Македонський парламент погрожує відібрати у Верховної Ради лідерство по масштабності бійок в сесійній залі. Під вечір 27 квітня тамтешні націоналісти увірвалися в приміщення та розбили голову лідеру опозиції та його однопартійцям.
Поранений під час бійки лідер опозиції Зоран Заєв. Фото: Reuters
Маски, бійка, прапори і гімн
Приводом для безладу стало обрання спікером представника албанської меншини Талата Джафері. Досі в історії країни албанець ніколи не обіймав цю посаду. Обрання підтримали не лише албанські політичні сили, а й опозиційна Соціал-Демократична партія Македонії.
Перед будівлею парламенту в цей час відбувався протест групи підтримки пропрезидентської партії ВМРО-ДПМНЄ (VMRO-DPMNE). Західні ЗМІ зазвичай називають її націоналістичною або ж консервативною силою. Вона керувала країною останні десять років.
Коли стало відомо про обрання спікера, група мітингувальників приблизно з сотні людей розпочала штурм будівлі парламенту. Вони відтіснили поліцію, яка, схоже, не дуже намагалася їм протидіяти, та увійшли в сесійну залу вимахуючи прапорами Македонії та співаючи національний гімн.
Мітингувальники намагаються пробитися в приміщення парламенту. Фото: Reuters
Мітингувальники в приміщенні парламенту. Фото: Reuters
Поліція намагається не пустити протестувальників у сесійну залу. Фото: Reuters
Бійку розпочала група приблизно з десятка молодиків у масках, причому відбувалася вона в кімнаті для преси. На відео видно, що в хід окрім кулаків пішли штативи й крісла. На одному з відео видно, що окрім Заєва били опозиціонерку Радмілу Секеринську - її схопили за волосся й кинули на підлогу.
На відео та фото також видно, що протестувальники розбили голову лідеру соціал-демократів Зорану Заєву та ще кільком депутатам. Націоналісти оточили депутатів і не давали їм вийти з приміщення. Згодом поліція спромоглася витіснити протестувальників із зали.
Міністр внутрішніх справ країни Агім Нухіу розповів, що були поранені 10 депутатів, кілька журналістів і поліцейських. Опозиція та провладна партії звинувачують одна одну в провокаціях. Зокрема, опозицію звинувачують в спробі перевороту, оскільки Джафері обирали після того, як його попередник закрив засідання.
Протестувальники в сесійній залі. Фото: Reuters
Протестувальники в сесійній залі. Фото: Reuters
Протестувальники в сесійній залі. Фото: Reuters
Два роки кризи
Жорстока бійка в парламенті стала закономірним наслідком кризи, яка продовжується у країні з весни 2015 року. Останні десять років Македонією керує ВМРО-ДПМНЄ на чолі з прем'єр-міністром Ніколою Груєвським.
Приблизно два роки тому його правління отримало удар через грандіозний скандал з масовим прослуховуванням. Виявилося, що уряд моніторив чиновників, журналістів, громадських і політичних діячів - загалом близько 20 тисяч людей.
Акції опозиції часто відбувалися й до того, та після скандалу вони стали масштабніші. Не раз демонстрації переходили в жорстокі сутички з поліцією. Кілька міністрів пішли у відставку, але прем'єр-міністр Нікола Груєвський вперто лишався на своєму посту.
Євросоюз намагався переконати владу піти на поступки опозиції. Ситуація мала вирішитися після парламентських виборів. Вони відбулися в грудні 2016 року, але результат тільки погіршив ситуацію. Партія влади ВМРО-ДПМНЄ отримала 51 місце в 120-місному парламенті. Опозиційні соціал-демократи - 49. Для формування уряду необхідно мати 61 голос.
Президент країни Ґеорґе Іванов доручив сформувати уряд однопартійцю Груєвському. Але той не спромігся знайти необхідну кількість депутатів. Натомість у лідера опозиції Заєва голоси є - він домовився про підтримку з депутатами-албанцями.
Але Іванов відмовляється надати йому право сформувати уряд. Він апелює до того, що в уряд намагаються проникнути політики, які будуть здійснювати албанську, а не македонську політику.
Албанська проблема
У Македонії, де живе близько 2 млн людей, албанці складають приблизно чверть населення. У 2001 році вони спробували створити власну державу поблизу з албансько-македонським кордоном та розпочали війну. У чомусь це нагадувало події на Донбасі.
Війна тривала сім місяців, допоки урядові сили не отримали перевагу в повітрі, після чого бойові дії албанцв зійшли нанівець. Після конфлікту розпочався політичний діалог під егідою НАТО. Албанцям надали широкі політичні права в обмін на відмову від спроб створити власну державу.
Лідер албанських сепаратистів Алі Ахметі очолив політичну партію, яка стала парламентською та в різні часи входила до коалції то з соціал-демократами, то з ВМРО-ДПМНЄ. Зараз вона в опозиції до ВМРО-ДПМНЄ. До речі, раніше у партії влади не було таких упереджень щодо албанців. Наприклад обраний вчора спікером албанець Джафері два роки працював міністром оборони країни.
Зовнішній тиск
Події в Македонії мало б цікавили світову пресу, однак ця маленька країна є ареною великих геополітичних ігор.
Росія розглядає її як свою можливу опору на Балканах і точку, звідки можна працювати над дезінтеграцією Європи. Вона наполегливо працює над тим, щоб не допустити вступ Македонії в НАТО і ЄС. "Газпром" запланував тягнути через Македонію газопровід "Турецький потік" після того, як не вдалося домовитися з Болгарією.
"Кремль зацікавлений у дестабілізації ситуації на Балканах в цілому, щоб розхитати південне "підбрюшшя" Європи, адже політика Кремля - сіяти дестабілізацію, дискредитуючи цим ЄС і його цінності. Водночас, збільшення точок нестабільності в Європі, як вважають у Москві, відверне увагу, хоча б на певний час, від анексії Криму і війни на сході України", - розповів сайту Еспресо керівник міжнародних програм "Стратегія ХХІ" Віталій Мартинюк.
Євросоюз зацікавлений, щоб ситуація в Македонії вирішилася мирно, бо нащо їм гаряча точка на Балканах. Брюссель і Вашингтон намагаються переконати Іванова та Груєвського визнати програш і дати можливість сформувати уряд політичним опонентам.
Росія, натомість, підтримує Іванова й Груєвського в їхній упертості та звинувачує ЄС в спробах тиску на незалежну державу та намаганнях утворити в Македонії проалбанський уряд.
21 квітня МЗС РФ випустило заяву про "великоалбанську загрозу стабільності на Балканах". Мовляв, Тірана разом із Косово намагаються відтворити давню мрію про створення Великої Албанії за рахунок розвалу Македонії, Сербії та інших балканських країн.
За словами Віталія Мартинюка, наразі немає прямих доказів причетності Москви до подій, які відбулися у Скоп'є 27 квітня. "Та водночас у місцевих ЗМІ з'явилися повідомлення, що в столицю Македонії планують прибути фанати російського футбольного клубу "Зеніт" для підтримки руху "Спільно за Македонію", який власне і організував "вторгнення" у македонський парламент", - говорить експерт.
Він прогнозує, що Росія і надалі уникатиме прямого втручання в конфлікт, але надаватиме підтримку неурядовим рухам.