Для знайомства з вином існують три параметри: сорт винограду, регіон та рейтинг. Сортів існує більше 8 тисяч. Найпопулярніші з них: Каберне Совіньон, Рислінг, Шардоне, Шираз, Неббіоло та Мерло.
Поширені сорти винограду вирощують у всьому світі. Тож якщо вино виготовили в США чи Новій Зеландії, а не в Італії - це не має лякати.
Якщо ви любите терпкі насичені червоні вина з ароматом і смаком чорних ягід - треба обирати Каберне Совіньйон та Мальбек.
Якщо більш легкі, зі смаком червоних фруктів та ягід - Піно Нуар або Санджовезе. Легкі білі зі смаком зеленого яблука та лимону - це Совіньон Блан. Фруктове, м'яке зі смаком стиглих фруктів - це Шардоне (особливо Reserve, яке витримують у дубових діжках).
Головні правила
Перше і головне правило - обирати вина за сортом винограду, який вказаний на етикетці або на зворотній стороні маленькій контретикетці.
Починати треба з основних сортів винограду. Наприклад, вина з Чилі, Південної Африки, Аргентини, Австралії. Вони можуть бути доступними в ціні і так можна вивчити особливості різних сортів винограду.
Червоні: Каберне Совіньйон, Мерло, Піно Нуар, Темпранільйо та Санджовезе. Білі вина: Совіньйон Блан, Шардоне, Рислінг, Гевюрцтрамінер або Піно Гріджио.
Рейтингів вин існує багато. Найпопулярніші - американські Wine Advocate і Wine Spectator. У обох є сайти і мобільні додатки, однак ці сервіси платні.
Щоб навчитись розрізняти вина - їх потрібно пробувати. Спочатку вивчити полиці супермаркетів, потім рухатись до винних магазинів. Часто енотеки влаштовують дні дегустацій, де можна спробувати різні вина.
Знавці радять купувати вино у спеціальних винних магазинах. Ціна може трохи відрізнятись від аналогічних вин у супермаркеті, але у енотеках більший вибір і напої якісніші. Хоча б через те, що їх правильно зберігають.
У спеціалізованих магазинах чи бутіках більше вин, якими можна насолоджуватися через 5-10 років. Тут є вина для особливих подій, не на кожен день. В супермаркеті також є багато доступних напоїв від 100 до 250 грн, які можна пити вже зараз, не чекаючи довго.
"Не варто купляти вина, які вже довго стоять на полиці супермаркету та вкриті пилом. Від вертикального зберігання корок може висихати, відтак у пляшку потрапляє повітря. Це може окислити вино і воно вже буде непридатним для споживання", - розповів шеф-сомельє та керуючий партнер ресторану "Бернардацці" в Одесі Олексій Дмитрієв Еспресо.TV.
Вибирати варто лише солодке і сухе вино, вони вважаються справжніми. Напівсолодкі або напівсухі роблять із найдешевших сортів винограду. Деколи навіть з відходів виробництва хорошого вина. Якісні напівсолодкі вина зазвичай дуже дорогі і мають власні назви.
В сухих винах немає цукру, тому вони повільніше бродять. У солодких сортах природним консервантом є цукор. А в дешевих напівсолодких винах може бути багато інших хімічних речовин та спирт.
У напівсолодкому вині виробник може ховати не дуже якісний напій. Усі недоліки можна сховати за цукром. Тобто ви будете відчувати хороший аромат, але не зможете відчути увесь смак.
Солодкого вина у світі небагато. У Німеччині виноград заморожують, тож біле вино виходить концентрованим і солодким. Однак такі вина досить дорогі.
На що орієнтуватись
Ціна та етикетка - погані орієнтири. Вартість пляшки не завжди відповідає якості напою. Хороші вина можна знайти і серед дешевих. Але не варто сподіватись, що вино за 30 грн буде якісним.
Є такий міф, що вища ціна гарантує найкращу якість. Лімітовані випуски вин можуть впливати на ціну, наприклад, через малий врожай на відомих виноградниках.
Розуміння вина приходить з часом, тому новачок навряд оцінить смак напою за 15 000 грн. Краще починати із недорогих вин і потрохи підніматись "догори".
Купувати вино у паперових упаковках не варто. Якщо доводиться - купувати із маркуванням “тетрапак” на упаковці, але краще обирати у скляних пляшках. Вони найкраще зберігають смак та аромат вина.
Олександр Дмітрієв радить вивчати особливості різних сортів винограду та запам'ятовувати їх. Тоді ці назви не лякатимуть і ви будете знати, що подобається саме вам.
Більшість вин нижчого та середнього цінового сегменту роблять із кількох сортів винограду. На етикетці має бути вказано із якого винограду зроблено напій.
Якщо на вині пише "з відбірних сортів" - це напій із залишків, непридатних для виробництва якісних вин. Виняток - вина Франції. У цій країні виробники мають право не вказувати сорт винограду.
Все більше виробників закупорюють вино пластиковими корками. Це не завжди ознака дешевого вина, адже такий матеріал не пропускає повітря і вино не втрачає свого аромату. Досвідчені сомельє все ж радять обирати вина із дерев’яними корками.
Не бійтесь звертатись до консультантів у винних магазинах. Вони допоможуть розшифрувати етикетку напою і підберуть вино для різних цілей.
Візуально оцінити якість вина досить важко, його треба пробувати, вважає сомельє. Зустрічаються пляшки з дуже поганими, потертими етикетками (від 80-х до 60-х років), в яких випарувалась певна кількість вина крізь корок. Після дегустації виявилось, що вино живе і його можна пити навіть з задоволенням.
Все починається з корку. Його нюхають, якщо немає ніяких сторонніх запахів (плісняви, мокрого картону, старого підвалу) - це вже хороший початок. Потім нюхають саме вино та трохи дегустують.
Гарне вино не буде занадто різким, не буде схоже на оцет чи портвейн з хересом. Якщо це звичайне сухе вино, воно буде мати смак ягід та фруктів, збалансовану кислотність та терпкість (якщо йдеться про червоні вина).
Не можна купувати вина без етикеток, не перевірені у лабораторії, якщо ви не знаєте їх історію та походження.
"Якщо це вино робили родичі - є великий шанс, що воно буде смачним та якісним. Якщо ж ви купуєте його на базарі, особливо солодке - точно будете мати справу з додаванням різних невідомих речовин до вина", - говорить Олексій Дмітрієв.