10 серпня Нацполіція виявила незаконну фабрику Bitcoin з 200 комп'ютерами в басейні одного з об'єктів інституту електрозварювання імені Патона. Схожа ситуація зафіксована в Чернігові. В обох випадках правоохоронці пред'явили судові постанови з доволі розмитими поясненнями.
Після цих випадків в Фейсбук з’явилася ціла низка жартів, а юристи вирішили організувати анонімний вебінар, щоб пояснити, як захиститися від зазіхань на вашу ферму з боку держави.
То чому “трясуть” майнерів та чи має право держава взагалі претендувати на криптовалютні здобутки своїх громадян згідно з законом?
Які підстави правоохоронці мають для обшуку криптофабрик?
Як розповів Еспресо.TV юрист Артем Афян, існує чотири основні претензії, які правоохоронці можуть висловити майнерам:
Незаконне підключення до електромереж. Це була одна з підстав обшуків в інституті Патона. Комп'ютерне обладнання для генерації Bitcoin використовувало електроенергію незаконно. До слова, така практика все частіше зустрічається на державних підприємствах різного штибу, де за розходами електроененргії ніхто не слідкує. Проте в законодавстві такі дії трактуються як крадіжка й караються відповідно до закону.
Контрабанда. Зазвичай обладнання для майнінгу імпортне та недешеве. Документів на нього подекуди немає, тому правоохоронці мають можливість трактувати дії власника як незаконне ввезення обладнання. За це “світить” адміністративна відповідальність та конфіскація майна.
Фіктивне підприємництво. Криптовалюта і віртуальний світ, звідки раптом утворюються справжні гроші, не більше ніж ілюзія, описана Кримінальним кодексом.
Ухилення від сплати податків. “Все, що стосується податків, викликає сильний хапальний рефлекс. Тому будь-яке поліпшення добробуту українського громадянина, на думку влади, має бути відображено в податкових деклараціях”, - вважає Артем Афян.Тобто, за віртуальне збагачення в Україні можна цілком реально втрапити під статтю Кримінального кодексу.
За словами юриста, СБУ вважає, що біткоїни часто використовуються для фінансових звязків із "ДНР/ЛНР", а тому пильно ними цікавиться.
Закон не дає однозначного трактування криптовалют
Українське законодавство не адаптоване до сучасних реалій - знайти однозначне пояснення поняття криптовалют, а тим паче визначити відповідальність за таку діяльність, не вдасться.
Судова постанова, яка супроводжує процес криптофабрик в інституті Патона, дає таке пояснення:
“переслідуючи особисту корисливу зацікавленість з метою виготовлення та емісії грошових сурогатів крипто валюти «біткоін», випуск та обіг якої на території України заборонений, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України», в порушення вимог Законів України «Про Національний банк України», «;Про банки і банківську діяльність», статті 9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" згідно якої платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру.“
Ще в листопаді 2014 року Національний банк пояснив, що він розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю. Тому він не може використовуватися фізичними та юридичними особами вї Україні як засіб платежу.
А що на це каже законодавство?
Ст. 1 ЗУ “Про НБУ” дає таке визначення грошового сурогару - “це будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей”.
Тепер розберімося в понятті “грошових знаків”. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” дає таке пояснення:
3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
Себто, ні слова про те, що грошові сурогати можуть бути чимось окрім “банкнот та монет”, а тому вважати криптовалюти грошовими сурогатами виходить дещо неправильно.
Юрист Артем Афян погоджується з такою позицією, адже поняття грошей в українському законодавстві також містить ознаку емісії. А криптовалютам це якраз не властиво. Тим більше, що розрахунок є не єдиною функцією цифрових валют. Вони можуть бути складовою частиною смарт-контрактів, тобто використовватись для програмування та зберігання інформації.
Ще одна колізія полягає в тому, що хоча біткоін та інші криптовалюти в Україні “нелегальні”, держава не проти отримати від такої діяльності цілком законний прибуток.
Юрист Орест Гавриляк hashtelegraph.com/2017/08/09/nalogooblozhenie-cifrovyh-aktivov-v-ukraine/, що до операцій з криптовалютами застосовують звичні правила оподаткування - 18% від прибутку для фізичних осіб та певний відсоток залежно від системи оподаткування - для юридичних. Також держава не проти оподатковувати криптовалюти ще й ПДВ, однак законодавство поки не визнає в цифрових валютах товару.
Цікаво те, що для сплати податку з криптовалют, ви, як порядний громадянин, повинні отримати їх експерту оцінку та задекларувати. Але як це зробити, якщо НБУ визначає, що біткоін та криптовалюта загалом в Україні небажані.
В світі “законність” криптовалют визначає розвиток економіки країни
Розвинуті держави конкурують між собою за створення сприятливого режиму для розвитку криптоекономіки. Японія прирівняла їх до звичайних грошей, згодом так само вчинила Австралія. Біткоіни без проблем можна придбати у Польщі. Навіть РФ намагається залучити їх до економіки.
Якщо галузь не регулювати, вона почне це робити сама - гарантій, що це буде корисним для суспільства, ніхто не дає. Проте й заганяти в жорсткі законодавчі межі цифрові валюти теж не варто, адже це загальмує розвиток.
Американські податківці в 2014 році дійшли висновку, що біткоін слід розглядати більшою мірою як запас, власність, аніж готівку. Це призвело до втрат серед торговців біткоіном. Слід розуміти, що грань в регулюванні цього питання неймовірно тонкі, але зволікання означає програш в конкуренції за світове лідерство.
Заступник Голови Національного банку України Олег Чурій коментує статус біткоіну в Україні так:
Наразі Bitcoin не має визначеного правового статусу в Україні. Визначення такого статусу в Україні ускладнюється відсутністю консолідованого підходу до класифікації Bitcoin та регулювання операцій з ним у світі. [...]
У різних країнах Bitcoin класифікують по-різному – як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо. Зі свого боку, Національний банк України наразі офіційно не підтримує жодне з наведених визначень, пише Чупрій.
Зараз світовий досвід регулювання ринку криптовалют можна визначити трьома основними напрямками: дружній, заборонний та нейтральний режими. Економісти дійшли до цікавих висновків: чим вищий в країні рівень ВВП на душу населення, тим кращий “рівень дружелюбності” до криптовалют з боку влади в країні.
Однак це не означає, що “економічні лузери” нічого не можуть з цим зробити. Навпаки, країни, які зосередилися на розвитку криптоекономіки зараз “пожинають” непогані результати.
До криптогонки долучилися країни й з посередньою економікою, як от Грузія. Навіть, якщо істерія навколо біткоіну та інших цифрових валют незабаром закінчиться, “ковдра” світової економіки після цього все одно залишиться в країнах, що розвивали криптобізнес, - вважають в CB Insights.
“Найсвіжіший” проект закону “Про валюту”, який днями віддали на розгляд громадськості поки не містить жодного положення про регулювання ринку криптовалют. Така пасивність з боку законотворців виглядає дещо дивною, адже таким чином держава нехтує величезним потенціалом, який може допомогти нашій економіці вирватися вперед. В цьому контексті жарти про рейдество на майнерів з боку держави видаються зовсім не смішними.