Зустріч президента Порошенка з президентом Трампом лишає чимало питань. Водночас російські мас-медія дуже критичні стосовно цієї зустрічі, мовляв, воно вона не була дуже важливою.
Але ми розуміємо, чому вони це роблять. Адже президент Трамп зустрівся з президентом Порошенком до зустрічі з паном Путіним.
Гадаю, саме так. Ви влучно це підмітили. Це була коротка зустріч, тому у них не було жодних шансів вдаватися в деталі, в багато деталей. Але основна ідея - це символізм, символізм зустрічі з президентом Порошенком до зустрічі з президентом Путіним.
Про таку черговість зустрічей навіть не можна було помислити кілька місяців тому, але зараз президент Трамп відчуває, що йому потрібно бути рішучим з росіянами, адже в протилежному випадку в нього буде багато проблем з Конгресом США, котрий розслідує зв’язки його команди з Росією.
Ви дуже слушно зауважили, що президент Трамп в теперішній ситуації є дуже зацікавленим в комунікації з Україною. Ми знаємо, скільки підозр і скільки закидів вилетіло в його бік зі сторони його політичної опозиції.
Наскільки я розумію, американська опозиція закидає Трампу, що він попросту грає з Кремлем.
Саме так, в тому-то й справа. Йому потрібно виглядати рішучим і відбивати спроби Росії ним маніпулювати. Опоненти президента Трампа звинувачують його в тому, що він наївний, і не розуміє того, що хоче зробити президент Путін.
Тож він повинен захищати себе від своїх більш ранніх заяв про те, що Росія не була причетною до хакерських атак на виборчу систему США. Зараз він знає, що це правда. Через це він став дещо розгубленим. І зараз, як Трамп сам відмітив, він і сам перебуває під підозрами колишнього голови Федерального бюро розслідувань (ФБР) за можливе блокування розслідування зв’язків його команди з Росією.
Тому йому потрібно виглядати сильним у своїх діях з Росією, бо інакше він ніколи не зможе повернути американсько-російські стосунки до того вигляду, якими вони були раніше, а він, я так гадаю, все ще хоче їх відновити.
Чим Трамп переймається - так це тим, що Конгрес США докладе максимум зусиль, щоб змінити санкції, введені президентом Обамою, котрі президент не може відмінити. А це ускладнить американсько-російські відносини на довгий час.
Речник Білого дому Шон Спейсер після зустрічі Трампа з Порошенком заявив, що позиція США у питанні санкцій не зміниться, допоки Росія не забереться зі східної України, що вочевидь спричинило справжню істерику з боку Кремля.
Так, ви абсолютно праві. І я особисто за те, що було сказано. Водночас спікер Шон Спайсер сказав саме те, що він сказав.
Гадаю, президент Путін раніше думав, що можна укласти певного роду оборудку з президентом Трампом, за якої б Росія пообіцяла співпрацювати в Сирії проти «ісламської держави», якщо Трамп заплющить очі і дозволить Донбасу перебувати під контролем Росії.
Я гадаю, зараз це абсолютно неможливо. А от що є можливим, так це те, на чому базуються чутки в Вашингтоні останні кілька днів: державний секретар Тілерсон зараз розпочинає новий процес, в якому Сполучені Штати будуть грати роль медіатора, як це було, в переговорах між Україною та Росією, і, можливо, підсилять вплив Франції та Германії в так званому “нормандському форматі”, і домовляться про те, що Росія забереться зі Східної України в обмін на те, що Україна буде виконувати свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями.
Ми розуміємо, що Мінськ фактично не діє, звісно зараз нема такого відкритого російського вторгнення на рівні дивізій чи армій, але відомо, що російські війська присутні на сході України, контролюючи ті чи інші регіони.
А це називається – окупація де-факто.
Я особисто вважаю, що так і є, бо ми всі знаємо правду. Ми знаємо, що Росія вторглася на схід України, стимулюючи протистояння. Ми спостерігаємо і формування сепаратистського руху. Це керується з Москви призначеними особами вищого рівня, так як це було в Південній Осетії в 2006-2008 роках. І це знову повторюється.
Попри це, європейці не кажуть публічно всієї правди, натомість використовують ці Мінські домовленості як завісу, за якою, на їхню думку, вони можуть ввічливо вести перемовини з Росією, бо вони гадають, що спокійні перемовини є більш продуктивними.
Здається, що вони забули, що Росія буде продовжувати тиснути до останнього. Але Мінські домовленості - це все, що є наразі. Гадаю, це шанс, аби Трамп втягнувся в це, адже тоді нам би вдалося досягти більш життєздатних і кращих домовленостей, бо Мінські домовленості, на мою думку, не є добрими для України. Але поки що альтернативи їм нема
Ви дуже слушно зауважили, що колись Мінськ був добрим, адже він допоміг втримати Росію. А що би було добрим, на вашу думку, у теперішньому моменті, адже щоденно російські військослужбовці вбивають наших військових.
