Мугабе знаходиться "під охороною" військових і зовні це схоже на переворот. Все йде до того, що ексцентричного старого диктатора відправлять на відпочинок через владні амбіції власної дружини.
Хто такий Мугабе
Зараз президенту Зімбабве 93 роки і він вважається найстаршим керівником країни на сьогоднішній день. Колишній народний герой, який привів країну до незалежності, згодом став жорстоким диктатором, який довів колись дуже багату державу до зубожіння.
А сьогодні він перетворився на старого самодура, який не завжди розуміє, що відбувається навколо і плутає промови, які йому слід виголосити.
Мугабе фактично керує країною з 1980 року - одразу після того, як британці погодились на мирні переговори з повстанцями під його керівництвом. Колишня колонія отримала незалежність. Британський протекторат Південна Родезія зник з карти, а на його місці з'явилася нова країна
Зімбабве. Мугабе, який за свою політичну діяльність відсидів 10 років у тюрмі, став першим прем'єр-міністром.
Спочатку він ділився владою - запросив до уряду конкурентів, які також брали участь у війні за незалежність та представників білої меншини. Але демократія йому не сподобалась і він усунув незгодних - когось убили, когось запроторили до тюрми, а когось залякали.
Його партія стала єдиною правлячою силою і сьогодні носить назву Зімбабвійський африканський національный союз - Патріотичний фронт (ЗАНС-ПФ).
Народу ндбеле, який підтримував конкуруючу партію, Мугабе влаштував фактичний геноцид, особливу роль в якому зіграла бригада, натренована спеціалістами з Північної Кореї. За підрахунками Amnesty International, було вбито 10 тисяч людей.
Придушення спротиву носило ліричну назву "гукурахунді" - це слово з рідної для Мугабе мови шона перекладається як "дощ, який змиває сміття перед весіннім дощем".
Мугабе спочатку вважався марксистом, згодом - маоїстом, а в 1990-х роках він почав називати себе соціалістом. Інколи стиль його правління називають мугабеїзмом, бо він включає елементи різних ідеологічних напрямків.
Чи влаштували військові переворот
За багатьма ознаками те, що сталося в Зімбабве 14-15 листопада схоже саме на переворот. Президент Мугабе та його сім'я знаходяться "під охороною" військових. У столиці країни Хараре на вулицях з'явилася бронетехніка.
Кореспондент The Guardian, який перебуває в місті, стверджує, що її небагато і все виглядає доволі спокійно. Військові просто завертають усі автомобілі в кількох кварталах від президентського палацу, заблокувавши під'їзди своєю технікою.
Військові також захопили державне телебачення та зробили звернення до народу. Ключовий меседж, який озвучив речник збройних сил генерал Мойо - те, що відбулось не переворот, а наведення порядку. "Наша ціль - злочинці навколо нього (Мугабе. - Ред.), злочини яких змушують країну страждати соціально та економічно, ми хочемо притягнути їх до відповідальності", - сказав він.
Речник пообіцяв, що все повернеться в нормальний стан, як тільки їхня місія буде виконана. Кого саме з оточення Мугабе військові вважають злочинцями, вони не сказали, але скоріш за все мова йде про його дружину Грейс Мугабе та її людей.
"Крокодил" проти "Гуччі Грейс"
Роберт Мугабе вже зовсім старий, хворіє на рак передміхурової залози та багато часу проводить на лікуванні за кордоном. В останні кілька років його поганий стан став особливо помітним.
У мережі жартують про його "ходу зомбі", а відео з його падінням на червону доріжку в 2015 стало вірусним. Отже, питання про наступника стоїть дуже гостро.
У правлячій партії ЗАНС-ПФ сформувалося дві ворогуючі групи за спадок Мугабе. Першу називають G40, або ж "покоління сороколітніх". Її очолює Грейс Мугабе - дружина диктатора, молодша за нього на 41 рік. Через любов до брендових аксесуарів та одягу вона отримала прізвисько "Гуччі Грейс".
Перша Леді є членом уряду і дехто вважає її фактичним керівником країни. На її боці члени уряду, які занадто молоді, аби вважатися ветеранами визвольної війни. За чутками, зараз вона переховується в Намібії.
Сорокарічним протистоїть "група Lacoste" (від назви бренду одягу), яку так називають за любов її членів до одягу цього бренду. Її очолює 71-річний Еммерсон Мнангагва на прізвисько "Крокодил", яке він отримав за свій видатний інстинкт виживання. Він був з Мугабе від самого початку - спершу, як соратник по боротьбі за незалежність, потім як шеф спецслужби та міністр уряду.
Минулого тижня Мугабе несподівано відправив свого давнього соратника у відставку з посади віце-прем'єр-міністра. Це зробило Грейс Мугабе на крок ближче до жаданої влади. Але для ветеранів війни за незалежність думка про те, що ними керуватиме "Гуччі" нестерпна.
Схоже, що армія, яка "взяла під охорону" Мугабе та його дружину, діє в інтересах "Крокодила" та його команди підстаркуватих зімбабвійських революціонерів. "Можливо, вони хочуть натиснути на Мугабе, аби він повернув до влади Мнангагву", - розповів сайту Еспресо співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин.
Що буде далі, не зовсім зрозуміло. Ходять чутки, що Мугабе відсторонять від влади, або залишать номінальним правителем, а реальну владу отримає Мнангагва.
Спадок Мугабе
Для багатьох зімбабвійців те, що відбувається, означає натяк на давно жадані зміни. "Хоча я й трошки наляканий, я вважаю, це на краще для всіх нас. Ми довго проходили через різні негаразди", - цитує кореспондент The Guardian в Хараре місцевого продавця фруктів Самаза.
Стан, до якого довів Зімбабве її незмінний правитель, невтішний. Націоналізація великих виробництв не дала бажаних наслідків, у 2000 році економіка країни зменшилася вдвічі. Особливо драматичні наслідки мали гоніння на "білих фермерів".
У руках білої меншини, яка складала приблизно 1% населення, було сконцентровано більшу частину виробництв. Мугабе вирішив їх "розкуркулути", змушуючи спочатку продавати землю, а потім просто почав її відбирати. Більше половини білих емігрувала з країни, а економіка розвалилась.
"До 2008 року вся земля в білих фермерів була вилучена на користь місцевого населення. Це спричинило катастрофічне падіння виробництва в секторі АПК. Через це аграрна країна пережила одну з найбільших в історії людства гіперінфляцію. Станом на липень 2008 року інфляція в країні досягла 231.000.000%", - пише співзасновник Центру вивчення Африки Олександр Мішин.
Він наводить такий приклад:
"Якщо пляшка пива 4 липня 2008 року о 17:00 за місцевим часом коштувала 100 млрд зімбабвійських доларів, то через годину її вартість складала вже 150 млрд".
Спочатку уряд намагався просто заборонити продавцям піднімати ціни під страхом арешту. Але цей захід не приніс бажаних результатів і в 2009 році Резервний банк Зімбабве припинив існування національної валюти - зімбабвійського долара. Країна перейшла на валюту інших країн - долари США, євро, південноафриканський ранд.
Багато хто сподівається, що військові, якщо вони візьмуть владу, наведуть лад і жити стане краще.