Уряд вже ухвалив проект пенсійної реформи, яка почнеться з 1 жовтня 2017 року в разі отримання зеленого світла від парламентарів. Вона, зі слів прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, покладе край зрівняйлівці, «яка усіх де мотивує» і покінчить з дірками у Пенсійному фонді, що латаються за рахунок держбюджету.
Звучить переконливо, але український державний борг росте, а вже у 2018-му треба починати розраховуватися із МВФ. Зважаючи на це й на те, що державний бюджет з року в рік не виконується, звідки брати гроші на збільшення пенсій?
Головні нововведення
Вік для виходу на пенсію на загальних умовах залишається незмінним – 60 років. Це, мабуть, одна із основних тез законодавчої ініціативи, що заспокоює та викликає радість. Найбільш суперечливе питання, яке натикалося на шквал критики у суспільстві – підняття пенсійного віку – команда Гройсмана оминула, однак запровадила жорсткіші норми до страхового стажу.
У разі схвалення змін парламентом, у 2028 році для виходу на пенсію у 60 років треба мати щонайменш 35 років сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду. Разом з тим стаж, якого бракує для виконання мінімуму, дозволено купувати.
Скидається на те, що запропоновані нововведення направлені на посилення вимог для майбутніх пенсіонерів і покращення умов для нинішніх. Так, поряд із збільшенням мінімального стажу, скасовуються особливі умови виходу на пенсію (норма збережена тільки для військовослужбовців).
А на тих, хто вже вийшов на заслужений відпочинок, чекає підвищення мінімального розміру виплат і скасування оподаткування. Наприклад, працюючий пенсіонер отримуватиме пенсію в повному обсязі (замість 85% її розміру). Однак запровадження цього та інших норм передбачає додаткові видатки з ПФ.
Серед нововведень реформою передбачено «осучаснення» пенсії. Тобто застосування актуального показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при визначенні розміру пенсії. Останнє «осучаснення» відбулося в 2012 році, із застосуванням показника за 2007 рік, коли середня зарплата становила 1197,91 грн.
Читати також: Вік, стаж, умови. Як українці виходитимуть на пенсію
Нині вона зросла більш ніж утричі. Відповідно до запропонованих нововведень, пенсії будуть перераховані із застросуванням показника сучасної середньої заробітної плати - 3764,40 грн.
Кабмін планує розпочати «осучаснення» пенсій уже з 1 жовтня 2017 року. Відтак підвищаться виплати 5 млн осіб, розмір пенсій із запровадженням нового показника зросте подекуди на суму до 200 грн, а комусь – більш ніж на 1 тис. грн. Під це треба десь знайти кошти.
Також скасування податку на доходи фізосіб та військового збору (сумарно 19,5%), які вираховувалися із пенсій зайнятих пенсіонерів, що перевищують 12 470 грн, теж вимагає пошуку додаткового джерела компенсації. За інформацією Економічної правди, таке скасування оподаткування пенсій коштуватиме державному бюджету 1 млрд грн.
Крім того уряд вводить обов’язкову щорічну автоматичну індексацію (перерахунок, що має знівелювати негативний ефект інфляції).
Ця ініціатива теж передбачає збільшення пенсійних видатків. Хоч ініціатори законопроекту завбачливо внесли примітку про кореляцію такого перерахунку з «фінансовими можливостями солідарної системи», однак зобов’язалися індексувати пенсії не менш ніж на 50% росту середньомісячних зарплат за три роки та на 50% індексу споживчих цін.
А вже від жовтня на 9 млн пенсіонерів чекає підвищення мінімальної пенсії до 1373 грн.
Зводячи кредит із реальністю
За підрахунками урядовців, на підвищення мінімальної пенсії з 1 жовтня та на «осучаснення» потрібно 12 млрд грн.
Гроші на це, як переконує Гройсман, уже знайшли. З його слів, підвищення мінімальної зарплати, а відтак і бази оподаткування, дало Пенсійному фонду додаткових 7,9 млрд грн за 4 місяці 2017 року, а до кінця року очікується ще плюс 4 млрд грн. надходжень.
Надалі у 2018 році додаткова потреба в коштах становитиме 30 млрд грн. Покрити її покликані «додаткові надходження від ініціатив, передбачених законопроектом, та зростання власних надходжень Пенсійного фонду України».
Які то будуть ініціативи поки що залишається лише здогадуватися. Головне, щоб не держбюджет. Сам же Пенсійний фонд формується за рахунок податку на зарплату – єдиного соціального внеску. На збільшення надходжень від нього і розраховує, очевидно, уряд.
І вже відзначив позитивний ефект від росту мінімальної зарплати, а відтак і цього податку. Завдяки йому, сказано на сайті Кабміну, внески до Пенсійного фонду вже перевищили видатки.
Однак, видається, поки що ЄСВ залишається єдиним джерелом надії на фінансову можливість реалізації реформи. Виходить домогтися підвищення пенсії можна лише за рахунок збільшення стягнення податків із бізнесу – роботодавців, які й сплачують ЄСВ за робітників.
«У солідарній (пенсійній – ред.) такий внесок сприймається не як добровільна дія, а як стягнення під контролем фіскальної служби», - говорить старший економіст Case Україна – Центру соціально-економічних досліджень Володимир Дубровський.
На його думку, роботодавці не заохочені платити ЄСВ, тож його варто замінити податками на використання ресурсів – на землю й нерухомість. І надходження від них спрямовувати у Пенсійний фонд.
Наповнити Пенсійний фонд як того планує уряд можливо, каже експерт. Однак для економіки в цілому це може мати негативні наслідки.
«Якщо економіку скрутити в баранячий ріг, то можна наповнити. Примусом можна вибити, але це призведе до того, що більше людей втечуть до Польщі (на заробітки – ред.), бізнес ліквідовуватиметься… Покластися на ЄСВ у короткостроковій перспективі можна, але ціну доведеться платити велику», - переконаний Володимир Дубровський.
Філософія добровільної данини
Роботодавцю по більшій мірі байдуже, чи отримає пенсію його працівник. Внесок у старість має робитися добровільно, каже економіст, що неможливо за солідарної системи.
«Зрівнялівки» справді можна було б позбутися, запустивши третій рівень – добровільну накопичувальну приватну пенсію. Однак її існування сумнівне, доки у країні відсутні надійні інструменти й інститути інвестування.
Інакше кажучи, зібрані кошти треба інвестувати, бо під матрацом вони знецінюються і з часом будуть нічого не варті. Та недавній банкопад, інформація про шахрайство керівництва деяких страхових компаній зупиняють обережних громадян від інвестиції у власну старість з допомогою них.
Парадоксально: найбільш надійним фін інструментом нині є облігації внутрішньої державної позики. Тобто боргові цінні папери держави. Однак зав’язувати майбутню пенсію на державний бюджет – справа ризикована.
Зважаючи на ріст зовнішніх запозичень і на те, що за них скоро доведеться розраховуватися. А якщо команда Гройсмана у законопроекті не передбачила надійного джерела покриття видатків на підвищення пенсій, то черпати знову будуть з бюджету. А він же не безмежний.