Це божевільно. Це дратівливе й небезпечне. Багато спостерігачів з Вашингтону, і не тільки, були розгнівані тим, що міжнародне співтовариство не каже правду про те, що ж насправді робить Росія. Думаю, маємо те, що часто відбувається під час переговорних процесів, таких як Мінські, із залученням членів Мінської групи в справі Нагорного Карабаху.
Тобто уряди та переговорники іноді дуже часто фокусуються на самому процесі, замість того, щоб зосередити увагу на потрібних результатах. Те ж саме відбулося і з Мінськими домовленостями. В Берліні та Парижі вірять в те, що коли чітко не слідувати процесу, то домовленості не працюватимуть.
Але коли поговорити з українським солдатом, то стає зрозумілим, що все жахливо, адже він може бути потенційно вбитим, а отже, пусті балачки не приносять жодних результатів. Тому Мінські домовленості потрібно міняти. І, сподіваюся, президент Трамп сфокусує свою увагу на цьому.
Я цілком з вами погоджуюсь. Адже процес може тривати вічно, і я підозрюю, що можливо у цьому і полягає план Путіна, тобто довго вести переговори і потім знов торгуватись, аби під час цього усі забули, скажімо, про ту саму окупацію Криму.
В вечірніх новинах Deutsche Welle, які я нещодавно переглядав, йшла мова про міст через Керченську протоку: мовляв, щойно він буде збудований і сполучить Росію з Кримом, економічний стан Криму поліпшиться, і люди почнуть жити краще. Але будівництво цього моста вже є порушенням міжнародного законодавства!
Люди начисто забули про те, як це все починалося: хто є агресором, як Росія вторглася на територію України та вкрала її землі, як здійснила аншлюс. Але, звичайно, це не усуває українців від всієї відповідальності щодо виконання своєї частини Мінських домовленостей.
Навіть на президента Порошенка було здійснено тиск у питанні їхнього прийняття. І я знаю, як йому важко змусити український парламент погодитися з необхідністю проведення, наприклад, конституційних реформ. Тому президент Порошенко теж у надзвичайно непростій ситуації.
Мінський формат, зокрема завдяки позиції Кремля, практичній позиції Кремля, зайшов у глухий кут. І ми розуміємо, що з нього дуже складно вийти.
А який можливий новий рівень вирішення чи підходу до проблеми. Як би ви це бачили?
Перш за все, я думаю, деякі мої колишні колеги в Державному департаменті, у Білому домі, плідно працюють над розробкою нових ідей, це саме те, над чим держсекретар Тілерсон попросив їх попрацювати.
Я знаю, що триває процес, який ми називаємо міжвідомчим процесом - це дебати, конструктивні роздуми щодо подій, які відбуваються, між представниками Пентагону, Державного департаменту, ЦРУ, Білого дому - всі вони дуже активно працюють, і це добре.
Проблема в тому, що президент Трамп має проблеми з фокусуванням на певній проблемі, бо кожного дня це щось різне. Але коли ти виступаєш посередником, я це знаю з власного досвіду, навіть якщо ти держсекретар, а сторони переговорів не вірять, що за тобою стоїть президент, котрий тебе підтримує, то ти не зможеш їх переконати щось зробити.
Тому нам дійсно потрібен президент Трамп, який би очолив процес, був послідовним і діяв чітко щодо поставлених цілей, прохаючи надати деталі для подальшого руху процесу.
Наскільки я розумію, ситуація є складною і для самих Сполучених Штатів.
Як ви гадаєте, яка логіка переможе, - логіка хаосу чи рація державного інтересу.
Відповідь на ваше питання залежить від того, що саме вияснили у справі: що президент Трамп, і, можливо, його зять, а також колишній радник з національної безпеки Флінн, як вони всі разом взяті намагалися протистояти Кремлю в тій кампанії.
Якщо виявиться і якщо стане відомо, що вони намагалися вести секретні перемовини з Росією, намагаючись маніпулювати виборами в боротьбі проти Клінтон, це стане страшенним скандалом, і президент Трамп вже не зможе бути більше президентом.
Але якщо виявиться, що він, як він і стверджував, нічого поганого не робив, тоді виникне бажання, сильне бажання довести до кінця питання з Росією. І думаю, що домовленості з Путіним щодо припинення всіх його безчинств на сході України, можуть спрацювати, якщо ж цього не станеться – це стане гарантованою катастрофою для Росії.
Гадаю, Нагорний Карабах - це ще одне питання, над яким вони можуть попрацювати, але, думаю, що питання України є стратегічно більш важливим для Сполучених Штатів.