Герої в чергах. Як ветеранам АТО навчитись жити без війни

24 липня в Дніпрі сталася перестрілка в самому центрі міста. Загинули двоє ветеранів АТО - Олексій Вагнер і Максим Іващук. Був важко поранений ще один ветеран АТО - Едмонд Саакян. У нього 4 важких поранення, серед яких одне наскрізне в живіт.

Другу сторону конфлікту не треба було довго шукати - четверо нападників самі приїхали в лікарню імені Мечникова через тяжкі поранення. Їх поклали в одне відділення з пораненим Саакяном - супротивників розділяла лише скляна перегородка.

Похорон загиблого ветерана

Саакян розповів ЗМІ, що його братові погрожували, вимагали грошей - $119 тисяч. Як з'ясувалося в ході розслідування, брат Саакяна був винен якусь суму грошей рабину Шолому Нахшону, своєму колишньому компаньйонові по бізнесу.

Однак Саакян стверджував, що вже давно ніяких економічних зобов'язань перед Нашхоном у них не було. За словами Саакяна, шантажисти не соромилися робити страшні інсталяції. Наприклад, обливали паркан сім'ї Саакяна кров'ю, а на нього вішали похоронний вінок.

Брат Саакяна домовився про зустріч з вимагачами в центрі міста на проспекті Гагаріна. З ним поїхали його друзі - Вагнер, Іващук, Саакян. Скільки було точно людей, поки невідомо.

За словами Саакяна, інша сторона була вже озброєна - ветеран помітив автомат під курткою в одного з людей. Зробивши вигляд, що не хоче брати участі в розмові, Саакян пішов до машини. Там лежав зареєстрований мисливський карабін. У цей момент хлопці, які приїхали за грошима, відкрили вогонь.

Саакян почав відстрілюватися. Скільки було нападників, теж невідомо. За словами ветерана, він поранив як мінімум 5 осіб, хоча в лікарню потрапило 4. Не виключають, що п'ята людина просто загинула.

За версією самого Шолома Нахшона, на зустріч з братом Саакяна він прийшов сам, щоб забрати борг. Але побачивши озброєну підтримку в камуфляжі, не став продовжувати переговори, а поспішив піти. Людей, які відкрили вогонь по Саакяну і його колегах, він не знає і стверджує, що вони прийшли без нього.

В історії є безліч нестиковок - незрозуміла кількість учасників зустрічі, мотиви і кількість зброї. Поки працює слідство, з'явилося безліч різних версій подій: від етнічного конфлікту, до корумпованості правоохоронних органів, що покриває банду головорізів, які розстрілювали ветеранів. 

Поки триває слідство, складно говорити про правдоподібність однією з версій: хто винен, а хто правий. Однак причетність ветеранів АТО до перестрілки в центрі міста підняла питання соціалізації військових у мирному суспільство.

Редакція Еспресо.TV вирішила розібратися, з якими труднощами стикаються ветерани, які вирішили повернутися додому після війни.

Що говорить закон

Згідно з 6 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій покладено близько 20 різних пільг: безкоштовні ліки, зубне протезування, санаторно-курортне лікування, 75% знижка на плату за користування житлом (з розрахунку 21 кв. м на людину), 75% знижка на користування комунальними послугами (газ, електроенергія), безкоштовне користування всім міським транспортом, включаючи поїзди і пороми.

Крім того щорічне медичне обстеження, виплата матеріальної допомоги при тимчасовій недієздатності в розмір 100% від середньої заробітної плати, забезпечення житловою площею або землею людей, які не мають житлова, виділення позики на будівництво житла та інші.

Проблеми після повернення

Директор правозахисної організації "СІЧ" Дмитро Рева вважає, що насамперед люди стикаються з бюрократією, до якої зовсім не готові.

Раніше основною проблемою було отримати статус учасника бойових дій, але зараз цей акцент змістився. За словами правозахисника, до них надходить багато заяв від військовослужбовців, у яких за їхньою необізнаністю або через бюрократію з'явилися складнощі з військкоматами.

