Ангела Меркель святкує преремогу, а разом із нею реабілітовано соціологів. На відміну від результатів Брекзіту та виборів у США в 2016 році їхні прогнози справдились.
Бундесканцлерін йде на четвертий строк і за тривалістю перебування на посаді може побити рекорди Конрада Аденауера та Гельмута Коля.
На жаль, прогнози соціологів справдились і щодо третього місця скандальної партії "Альтернатива для Німеччини", яка не приховує своїх симпатій до Путіна і закликає зняти з Росії санкції.
Прощавай, "широка коаліціє"
Зараз головна інтрига - це склад урядової коаліції. Право сформувати її отримав Союз ХДС/ХСС на чолі з Ангелою Меркель, оскільки набрав найбільше голосів. Згідно з попередніми офіційними даними, в них 33%. Цього недостатньо голосів у федеральному парламенті (Бундестазі) для утворення коаліції самотужки. Отже, потрібен союзник.
Досьогодні головним партнером Меркель була Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), з якою було утворено "широку коаліцію". Теоретично, цей формат міг би зберегтися й надалі. Соціал-демократи отримали друге місце - 20%.
Результат непоганий, але значно менший, ніж той, на який розраховувала партія. Ще на початку року, коли її очолив харизматичний екс-спікер Європарламенту Мартін Шульц, її рейтинги йшли вгору. Але потім вони почали знижуватись, і в результаті есдеки набрали навіть на 5% менше, ніж минулого року.
Тепер, аби виправити ситуацію, їм цілком логічно було б перейти в опозицію та зайнятися критикою уряду, а не бути його частиною. Шульц вже оголосив про завершення формату "широкої коаліції". А керівник фракції СДПН у Бундестазі Томас Опперманн заявив: "ми не будемо вести з ХДС/ХСС жодних переговорів про створення коаліції".
Коаліція "Ямайка"
Християнські демократи, незважаючи на категоричні заяви лідерів СДПН, говорять, що готові вести з ними переговори. Але скидається на те, що урядом буде керувати інша коаліція, про яку напередодні виборів говорили оглядачі. До неї ХДС/ХСС може запросити вільних демократів та "зелених". Її охрестили "Ямайка" через те, що партійні кольори трьох учасників збігаються з кольорами прапору острівної держави.
Вільні демократи набрали 10,7%, а "зелені" - 8,9%. Вкупі це додає Меркель необхідні для формування урядової коаліції голоси. Єдина проблема - це протиріччя між молодшими партнерами. Партії мають, наприклад, різні погляди щодо атомної енергетики. Втім, можна припустити, що для утворення стабільного уряду вони подолають свої розбіжності.
Для України важливо, що пост очільника МЗС у такому форматі може дістатися або співголові "зелених" Джему Ездеміру, або лідеру вільних демократів Крістіану Лінднеру.
З першим проблем нема - під час дебатів він нагадав про необхідність виконання Будапештського меморандуму та наполягав, що санкції проти РФ мають зберігатися.
Лінднер не такий міцний у своїй позиції щодо Кремля. Він заявив, зокрема, що Німеччина має занадто мало діалогу з Росією. А потім договорився до того, що питання анексії Криму слід "загерметизувати" і розглядати як "довгостроковий тимчасовий стан".
Лінднер, вочевидь, намагався завоювати прихильність проросійськи налаштованих виборців. Втім, є версія, що замість нього на пост голови МЗС вільні демократи можуть запропонувати більш досвідченого віце-президента Європарламенту Александра Графа Ламбсдорфа.
Він прихильно ставиться до України та підтримує її євроінтеграційні зусилля.
Успіх крайніх правих
Головна сенсація німецьких виборів, якщо судити із заголовків німецької ж преси - це третє місце "Альтернативи для Німеччини" (AfD).
Партія, яку багато хто називає екстремістською, набрала 12,6%.
Це максимум, який давали соціологи напередодні виборів.
Для українців важливо те, що ця політична сила відверто симпатизує Кремлю, а її лідери неодноразово заявляли про необхідність зняття з Росії санкцій.
Наприклад, німецькі журналісти "ловили" співголову AfD Александера Гауланда на виході з посольства РФ у Берліні.
У жовтні 2015 року Гауланд зі своїми однопартійцями їздив у Санкт-Петербург за гроші Фонду Святителя Василя Великого. Останній належить відомому російському олігархові Костянтину Малофєєву, який спонсорує війну на сході України.
Цей політичний проект відносно молодий. Він починався із закликів скасувати у Німеччині євро, а згодом значно посилив свою позицію на антимігрантській риториці. Власне, саме тема мігрантів допомогла AfD вперше подолати похідний барьєр у 5% та потрапити в Бундестаг. Згідно з попередніми офіційними даними, в них буде 94 депутати на федеральному рівні.
Проте їхній успіх був одразу отруєний гучним скандалом, який спричинила одна з лідерок партії Фрауке Петрі.
На спільній прес-конференції лідерів AfD вона заявила, що не бажає входити до фракції своєї партії в Бундестазі та демонстративно залишила приміщення. Зі слів Петрі випливає, що в партії відбувається постійна боротьба за владу, яку "більше не можна замовчувати".
Зокрема, вона сказала, що працювала над тим, аби "Альтернатива" була здатна очолити уряд в 2021 році, але анархічна партія не здатна керувати країною.
"Таким чином, внутрішньопартійні конфлікти в AfD драматично підсились негайно одразу ж після її успіху на виборах", - констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Читайте також: Альтернатива для Меркель. Як розвалюється німецький клуб любителів Путіна
Внутрішній розкол в "Альтернативі" відбувається давно. Фрауке Петрі намагається будувати партію за лекалами французького "Нацфронту". За прикладом Марін Ле Пен вона намагається завоювати довіру консервативних виборців, нівелюючи асоціації з антисемітизмом, нацизмом та іншими занадто радикальними "ізмами".
Відтак, Петрі регулярно засуджує скандальні висловлювання своїх однопартійців. Spiegel нагадав, що Петрі критикувала Гауланда вже на ранок після виборів.
Йдеться про нещодавні скандальні висловлювання співголови партії про те, що Німеччина повинна пишатися звершеннями німецьких солдатів під час обох світових війн.
"Якщо французи правильно пишаються своїм імператором (вочевидь, йдеться про Наполеона. - Прим. Авт.), а британці Нельсоном і Черчиллем, ми маємо право пишатися звершеннями німецьких солдатів у двух світових війнах", - сказав 76-річний політик.
Вчинок Петрі, насправді, може мати наслідки для єдності AfD. Вона забезпечила партії перемогу в Саксонії і отримала там прямий мандат (у Німеччині змішана система виборів - голосують за партійні списки та депутата в своєму окрузі). Отдже її вага значна, бо за її спиною - значна частка електорату політсили.
І ще одна неприємна для "Альтернативи" новина полягає в тому, що у випадку, якщо СДПН переходить в опозиції, крайнім правим не судилося стати головною опозиційною силою. У німецькому парламенті це дає низку привілеїв, зокрема, головна опозиційна сила очолює бюджетний комітет Бундестагу.