Остаточне прощання з космічним апаратом "Кассіні" відбулося 15 вересня приблизно о 15:00 за київським часом. У лабораторії НАСА втратили його сигнал, а це означає, що він увійшов до атмосфери Сатурна, де й згорів. Насправді, знищено його було навіть трохи раніше: сигнал з апарату на Землю добирається приблизно 1 годину 20 хвилин.
Довгий шлях до Сатурна
"Кассіні" запустили в космос 15 жовтня 1997 року. До Сатурну він добирався аж сім років по дуже складній орбіті.
Весь проект мав назву "Кассіні - Гюйгенс" і складався з двох апаратів загальною вагою близько 2,5 тон. "Кассіні" був призначений для вивчення Сатурна та його супутників, а "Гюйгенс" - для приземлення на Титані, одному з найбільших супутників газового гіганта.
Щоб доправити обидва апарати до найвіддаленішої планети Сонячної системи, яку видно неозброєним оком, довелося зекономити на пальному. Для цього вчені використали гравіметричне прискорення від інших планет.
Тому апарати двічі пролетіли повз Венеру, один раз повз Землю і ще раз - повз Юпітер. Апарати ніби розкручували та запускали далі як камінь у пращі.
Траекторія польоту "Кассіні - Гюйгенс" до Сатурну. Графіка The Guardian
Загалом "Кассіні" пролетів не менше 8 млрд кілометрів у космосі. Джерелом його живлення став радіоізотопний термоелектричний генератор - прилад, який використовує для отримання електрики ізотоп плутонію-238. Тож на борт апарату було завантажено 33 кг плутонію. Тому коли апарат пролітав повз Землю, вчені дуже хвилювалися, аби він не зазнав аварії та радіоактивний елемент не потрапив у земну атмосферу.
Спільний проект
Запуск космічного апарату до Сатурну було задумано ще у 1980-х роках. Після складних переговорів було вирішено, що це буде спільний проект НАСА та Європейського космічного агентства (ЄКА).
Загалом його вартість склала близько $4 млрд. З них трохи більше $3 млрд виділило НАСА, ще $500 млн - ЄКА. Також до проекту долучилось Космічне агентство Італії, їхній внесок склав $160 млн. НАСА збудувало апарат "Кассіні", ЄКА - зонд "Гюйгенс", а італійці надали антени далекого зв'язку та радарний висотомір.
Одне з фото, зроблених "Кассіні". Під кільцями Сатурну видно Землю. Фото: NASA.gov
Названо проект на честь двох видатних астрономів 17-го сторіччя - голандця Хрістіана Гюйгенса та італійця Джованні Доменіко Кассіні. Перший відкрив супутник Сатурна Титан та кільця навколо планети. Другий - ще чотири супутники.
Життя на супутниках Сатурну
Апарат багато досліджував місяці Сатурна та знайшов на них дуже багато цікавого. Зокрема, "Кассіні" виявив метанові дощі на Титані. З метану на супутнику сформувались ріки, три моря та сотні озер.
Окрім того, апарат виявив на покритому льодом супутнику Енцеладусі підземний океан. На південному полюсі він випускає в космос потужні водяні струмені.
Вчені припускають, що на обох супутниках можливо знайти форми життя. Звісно, мова йде про бактерії, здатні вижити в метановому середовищі, або ж у воді.
Одне з фото, зроблених "Кассіні". Сатурн та його супутники. Фото: NASA.gov
Власне через ці відкриття було вирішено спалити апарат в атмосфері Сатурна. Вчені боялися, що його уламки можуть нашкодити можливим формам життя на двох супутниках.
Окрім того, "Кассіні" додав розуміння щодо того, як з уламків кілець Сатурна можуть формуватися нові супутники планети. Також він відкрив сім нових супутників, про які вчені раніше не знали. Тож зараз у Сатурна нараховується 62 місяці.
Відкриття на Сатурні
"Кассіні" підтвердив існування "спиць" у кільцях Сатурна. Проте вчені і досі до кінця не розуміють природу цього явища.
Окрім того, він сфотографував красиву шестигранну пляму над північним полюсом Сатурна. Виявилося також, що вона загадковим чином міняє свій колір - її апарат бачив то блакитною, то золотистою.
Одне з фото, зроблених "Кассіні". Шестигранна пляма на полюсі Сатурна. Фото: NASA.gov
Читайте також: Місія на Юпітер. Що вчені шукають на найбільшій планеті Сонячної системи
Також апарат зробив у 2010 році детальні спостереження за штормом Великої Білої Плями, яка складалася переважно з етилену. Це явище на Сатурні відбувається лише раз на 30 років.
Одне з фото, зроблених "Кассіні". Шторм на Сатурні. Фото: NASA.gov
У квітні 2017 року апарат увійшов в зону між кільцями та власне планетою. Цей етап досліджень відкладали наостанок, бо побоювались, що апарат знищать уламки в цій зоні, яку раніше не досліджували і не мали про неї жодного уявлення. Втім, "Кассіні" не виявив жодних перешкод, що також додало вченим розуміння щодо планети та її оточення.
Звісно, що "Кассіні" дослідив і кільця. Вважалося, що вони складаються з уламків, з яких могла утворитися вся Сонячна система. Але вони виявилися молодшими, аніж уявляли вчені.
Прощання із апаратом
Деяким вченим було нелегко прощатися з місією, адже вони працювали в ній з 1980-х років. Кінец "Кассіні" означає, що ми не побачимо свіжих знімків Сатурну зблизька ще десятиліття, бо НАСА поки що не планує нову місію до планети. Вона досліджу Марс, Юпітер та готується до запуску апарату "Кліпер Європа", який буде вивчати один із супутників Юпітера. Вчені припускають, що у підлідному океані Європи можна знайти форми життя.
Одне з останніх фото, зроблених "Кассіні". Фото: NASA.gov
Можна сказати, що "Кассіні" загинув героїчно. Апарат до кінця передавав телеметрію. Його останнім завдянням було "винюхування" хімічного складу атмосфери Сатурну.
Планета залишила вченим ще багато загадок. Наприклад, вони не знають швидкість обертання газового ядра планети, від якої залежить тривалість дня на ній. Також вчені досі не встановили точну масу кілець Сатурну.