіомовлення завжди гарантувало здійснення телерадіоорганізаціями мовлення державною мовою.
Однак з прийняттям у 2012 році закону «Про засади державної мовної політики» (так званий закон Колесніченка-Ківалова) ці гарантії були втрачені і відновилася русифікація телевізійного простору.
Одразу слід зазначити, що у законі не йдеться про заборону мовлення російською мовою, як це чомусь здається окремим політичним силам, що полюбляють роздмухувати «мовне питання».
Зокрема, у законопроекті сказано, що: «телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування. Обов’язковий обсяг мовлення державною мовою для окремих категорій мовлення встановлюється цим законом».
Тобто, у пропозиціях народних депутатів враховане питання щодо прав національних меншин мати частку ефіру рідною мовою.
Не 100, а 75%
Отже, законопроектом передбачається, що частка передач або фільмів українською мовою у загальнонаціональних мовників має становити не менше як 75% протягом доби у кожному з проміжків часу з 7:00 до 18:00 та з 18:00 до 22:00. Для місцевих телеорганізацій планується встановити обов’язкову частку на рівні 50%.
Окремо зазначено, що передача вважається виконаною державною мовою, якщо всі репліки ведучих виконані українською.
Ще під час підготовки цього законопроекту така норма викликала певне занепокоєння у деяких представників медійної спільноти. Вони побачили в такій нормі певну, хоча й перебільшену загрозу своїм професійним інтересам. Не всі з них хочуть опанувати державну мову, тож протестують проти збільшення її частки в ефірі.
У законопроекті йдеться, що фільми та передачі, які не є власним продуктом телерадіоорганізації та виконані не державною мовою, повинні бути субтитровані українською. Така вимога не сильно ускладнює поточну ситуацію для мовників, оскільки вартість субтитрування значно нижча, ніж озвучення.
Безпідставними є припущення, що тепер всіх гостей ефірів будуть змушувати розмовляти державною мовою.
Як записано у законопроекті, в телевізійній передачі, виконаній державною мовою, допускається використання також і інших мов без дублювання або озвучення у випадках репортажів з місць подій; виступів, гостей та героїв сюжетів; музичних кліпів; будь-яких творів, виступів кримськотатарською мовою.
В даному разі варто звернути увагу на останній пункт, де йдеться про кримських татар.
Адже у зв'язку з прийняттям законопроекту у першому читанні висловлювались побоювання, що матимуть певні труднощі ЗМІ, які ведуть мовлення в Україні кримськотатарською мовою (зокрема, телеканал АТР). Нібито вони будуть змушені скоротити кількість програм, які виходять кримськотатарською мовою.
Однак автори законопроекту внесли відповідну норму, яка дозволяє плюсувати ефір кримськотатарською мовою до української частки. Тож порушення мовної квоти в такому разі не буде.