В Білорусі тривали російські військові навчання «Захід-2017», і ми розуміємо, що Білорусь може бути використана як певний військовий плацдарм для наступу не лише на Україну, але й на країни Балтії.
Так. Це дійсно дуже дивні тренування. Я хотів би, щоби ми з вами глянули на цю ситуацію з кількох боків. Перше – це те, що росіяни використовують Білорусь. І якщо ви слідкували за подіями, Лукашенко і Путін разом не відвідували цих навчань, це не спільні тренування; безсумнівно, Лукашенко був втягнутим у те, що відбувається. Росія показує, що вона може використовувати Білорусь. Друга важлива річ, яку слід розуміти, - ці тренування впливають на Україну.
Росія витрачає надзвичайно великі суми грошей на проведення цих тренувань. І це не тільки в Білорусі. Адже у це же час тривають і основні тренування, які проводяться всередині Росії, Йдуть тренування на польському кордоні, і поруч, на норвезькому кордоні – на півночі. Відповідно, Росія витрачає величезні кошти. Ніхто не стане витрачати такі суми на подібні речі, якщо не планує щось здійснити.
Я не вірю, що це просто внутрішній показ сили Путіна всередині країни, тому що більшість пересічних людей, все рівно, так чи інакше, не знатимуть усього, що там відбувається. Чергова демонстрація влади могла би бути здійснена і за половину тих грошей, які було потрачено. Тому це означає, що його справжній намір - посилити підготовку своїх військових сил.
Зараз Росія перейшла до чергової фази агресії, можливо, залякування, зокрема, країн Балтії. Йдеться про порушення повітряного простору російськими військовими винищувачами.
Гадаю, ви праві. Безсумнівно, зараз Європа ще не настільки налякана, щоб належно реагувати, чи щось робити. Насправді, люди все ще не зрозуміли, що це може бути набагато серйозніше, ніж вони це собі уявляють. Гадаю, треба подивитися на ситуацію з точки зору України.
Одна з речей, що відволікає увагу, - це недавня ідея Путіна щодо введення американських миротворців, адже це змушує людей думати, що, можливо, у нього закінчуються гроші, чи, можливо, це мирна пропозиція, або щось тому подібне. Особисто я не знаходжу належної відповіді, тому що якщо це мирна пропозиція, тоді йому немає потреби проводити масштабні тренування. Але ж гроші на щось витрачаються.
Думаю, миротворча діяльність, це, скоріш за все, стратегія, аби відволікти увагу Меркель та інших лідерів від того, що він насправді хоче зробити.
Пане полковнику, на вашу думку, в який спосіб Росія буде розігрувати карту з миротворцями? Тому що ми розуміємо, якщо Кремль щось пропонує, насправді, це спрямовано на знищення його ворога. Його ворогом в даному випадку є Україна.
Я вважаю, що треба розглядати цю ініціативу в цілому. Тому що ця пропозиція в певному сенсі є такою, що Захід від неї не може відмовитися. Але я дійсно не бачу того, щоб Путін насправді збирався робити те, що запропонував, він лише прикидається.
Якщо він хоче впровадження російських миротворців, це нонсенс, і не означатиме жодного миру. Якщо він хоче відійти назад до російського кордону, - це було б дивовижно. Я просто не бачу цього на даному етапі. Він продовжує посилювати військові сили на Донбасі, продовжує проводити тренування на межі з Донбасом, будує казарми на межі з Донбасом.
Тож має бути щось інше в рамках цього. Це не може бути просто так. Отже, я знову ж таки схиляюся до думки, що це гра задля затягування реакції Заходу, в той час як він продовжує плести свої інтриги, до тих пір, поки не буде готовим щось зробити.
Тобто якщо гіпотетично уявити, що Російська Федерація наважиться на потужний масований удар по Україні через територію Білорусі, наскільки серйозним у військовому плані був би цей удар?
Якщо Росія насправді вирішить відкрито вторгнутися на територію України, то це буде серйозний крок, Це стане дуже серйозним кроком на міжнародному рівні. У Кремля є змога це зробити і він має війська, які дійсно це можуть зробити. Водночас це приводить нас до аналізу таких речей, як мотивація російського війська. Якщо Кремль накаже перетнути кордон та здійснити атаку, вони це зроблять.
Але як швидко вони будуть просуватися!? Вони не знають реального рівня українських збройних сил. Якби українські військові, бодай навіть група у 50 чоловік, сильно вдарила по них у перші 5 хвилин, цілком можливо, що вони б зупинилися.
Тому що вони не знають всіх ваших потужностей, вони про ситуацію знають хіба з подій на Донбасі, водночас вони знають, що українці досить добре захищаються, і їх не так просто вбити. Вони про це знають. І вони усвідомлюють, що, вочевидь, вб’ють менше ваших військових, аніж втратять своїх людей.
Я думаю, що очевидним є те, що в разі здійснення нападу, відповідь має бути агресивною. Відповідь має бути жорсткою і негайною, жодного очікування. Їх треба зупинити на першій же можливій секунді. Розумієте, навіть якщо вони будуть використовувати безпілотники для спостереження за територією, а вони це будуть робити, це, все рівно, не розкаже їм про якості ваших людей.
Безпілотники не можуть розповісти, чи готова людина померти за свою країну, чи ні. Це також важливо. Очевидно, генеральний штаб буде відпрацьовувати різні сценарії, зокрема будуть прокладати удари і через Білорусь, аби намагатися оточити Київ, чи вийти на Харків, чи завдати удару по сусідству з Одесою – щось на кшталт цього. Існує безліч варіантів для дій російських сил, які не конче містять дії на Донбасі. Але, вертаючись, до початку.
Якщо Росія вторгнеться на територію України знову, вдруге, відкрито і офіційно як Росія, тоді стосовно неї буде зовсім інша реакція зі сторони міжнародної спільноти. В такому випадку не може бути жодних аргументів, не можна ховатися і називати їхніх солдат сепаратистами, не можна цю війну називати громадянською. На міжнародному рівні вже не буде змоги це означувати як громадянську війну, це - буде війна. Це буде чистої води війна між Росією та Україною, яку вже годі приховувати на міжнародному рівні.
І це змінить цілий ряд речей в Сполучених Штатах, в стосунках між іншими країнами, з Євросоюзом. Росії слід дуже добре подумати щодо ціни, яку доведеться сплатити за те, що вона робить. Я не знаю, чи вона це зробить. Я не можу передбачити цього. Адже Путін вже зробив те, чого ми не очікували. Він неодноразово брехав, зокрема, щодо Сирії: «ми виходимо з Сирії», а потім він посилив на неї наступ. В будь-якому випадку не можна вірити його словам. Не знаю як буде, але якщо він це зробить, це буде вже зовсім інша гра.