Днями НБУ оприлюднило на розгляд громадськості законопроект “Про валюту”. Експерти одразу ж охрестили його “революцією, відкладеною в часі”. Які зміни передбачає новий законопроект, що не так з поточним валютним регулюванням та коли українцям чекати на реальні зміни?
Закону для регулювання валюти в Україні як такого досі немає
За словами Віталія Шапрана, головного фінансового аналітика рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг», закону, який регулює валютну політику в Україні, по факту, не існує. Все регулювання відбувається під впливом Кабміну за його Декретом 1993 року.
На час прийняття декрет теж був доволі революційним документом, але за 24 роки він застарів. І на базі декрету НБУ “наплодив” громіздку систему підзаконних актів (108), які стримують розвиток економіки. Окрім того, декрет не відповідає тим вимогам, які накладає на Україну Угода про асоціацію з ЄС.
Це дало змогу українським олігархам за 25 років незалежності вивезти з країни 4-5 річних ВВП, - вважає Віталій Шапран: “При тому що валютне регулювання в Україні було найсуворішим в Європі”.
Прощавай, чорний ринок - vivat, гривня
Коли чекати на зміни у валютному регулюванні та що вони принесуть українцям?
Головною новацією законопроекту є концепція "дозволено все, що прямо не заборонено". Вона означає, що майже будь-які валютні операції між резидентами і між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень.
Гривня залишиться єдиним засобом платежу, але буде дозволено широкий спектр операцій з валютою, які раніше українцям були недоступними.Така модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці – директиві ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу – та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
“Новий проект закону “Про валюту”, запропонований НБУ, - це як революція, відкладена у часі. Пострадянське репресивне валютне регулювання має піти в історію, натомість пропонуються правила цивілізованих валютних відносин” - пояснює Еспресо заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. - “Концептуально це регулювання відрізняється від Декрету 1993 року, за яким ринок працює сьогодні, приблизно як автомобіль Tesla відрізняється від Ланоса”.
Серед особливостей нового законопроекту Репко відзначає скасування санкцій за порушення валютного законодавства та заміну їх штрафами, скасування валютних ліцензій на інвестування за кордон.
“Українцям не треба буде користуватися схемами та послугами чорного ринку, всі операції буде дозволено за замовчуванням за єдиним винятком – засобом платежу на території України залишається гривня, вільного обігу долару як засобу платежу за товари чи послуги не буде”, - зауважує Репко.
Глава ради громадської організації «ЕйСіАй-Україна» Павло Козак в коментарі для Еспресо так оцінює новий законопроект: “Новий законопроект написано з урахуванням європейських положень про валютне регулювання та декларує свободу проведення валютних операцій, гнучке ціноутворення валют і пріоритет ринкових інструментів при здійсненні валютного регулювання. Законопроект передбачає спрощення та відміну багатьох процедур валютного контролю, відміну ліцензування валютних операцій, і це безумовно буде мати позитивний ефект для бізнесу”.
Ложка дьогтю
Попри позитивну оцінку з боку експертів законопроект містить і кілька положень, за які його критикують.
Попри оголошену лібералізацію, Національний банк залишив за собою право встановлювати тимчасові обмеження у ручному режимі при виникненні кризових ситуацій “до 6 місяців з можливістю пролонгації”. При цьому в проекті не прописані формальні ознаки кризових ситуацій. Тож на практиці обмеження можуть тривати значно довше, аніж півроку.
Окрім того, ряд експертів радить НБУ звернути увагу й на ринок криптовалют, які останнім часом набрали шалених обертів в Україні та світі, а в законопроекті про них не згадано жодним словом.
Марія Репко вказує на ще один “підводний камінь” законопроекту: “Повна лібералізація валютного регулювання прив'язується до прийняття Верховною Радою пакету законів з протидії ухилянню від податків – так званий пакет анті-BEPS (base erosion and profit shifting). Цей пакет у свою чергу, має зробити революцію вже у податковому законодавстві, адже ним запроваджується обмін інформацією з офшорами та оподаткування операцій із такими юрисдикціями і, таким чином, усувається мотивація компаній бігти в офшорні юрисдикції щоб уникнути сплати податків.
Складність полягає в тому, що для прийняття пакету анти- BEPS потрібно також прийняття закону про амністію капіталів, і цей момент надзвичайно чутливий в політичному плані”.
За приблизними оцінками фахівців держава втрачає понад 54 млрд грн податків через те, що компанії ведуть бізнес з допомогою офшорних «прокладок» та накопичують прибутки за межами країни. За такою схемою у нас продається до 75% всього експорту.
Коли чекати на зміни
Репко вважає, що цей закон був би величезним кроком уперед для економіки України, засобом її реальної інтеграції у глобальні ринки та міжнародні ланцюжки вартості, надзвичайною допомогою експортерам та поштовхом до розвитку українського фінансового ринку і недержавного пенсійного забезпечення. Але в ньому залишився ряд моментів, які вимагають уваги та поправок з боку бізнесових, фінансових та банківських асоціацій.
Наразі законопроект представлений на розгляд громадськості. Обговорення по ньому триватимуть три тижні. Після цього законопроект відправлять на доопрацювання, а вже в вересні за нього можуть проголосувати у Верховній Раді. Але враховуючи всі вимоги, на “валютну свободу” українцям не слід чекати раніше 2018 року.