Припустимо, людина підписала контракт, потім у неї з'явилися якісь обставини і вона поїхала додому, а військова прокуратура заводить на неї справу за самовільне залишення частини. Таке порушення карається штрафом або позбавленням волі до 3-х років.

Також проблематично отримати землю. Часто виділяють землю в селах, яка не годиться для сільськогосподарської діяльності. У місті часто говорять, що землі немає.

"Формально це звучить красиво, що ветеран АТО в праві розраховувати на отримання земельної ділянки. Але на ділі місцеве самоврядування гальмує ці процеси ", - розповідає Рева.

Психологічна реабілітація

Психологічна допомога, на думку правозахисника, також бажає кращого.

"У нас вся психологічна реабілітація з боку держави знаходиться на базі старої доброї психіатрії. У людини діагностують ПТС (пост травматичний розлад) лікують медикаментозно і стаціонарно. Це не завжди ефективно.

У нашої команди є свої спеціальні програми. Ще є громадська організація "Форпост", але все це тільки на громадських засадах ", - пояснює Рева.

Звичайно, є категорія людей, у ​​яких були проблеми соціалізації до початку служби: вони могли випивати або не мати роботи. Перебування в АТО тільки посилило ці проблеми. За словами правозахисника, така людина починає апелювати до свого бойового досвіду, через який пройшла, але розвиватися і рости в суспільстві у такої людини немає ніякого бажання. Вона займає таку позицію: "мене не цінують, мене не люблять, всім начхати на мої проблеми".

"До нас часто звертаються члени сімей таких людей за підтримкою", - зауважує Рева.

Керівник центру психічного здоров'я і травматерапії "Форпост" Олена Подолян вважає, що деякі ветерани, які повернулися з місць бойових дій, просто розчаровуються через різницю заявленого і фактичного.

Де-Юро у нас ветеран АТО - це герой, захисник і людина, яка багато чим пожертвувала, щоб ми спокійно спали. Де-факто - при зверненні в соціальну службу або лікарню в більш ніж половині випадків люди стикаються з нерозумінням, порушенням власних прав.

"Співробітники не йдуть назустріч і не інформують ветеранів про необхідні документи або дії ", - говорить Подолян.

Подолян вважає, що психолог у цьому випадку далеко не перший фахівець, здатний вирішити всі проблеми учасника бойових дій. Базові потреби ветеранів не закриті. Якщо він брав участь у бойових діях, то у нього була більш менш пристойна зарплата і забезпечення.

"Повертаючись додому, з новим досвідом і новими навичками, людина претендує на щось не менше. Але зараз дуже мало пропозицій по роботі за ті ж гроші. Також у них з'являється бажання впливати на події", - говорить Подолян.

Зброя, ветерани та військові туристи

Що стосується вільного доступу до зброї у ветеранів АТО, то Рева зауважує, що це не так.

"Випадок в Дніпрі не підтверджує такої тенденції. У ветеранів АТО був лише зареєстрований карабін, який лежав в автомобілі. А з боку нападників ця зброя застосовувалася. Можливо, вона було із зони АТО, нам невідомо, чим користуються напівкримінальні категорії", - говорить Рева.

У 2014 і 2015 роках зброя легко ходила по країні, але зараз є спроби поставити це під державний контроль. Правозахисник розповів, що їхніх клієнтів часто звинувачують у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (стаття 263 Кримінального кодексу України).

Почалося масове вилучення трофеїв і зброї, з яким ветерани повернулися. Але цей процес також вимагає часу.

Ще однією проблемою, за словами Реви, є визнання за учасниками добровольчих загонів статусу ветеранів АТО. Такі люди йшли в добровольчі загони, тому що були певні зручності: не треба було підписувати контракти, можна було залишити службу і поїхати у справах. За деякими були судові рішення, щоб визнати їхню участь в антитерористичній операції, проте чітких механізмів немає.

