Каталонія та Іспанія обрали шлях загострення ситуації. Перебрати на себе владу в бунтівній провінції центральному уряду буде проблематично. Проте й каталонські політики не мають одностайної підтримки своїх дій.
Хто тепер головний в Каталонії
У п'ятницю, 27 жовтня, місцевий парламент Каталонії проголосив незалежність. Це був швидше симолічний жест, бо за кілька годин іспанський парламент проголосував за призупинення автономії. Було розпущено каталонський парламент і уряд, а також звільнено голову місцевої поліції.
Планується, що така ситуація триватиме приблизно півроку. Уже 21 грудня мають відбутися нові місцеві вибори. Після них новий каталонський парламент має сформувати новий уряд - який, як розраховують у Мадриді, буде не таким радикальним в питанні незалежності.
Читайте також: Каталонія хотіла незалежності, але втратить навіть автономію. Як загострюється іспанська криза
Відсторонений прем'єр-міністр та президент женералітету Каталонії Карлес Пучдемон в суботу звернувся з коротким відеозверненням, у якому закликав продовжити будувати вільну країну. "Ми маємо так чинити та протистояти репресіям і погрозам, ніколи не відмовляючись від свідомої громадянської та мирної поведінки", - сказав він. За його словами, уряд під його керівництвом ніколи не хотів вдаватися до силових аргументів.
Зараз все виглядає так, що каталонські незалежники програли.
Їх не підтримали в Євросоюзі, та й у себе в регіоні вони не почуваються впевнено.
У неділю в Барселоні відбулася багатотисячна демонстрація на підтримку єдності з Іспанією. Її учасники несли транспаранти з написами типу "38% це ще не вся Каталонія" та "Пучдемон, не говори від мого імені".
Тимчасовим керівником каталонського уряду призначено віце-прем’єра іспанського уряду Сораю Саенц де Сантамарію. Вона дуже активно критикувала Пучдемона весь час поки тривала історія з референдумом і проголошенням незалежності.
У понеділок було призначено й нового голову місцевої поліції Феррана Лопеза. Каталонія, нагадаємо, має власну поліцію, яка називається Mossos d'Esquadra і фактично повністю замінює функції загальнонаціональної поліції.
Небезпідставно побоюючись, що місцеві правоохоронці будуть занадто лояльні до прихильників незалежності, до Каталонії напередодні проведення референдуму 1 жовтня ввели сили Громадянської гвардії. Шість тисяч її представників досі розквартировані на трьох суднах в порту Барселони. Тим часом старому очільнику каталонських поліцейських загрожує тюремний строк - якраз за те, що був занадто лояльним до незалежників.
Що можуть змінити нові вибори
Мадрид розраховує, що нові вибори в Каталонії значно змінять тамтешній політичний ландшафт. Або хоча б зменшать кількість прихильників незалежності у місцевій владі.
Та ці плани доволі хиткі. Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки для газети El Mundo, на виборах в грудні прихильники незалежності та їхні опоненти мають рівні шанси - за перших готові голосувати 42,5% каталонців, за других - 43,4%.
І це не єдина проблема для Мадрида з каталонцями. Проурядова газета El Pais присвятила цьому окремий матеріал, де описала можливий активний та пасивний спротив.
Журналісти місцевого суспільного телебачення TV3, радіостанції Catalunya Radio та інформаційної агенції відкрито заявили, що не підкорятимуться новим керівникам, призаченим Мадридом. Так само вчинили місцеві мерії, профспілка вчителів та пожежний департамент.
Та й навіть без активного спротиву новий керівник Каталонії Сорая Саенц де Сантамарія матиме купу проблем з пасивною нелояльністю.
За останні чотири роки місцева влада вибудувала самодостатню систему з 200 тисяч місцевих чиновників. Лише 9% громадських службовців призначені з Мадриду - це, переважно, представники податкової адміністрації та служб соціальної безпеки.
За півроку перебудувати цю систему неможливо. А більше часу в центрального уряду немає, такою була угода правлячої партії PSOE, яку очолює Маріано Рахой, з опозицією. Остання наполягала, аби скасування автономії носило підкреслено тимчасовий характер і не збурювало громадян.
Наразі, жодна зі сторін конфлікту в Каталонії не має значної переваги. Нові вибори відтермінують конфлікт, але не вирішать його. І цілком можливо, що скоро ми побачимо нові спроби каталонців проголосити незалежність.