Дев'ять країн, які мають ядерну зброю, і чим це загрожує світу

29 серпня в світі відзначають Міжнародний день дій проти ядерних випробувань

Чергову ракету КНДР запустила над японським островом Хоккайдо, щоб налякати їх, своїх сусідів по півострову та американців. Є версія, що таким чином лідер Північної Кореї Кім Чен Ин намагається примусити США сісти за стіл переговорів.

"Подарунок для янкі"

Свою ядерну програму КНДР розпочала розвивати ще в 1950-х роках, за допомогою СРСР. Радянський Союз допоміг країні створити Ядерний науково-дослідний центр в Йонбьоні, який згодом і став осередком доліджень немирного атому. Північнокорейські вчені вчилися у СРСР.

Проте готову бомбу, деталі для неї чи технологію Пхеньяну довго ніхто не хотів давати. Наприклад, у 1960-х північнокорейські лідери умовляли Китай подлитися з ними ядерною технологією, але Мао Цзе Дун відмовив. У 2002 році Північній Кореї вдалося купити технологію збагачення урану в пакістанського вченого.

Перше ядерне випробування країна провела в 2006 році. З того часу Радбез ООН наклав на КНДР безліч санкцій. Але останні події свідчать, що жодні санкції на режим Кімів не діють. Навпаки, погрози лише стимулюють лідера країни й далі бряцати зброєю та демонструвати міць свого арсеналу.

Ракета "Хвансон-14" перед запуском. Фото: Reuters/KCNA

Вважається, що на даний час у Північної Кореї в арсеналі нараховується 10 ядерних боєголовок. Але цифра дуже приблизна. Їхможе бути менше або більше, достеменно цього ніхто не знає. КНДР старанно приховує свої ракети у підземних шахтах у тунелях, аби їх не засікли з супутників.

Напруга зростає, і світ знову заговорив про ядерну війну. Проте, Північна Корея - не єдина країна, здатна її розв'язати. На сьогодні ще сім країн офіційно володіють ядерним арсеналом. До них можно сміливо додавати Ізраїль, хоча він офіційно ніколи не визнавав, що володіє ядерною зброєю.

Росія - лідер за кількістю

США та Росії сумарно належить 93% ядерного арсеналу світу.

Розподіл світового ядерного арсеналу. Інфографіка: Arms Control Association, Hans M. Kristensen, Robert S. Norris, U.S.Department of State

Згідно з офіційними та неофіційними оцінками, сукупно Російська Федерація має в розпорядженні 7000 одиниць ядерної зброї. Такі дані наводить Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (SIPRI) та американська організація Асоціація з контролю озброєнь (Arms Control Association).

Згідно з даними, якими РФ і США обмінюються в рамках договору про скорочення стратегічного озброєння, на квітень 2017 року Росія мала 1765 стратегічних боєголовок.

Вони розміщені на 523 інтерконтинентальних ракетах, субмаринах та стратегічних бомбардувальниках. Але це мова лише про розгорнуте, тобто готове до використання ядерне озброєння.

Федерація американських вчених (FAS) припускає, що Росія має приблизно 2700 нерозгорнутих стратегічних, а також розгорнутих і нерозгорнутих тактичних боєголовок. На додаток 2510 боєголовок очікують на демонтаж.

Росія, як стверджує у ряді публікацій сайт National Interest, модернізує своє ядерне озброєння. І за деякими позиціям випередила свого головного ворога - Сполучені Штати.

Саме на них головним чином спрямована міць російського ядерного потенціалу. І російські пропагандисти не втомлюються про це нагадувати. Найбільш яскравим у цій справі був, звісно, Дмитро Кисельов зі своїм "ядерним попелом".

Втім, існують і протилежні оцінки, згідно з якими левова частка ракет, здатних нести ядерні боєголовки, безнадійно застаріла.

США на роздоріжжі

Загалом американці на даний час мають 6800 одиниць ядерного озброєння. З них розгорнутого, згідно з даними договору про скорочення стратегічного озброєння на квітень 2017 року 1411 стратегічних боєголовок. Вони розміщені на 673 інтерконтинентальних ракетах, субмаринах та стратегічних бомбардувальниках.

FAS припускає, що на додачу США мають 2300 нерозгорнутих стратегічних боєголовок і 500 - розгорнутих і нерозгорнутих тактичних боєголовок. І ще 2800 боєголовок очікують на демонтаж.

Своїм арсеналом США погрожують дуже багатьом супротивникам, не лише Росії.

Наприклад, тій же Північній Кореї та Ірану. Проте на думку багатьох спеціалістів він застарів та потребує модернізації.

Що цікаво, у 2010 році Барак Обама та Дмитро Медвєдєв підписали вищезгаданий договір про скорочення стратегічних озброєнь, відомий також як "Новий старт". Але той же Обама стимулював розгортання системи ПРО у США та Європі, його адміністрація запустила процес розробки та розгортання нових наземних пускових установок для інтерконтинентальних ракет.

