КНДР влаштувала найбільший ядерний вибух, наплювавши на погрози Трампа про "вогонь та лють". Все, що відомо

КНДР продемонструвала, що в неї є потужні термоядерні боєголовки, якими можна поцілити в США чи Японію, розв'язавши ядерну війну

Північна Корея послідовно продовжує лякати світ своїм немирним атомом. У неділю, 3 вересня, вона провела на полігоні Пунгері найпотужніший за історію своїх випробувань ядерний вибух. Він, як і попередні, відбувся під землею та спричинив землетрус магнітудою 6,3 бали. Його поштовхи відчули у Південній Кореї, Японії та Росії.

Випробування також визначні тим, що це перший ядерний вибух, проведений під час президентства Дональда Трампа. Уся попередня ескалація конфлікту була пов'язана з пусками ракет середньої та великої дальності. Тепер, якщо на них встановити ядерну боєголовку, вони перетворяться на страшну зброю в руках непередбачуваного та фанатичного режиму Кім Чен Ина.

Найпотужніша бомба

Якщо рахувати останній, Північна Корея провела вже шість ядерних вибухів-випробувань. За оцінкою голови комітету з питань оборони парламенту Південної Кореї Кім Йонг Ву, потужність вибуху в неділю склала 100 кілотон.

Це у 10 разів перевищує потужність попереднього ядерного вибуху, проведеного 9 вересня 2016 року. І це приблизно в 100 разів потужніше за перший ядерний вибух, проведений 11 років тому, 9 жовтня 2006 року.

Читайте також: Дев'ять країн, які мають ядерну зброю, і чим це загрожує світу

У сюжеті державного телебачення КНДР ведуча доповіла, що цілком успішно було випробувано двоступеневу термоядерну зброю "безпрецедентної сили".

Напередодні, в суботу, 2 вересня, державні ЗМІ КНДР повідомили про відвідування Кім Чен Ином Інституту ядерних озброєнь, де йому продемонстрували нібито термоядерну боєголовку, досить компактну для встановлення на балістичну ракету.

Кцм Чен Ину демонструють нібито термоядерну боєголовку. Фото: Reuters

А вже у понеділок представник Міноборони Південної Кореї заявив, що наступним кроком КНДР може стати запуск балістичної ракети з ядерною боєголовкою. Це буде демонстрація, в першу чергу для американців, військових можливостей режиму.

"Вогонь та лють" не пройшли

Президент США реагував на події у Північній Кореї своїм звичним способом - писав обурені заяви у Twitter. Його гнів можна зрозуміти: своїми останніми діями Кім Чен Ин фактично наплював на погрози Трампа про "вогонь та лють" з якими Америка реагуватиме на провокації.

Як правильно попереджав сенатор Маккейн, немає сенсу погрожувати "вогнем та люттю", якщо не готовий застосувати їх на практиці. США, звісно, не збираються воювати з КНДР, хоча у словах Трампа й голови Пентагону Джеймса Меттіса чимало згадувань про військові опції.

Зокрема, міністр оборони США заявив, що будь-яка загроза американським територіям чи їхнім союзникам (Південній Кореї та Японії) отримає "масивну військову відповідь", яка буде "ефективною та приголомшливою".

"Ми не збираємося повністю знищити Північну Корею, але в нас є багато опцій щоб це зробити", - відзначив він.

Суперечлива Піденна Корея

Президент Трамп також розкритикував Південну Корею за її політику примирення. Нинішній голова держави Мун Чже Ін справді прийшов до влади з гаслами про зміни політики щодо КНДР. Він говорив про те, що надає перевагу дипломатії, а не військовому протистоянню, як його попередниця, що погоріла на корупції.

У Південній Кореї відбувалися не дуже масові, але протести проти облаштування американцями на їхній території протиракетної системи оборони THAAD. Головний аргумент прибічників мирного шляху полягає в тому, що перший удар у випадку війни Пхеньян нанесе саме їм, а не Штатам.

Протести проти THAAD влітку 2016 року. Фото: Reuters

Проте завдяки діям Кім Чен Ина, який проводить усе нові випробування ракет, політика примирення різко втратила актуальність на світовій арені. Піденнокорейське Міноборони у понеділок повідомило, що розмістить пускові установки системи THAAD, як тільки уряд дасть згоду. Втім, її можна чекати ще дуже довго.

Офіційною відмовкою є узгодження екологічних норм, проте неофіційно вважається, що Мін Чже Ін просто затягує час у незручній для себе ситуації, коли виборці прагнуть одного, а союзники на світовій арені зовсім іншого.

Південна Корея продемонструвала КНДР, що цілком здатна "дістати" їхній ядерний полігон ракетами. Фото: Reuters

Того ж таки понеділка військові Південної Кореї провели військові навчання, під час яких було зімітовано атаку на ядерний випробувальний полігон КНДР Пунгері.

Трамп пообіцяв економічну війну

Окрім Південної Кореї Трамп розкритикував Китай - мовляв, Пекін знову нічого не зробив. А в найсвіжішому твіті на цю тему він взагалі повідомив, що США розглядають можливість зупинити торгівлю з усіма країнами, які продовжують вести бізнес з Північною Кореєю.

Зважаючи, що 90% торговельного обороту КНДР припадає на Китай, зрозуміло, що попередження стосується перш за все саме Пекіна. Хоча, наприклад, Росія також веде з КНДР бізнес. А ще, наприклад, Малайзія.

Видання Vox пише, що погроза Трампа виглядає "сміховинно немислимою". США та Китай мають торговельні обороти на сотні мільярдів доларів щороку, тож якщо його зупинити, це спричинить глобальні потрясіння не лише в американській, а й у світовій економіці.

Міністр фінансів США Стів Мнучін висловився обережніше. За його словами, мається на увазі співпраця з Китаєм для накладення більш жорстких санкцій на Північну Корею.

Тим не менш, Китай уже встиг образитись та назвав заяву Трампа "неприйнятною".

Щодо санкцій, то цей шлях також непевний. Нещодавно Радбез ООН вже накладав обмеження на життєво важливі для КНДР галузі економіки. Було накладено заборону на купівлю в країни вугілля, залізної руди та морепродуктів.

Телеканал CNN спробував підрахувати, на що ж ще можна накласти чутливі для режиму Кім Чен Ина санкції. По-перше, це ввезення до країни нафти. По-друге, заборона на купівлю в КНДР текстилю та одягу. По-третє, банки, через які йдуть операції на користь Пхеньяну.

Усі три позиції контролюються Китаєм. Та навряд чи він збирається "валити" режим Кім Чен Ина остаточно, хоча Пекін не тішать його ядерні ігри. Він розглядає нинішню владу в КНДР як буфер між ним та США. Тож Вашингтон чекає непроста дипломатична гра.