Однак, є і "невидимі ветерани" або "військовий туризм". Таке явище частіше стосується не збройних сил, а правоохоронних органів. Наприклад, поліція, або працівники прокуратури, які виїжджають на ротацію.

Найчастіше такі "туристи" їдуть у міста, які знаходяться далеко від бойових дій: Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут і перебувають там два місяці. Після цього вони автоматично отримують статус учасника бойових дій і всі належні пільги.

"Хоча ось недавно ми були з моніторингом у колоніях, які знаходяться неподалік від бойових дій. Туди прилітають снаряди і співробітникам колоній нікуди від них подітися. Так ось для них статус учасника бойових дій не передбачений ", - розповів Рева.

Організація "СІЧ" займається не лише військовими із зони АТО, а й допомагають мирним жителям у конфліктній зоні, ув'язненим. У мирних жителів проблеми переважно пов'язані з житлом: лінія фронту розділила їхній побут на дві частини, багато хто намагається переїхати. А до ув'язнених, які залишилися на підконтрольній території терористів, ставляться гірше, ніж до тварин, говорить Дмитро Рева.

Бізнес ветеранів

На думку старшого солдата батальйону імені Кульчіского Геннадія Новікова - серед його колег вкрай рідко бувають складності при поверненні.

"Ті, хто чимось займався до відходу на фронт, повертаються до того ж. Але 60% залишаються на контракті. З тих знайомих, які повернулися, намагаються відкривати свій бізнес. Це йде складно, втім, як і у всіх бізнесменів", - зауважує Новіков.

Звичайно, деяким людям потрібна соціалізація. На думку Новікова, війна не змінює людину, яка психологічно стійка. Людям зі слабкою психікою в принципі не варто йти в армію. При прийомі на службу проводиться психологічний тест, щоб одразу відсіяти неготових до служби людей. Екзаменування включає в себе серію з 3 тестів, яку майбутні бійці заповнюють дві години.

"А люди, які спочатку були неробами, до такого способу життя і повернуться. Випиваючи, вони хизуються тим, що воювали, впадають у депресію, щоб їх всі навколо жаліли. Але ця людина спочатку ніким не була, і швидше за все так само проявила себе на війні.

В угруповання вступають люди певного характеру - це не придбана на війні якість. Це з тієї категорії людей, які спочатку йдуть працювати в правоохоронні органи, для того щоб отримати зброю і мати владу ", - вважає Новіков.

Новиков розповів, що у нього є товариш, у тілі якого досі знаходиться кілька сотень осколків. Однак це не заважає йому себе нормально почувати і навіть відкрити інтернет-магазин зі своєю дружиною. Вони продають "хенд-мейд" - альбоми, листівки. Ветеран абсолютно адекватний. У нього такі ж складнощі, як і у всіх в бізнесі.

Також у Новикова є друг, який побував у полоні.

"Це було важко, але він повернувся з полону, отримав пільги ветерана АТО, трохи відійшов від свого стану і пішов воювати знову", - розповів Новіков.

Є і заповзятливі ветерани, які не тільки відкривають свій бізнес, а й допомагають іншим ветеранам подолати труднощі повернення. Наприклад, молодий підприємець і ветеран АТО Леонід Остальцев, який відкрив свою піцерію "Pizza Veterano". На роботу в піцерію Остальцев приймає учасників бойових дій, займається благодійністю.

Остальцев у піцерії

У піцерії можна замовити "висячу піцу", яку потім доставлять у госпіталь пораненому солдату. А самі ветерани отримують 50% знижку при замовленні піци. 10% прибутку підприємець жертвує в фонд "День народження дитини загиблого героя". Спочатку в Остальцева був лише бізнес-план і $ 150. Але він боровся за свою ідею. Зараз в мережі налічується близько 8 піцерій і кав'ярень.