Адміністрація Трампа має плани продовжити процес модернізації озброєнь, зокрема й ядерного,

Ядерна Європа

Серед країн Європи єдині, хто володіє ядерним арсеналом - це Франція та Велика Британія. У першої на озброєнні 300 боєголовок з ядерним зарядом. Більша частина з них облаштована для запуску з субмарин. Їх Франція має чотири штуки. Невелика кількість - для запуску з повітря, зі стратегічних бомбардувальників.

Британці мають 120 стратегічних боєголовок. З них 40 розгорнуті в морі на чотирьох субмаринах. Це, власне, єдиний вид ядерного озброєння країни - вона не має ані наземних, ані повітряних сил, озброєних ядерними боєголовками.

Окрім того, у Великої Британії є 215 боєголовок, які зберігаються на базах, але не розгорнуті.

Засекречений Китай

Оскільки Пекін ніколи не оприлюднював інформацію про свій ядерний арсенал, судити про нього можна лише приблизно. У червні 2016 року Бюлетень вчених-атомників припустив, що загалом Китай має 260 ядерних боєголовок. Також наявна інформація вказує на те, що він збільшує їхню кількість.

У Китаю також є всі три головні способи доставки ядерної зброї - наземні установки, атомні субмарини та стратегічні бомбардувальники.

Одна з китайських новітніх міжконтинентальних балістичних ракет Дунфен-41 (DF41) в січні 2017 року була розташована неподалік від кордону з Росією. Але окрім складних стосунків із Москвою, Пекін має також напружені відносини з сусідньою Індією. 

Також існує непідтверджена теорія, що саме Китай допомагає Північній Кореї у розробці її ядерної програми.

Закляті сусіди

Індія та Пакистан на відміну від попередніх п'яти країн розвивають свою ядерну програму поза рамками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року. Разом із тим обидві країни мають давню ворожнечу, регулярно погрожують одна одній застосуванням сили, а на індо-пакистанському кордоні регулярно трапляються збройні інциденти.

Але на додачу країни мають ще й інші конфліктні відносини. Для Індії це Китай, а для Пакистану - Ізраїль.

Обидві країни не приховують того факту, що мають ядерну програму, проте їхні деталі публічно не розголошуються.

Індія, як вважається, має на озброєнні від 100 до 120 ядерних боєголовок. Країна активно розвиває свій арсенал. Одними з останніх досягнень стали успішні випробування міжконтинентальних ракет "Агні-5" та "Агні-6", які здатні доставити боєзаряд на відстань 5000-6000 км.

Наприкінці 2016 року Індія прийняла на озброєння свою першу атомну субмарину "Аріхант". Також вона планує до 2019 року закупити у Франції 36 бойових літаків "Рафаль", здатних нести ядерну зброю. На даний час у країни є кілька більш старих літаків для цієї мети - французький "Міраж", англо-французький СЕПЕКАТ "Ягуар" та російський Су-30.

Пакістан має на озброєнні від 110 до 130 ядерних боєголовок. Ядерну програму країна почала розвивати після того, як в 1974 році Індія провела перше випробування ядерної зброї. Так само він знаходиться в процесі розширення арсеналу.

На даний час ядерні ракети Пакистану - короткої та середньої дальності. Є чутки, що він розробляє міжконтинентальну ракету "Таймур" з радіусом дії 7000 км. Також країна має намір збудувати власну атомну субмарину. А літаки "Міраж" та F16, які є в Пакістану, за чутками були модифіковані для того, щоб нести ядерне озброєння.

Навмисна двозначність Ізраїлю

SIPRI, FAS та інші організації, які стежать за розвитком ядерного озброєння в світі, стверджують, що Ізраїль має на озброєнні 80 ядерних боєголовок. Окрім того, він має запаси матеріалу, що розщеплюється, для виготовлення ще 200 боєголовок.

Ізраїль, так само як Індія та Пакистан, не підписав Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зберігаючи цим право її розвивати. Але на відміну від Індії та Пакістану він ніколи не оголошував про свою ядерну програму та проводить у цьому питанні так звану політику навмисної двозначності.

На практиці це означає, що Ізраїль ніколи не підтверджує, але й не спростовує припущення про наявність у нього ядерної зброї.

Вважається, що ядерні боєголовки Ізраїль розробив на засекреченому підземному заводі, розташованому посеред пустелі. Так само припускається, що він володіє усіма трьома головними засобами, придатними для доставки: наземними пусковими установками, субмаринами та бойовими літаками.

Ізраїль можна зрозуміти. Він зусібіч оточений вороже налаштованими до нього країнами, які не приховують свого бажання "скинути Ізраїль у море". Проте політика двозначності часто піддається критиці з боку тих, хто вважає це проявом подвійних стандартів.

Іран, який також намагався розвивати ядерну програму, за це жорстко покарали. Ізраїль же не зазнав жодних санкцій.