Пересуваючись вулицями Києва, можна побачити оголошення про можливість придбати собі ферму. Проте йдеться аж ніяк не про сільське господарство, а про ферми з видобування (майнінгу) криптовалют.
Отже, мрії стають ближчими, ви встановлюєте певне обладнання, потужності якого використовуються для здійснення розрахунків, а за це отримуєте на свій рахунок криптовалюту. Хіба це не диво – створювати гроші самому, медитативно стежачи за роботою якогось незрозумілого механізму.
Нарешті ненависний центральний банк країни, який продукує хаос у вигляді інфляції і «нічим не забезпечених грошей» лишається осторонь.
Тепер люди самі собі створюватимуть гроші, яких, відповідно до алгоритму, не може бути в кінці кінців понад певну кількість.
Біткоіноманія захопила світ, адже в цієї історії є всі атрибути успіху:
гарна легенда - людина або група людей, що вигадала біткоін, має псевдонім Сатосі Накамото, втім достеменно невідомо, хто саме є цією особою;
надсучасна технологія блокчейн, що увібрала в себе досягнення в комп’ютерних науках за останні десятиліття,
здійснення заповітного бажання заробити мільйони без особливих зусиль - щоб уявити дорожчання біткоіну, достатньо навести приклад, що перший товарний обмін було здійснено в 2010 році, коли за 10 000 біткоінів було придбано 2 піцци. Якби покупець перетерпів голод і почекав до серпня 2017 року, то міг би отримати за них близько 50 мільйонів доларів.
Втім, не полишає відчуття, що король голий, а ситуація має ознаки масового психозу.
Нобелівський лауреат з економіки Роберт Шиллер в своїй книжці назвав біткоін «найкращим проявом ірраціонального оптимізму». Дійсно, важко переконати людей в сумнівах, якщо щось дає змогу розбагатіти і всупереч прогнозам не втрачає своєї вартості відносно тривалий час.
Відносність полягає в тому, що деякі соціальні процеси можуть розвиватися десятки років, а життя не настільки тривале, щоб чекати так довго – хочеться вже зараз мати всі відповіді.
Читайте також: Біткоін розділився і подорожчав. Що це означає
Тому висловлю кілька аргументів, чому біткоіну чи іншим криптовалютам поки не вдасться стати грошима для широкого загалу:
1. Обмежена емісія біткоінів чи іншої криптовалюти, коли їх остаточна кількість відома наперед, – це не перевага, а недолік грошової системи. Грошей має бути достатньо для того, аби обслуговувати економіку, адже ціль – не гроші, а вироблені блага.
Економіка зростає, тож нормально, коли разом із нею зростає грошова маса. Якщо немає її росту, то стала кількість грошей матиме обслуговувати все більшу кількість економічних операцій.
Це можливо лише в тому випадку, якщо ціни на товари, роботи, послуги постійно знижуватимуться, відбуватиметься так звана дефляція. Але дефляція – це жах для економіки, що веде її до кризи, адже ніхто не хоче платити сьогодні, якщо завтра стане дешевше, - це призводить до скорочення споживання і виробництва.
2. Понаддержавна грошова одиниця – гарна ідея для майбутнього без держав. Можливо, їх колись і не буде. Але поки вони є. І вони досить сильні. Тому вся ця незалежна криптовалютна царина поступово буде відрегульована і взята в рамки, втрачаючи самостійність.
3. Це надто складно. Ви можете прочитати десятки статей, після чого, можливо, зрозумієте принцип роботи блокчейну, але ані на йоту не просунетесь у відповіді, чому це має бути грошима і чому воно так подорожчало відносно традиційних валют.
Нехай за цим стоїть досить досконала технологія, але хіба ми знаємо про всі її вразливості та хіба не з’явиться згодом ще краща технологія?
4. Що шукають люди в майнінгу криптовалют – можливість в щоденному режимі купити хліб чи квиток на транспорт чи можливість розбагатіти? Розмови про те, що хтось десь приймає біткоіни в оплату власних послуг є намаганням того чи іншого бізнесу виділитися, привернути до себе увагу, а не справжнім рухом біткоіну до статусу реального платіжного засобу.
Зараз це інвестиція, актив, що обіцяє неймовірні прибутки до того часу, поки експоненціально зростатиме кількість його прихильників. Але цей ріст все одно скінчиться.
Дивна людська природа може наділяти цінністю будь-що. Чому би біткоіну не коштувати $5000, якщо чиїсь картини коштують сотні мільйоні, якісь фільми збирають в прокаті мільярди, а торгівельні марки коштують самі по собі сотні мільярдів.
Жодна річ не має об’єктивної вартості, ми самі віримо у цінність тих чи інших речей, відповідно до наших уявлень ця вартість і з’являється під впливом нашого попиту. Тому, виходячи з нашої природи, зовсім не дивно, коли ті чи інші не надто необхідні речі коштують більше, ніж більшість людей спроможеться заробити за все своє життя.
Втім, не завжди світ і прогрес творяться високою мораллю чи благими намірами. Бум на ринку нерухомості свого часу дав світу розвиток інженерних технологій, тюльпанова лихоманка в Голландії минула кілька століть назад, а в аграрному експорті цієї країни квіти й досі переважають.
Біткоін дав величезний поштовх застосуванню блокчейн-технології в багатьох напрямках – банківській справі, страхуванні, енергетиці, міжнародній логістиці та інших галузях, що потребують надійності контрактів і підтримки довіри між контрагентами.
Неймовірну потенційну доходність завжди можна побачити, якщо подивитися з сьогодення у минуле. Ти бачиш купу упущених вигід і можливостей. Але не варто до знайдених у минулому трендів ставитися лінійно – якщо щось дорожчало з минулого й до сьогодні, воно не буде дорожчати завжди.
Економіка – це така система, де цілком може досить тривалий час спостерігатися картина «Дорожчає, бо купують, а купують, бо дорожчає». Втім, рано чи пізно всі побачать голого короля і здивуються власній сліпоті.
Олексій Геращенко, економіст. Автор книги "Економіка ХХІ"