Боротьба з контрабандою
Щодня український кордон туди-назад перетинають тисячі наших громадян. Для частини з них подорожі в сусідній населений пункт іншої країни перетворилися на роботу. Часто в такі “турне” відправляються цілими сім’ями. Та постійні черги на кордоні мають доволі просте пояснення.
Зараз кожен громадянин нашої країни має законне право перетинати кордон щодня, при цьому завозячи назад товарів (окрім підакцизних) на 500 євро до 50 кг - для особистого користування.
Це ліміт, за який не потрібно платити податків.
Хоча ця схема ввозу товарів цілком законна, вона породжує десятки інших - вже контрабандних. Фахівці дослідницького центру CASE Україна склали перелік найпопулярніших схем "сірого" та "чорного" імпорту товарів в Україну. Громадян, які щодня завозять товарів на 500 євро на мові контрабанди прийнято називати “мурахами” або “піджаками”.
Джерело: Ціна держави
Яка доля цього товару, коли він потрапляє до України? Після перетину кордону товар формують в дрібні оптові партії та розвозять по всій країні. А потім підприємливі українці продають його без фіскальних чеків та документів походження товару через інтернет-магазини, або навіть у великих торгівельних центрах.
Читайте також: Три по 150 євро. Навіщо українцям обмежили посилки з-за кордону та як це працюватиме
Щоб реалізовувати товар навіть у найдорожчих торгових центрах України, досить орендувати торговельні площі на фізосіб-підприємців (так званих ФОПів), наприклад II групи.
Якщо їх річний обіг не перевищує 1 млн грн, закон дозволяє їм не вести облік через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та відмовитися від документального підтвердження походження товарів. За такою схемою вдається орендувати площі в найдорожчих торговельних центрах країни (де орендна плата за рік значно перевищує 1 млн грн за рік) й при цьому не “засвічувати” справжні прибутки.
Природно, що ціна на такі товари нижча, аніж на оподатковані в офіційних магазинах. Тож не дивно, що “білий” бізнес, щоб конкурувати, також почав використовувати контрабандні схеми ввезення товарів.
Скільки втрачає Україна від схем
Купуючи завезений таким шляхом товар, покупці зазвичай отримують товарний чек замість фіскального. Й практика такої торгівлі доволі популярна.
Моніторинг Центру незалежних споживчих експертиз "Тест" за методикою “таємний покупець” показав, що 13 із 20 великих вітчизняних інтернет-магазинів видають покупцям при купівлі смартфонів саме товарні чеки замість фіскальних.
Й при цьому особливо нічим не ризикують - перший штраф за таке порушення складає лише 1 грн. Від початку року до грудня Податкова виявила порушення порядку застосування РРО та видачі розрахункового документа у 88% випадках перевірок.
З травня продавців електроніки зобов’язали видавати фіскальний чек, навіть якщо продавець - ФОП. З цього часу Податкова оштрафувала таких продавців за торгівлю без касового апарата на 189 тис. грн, пише Delo.UA.
Та, схоже, прибутки це приносить чималі, адже ринок електронної торгівлі в Україні щороку зростає. Згідно дослідження European B2C E-commerce Report 2016, український ринок e-commerce є одним з найдинамічніших у Європі. У 2015-2016 рр. вітчизняна галузь електронної комерції демонструвала щорічне зростання на рівні 35% та на 1 січня 2017 року досягла обсягу 1,43 млрд євро.
Читайте також: 40% діяльності українців заховано в сутінках. Чому тіньова економіка - це не так вже й страшно
Оцінити, скільки “особистого” імпорту проходить крізь державні кордони щорічно, вкрай складно. Дещо допомогти в обліку може польська статистика, адже українці, які купили товар в Польщі, мають право на відшкодування ПДВ та митних зборів згідно з так званим режимом TAX FREE.
Режим дає можливість повернути до 23% від вартості товарі, тож громадяни зазвичай охоче заповнюють декларації на повернення цих сум.
Дані Мінстерства фінансів Польщі свідчать, що з 2013 року по 1-й квартал 2017 року обсяг імпорту товарів громадянами з Польщі в Україну за документами TAX FREE сягає 3,5 млрд євро, з яких 0,5 млрд - показник саме першого кварталу поточного року.
Й це лише статистика з Польщі. Скільки завозять товарів з інших країн-сусідів й уявити тяжко. Експертів "Інституту соціально-економічної трансформації” порахували, що щорічні втрати українського бюджету від “сірого” імпорту та контрабанди сягають від 25 до 70 млрд грн.
Для порівняння в бюджеті 2018 року на виплати субсидій уряд заклав 71 млрд грн. - рекордний показник за всі попередні роки.
Звісно, виправдати громадян, які щодня завозять товари з-за кордону є чим: економічна ситуація в країні не найкраща, робочих місць бракує, тож це виглядає прибутковою справою.
Але варто розуміти й довгострокові наслідки: це знищує конкуренцію в країні, платити податки та працювати чесно іншим гравцям ринку стає неможливо. Адже ціна буде вищою й покупець піде за низькою ціною байдуже з яким чеком. А саме ці податки потім складають наші пенсії, зарплати та стипендії.
Очікувати на інвестиції з такою часткою незаконного імпорту теж не доводиться, адже інвестору невигідно створювати в країні нові робочі місця для виробництва чогось, що можна привезти з Польщі на чверть дешевше.
Що змінить закон
7 грудня Верховна Рада ухвалила закон №6776-д про податкові обмеження на часте ввезення та пересилання товарів з-за кордону.
Так, правила безмитного ввезення товарів в ручному або супровідному багажі сумою до 500 євро (в аеропортах - до 1 тис. євро) і вагою до 50 кг діятимуть для тих, хто був відсутній в Україні понад 24 годин і в'їжджає в країну не частіше, ніж раз на 72 години.
Тобто, щоб привезти для особистого використання товару на 500 євро, українцям доведеться винаймати житло на дві ночі, тож, за оцінками уряду, це зробить схему ввезення товарів невигідною.
Якщо ж їздити раз на добу, то без сплати податків можна буде привезти з собою товару на 50 євро.
Якщо президент підпише закон, норма про безмитні обмеження повинна запрацювати вже з 1 січня 2018 року. Про це виданню “Економічна правда” заявив депутат від БПП Вадим Денисенко. Однак, підпункт 4.1.9 Податкового кодексу передбачає, що зміни в елементи податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, тож, можливо таке, що нововведення запрацює з 2019 року.
Читайте також. 150 євро і не мрійте. Українців знову хочуть змусити платити мито на товари з-за кордону
Також в Раді зареєстровано законопроекти під номерами 6757 та 6759, які передбачають запровадження так званої системи "кешбек" при покупці товарів в роздрібній торгівлі. Мінфін звернув увагу на цю ініціативу та взявся за розробку власного законопроекту, заснованого на ідеї повернення коштів.
Що це дасть звичайному українцеві? Якщо коротко - можливість придбати товар “за безкоштовно”.
Законопроект про "кешбек" пропонує дати можливість споживачам перевіряти чек, вбиваючи його код на спеціальному онлайн-порталі.
Якщо згодом виявиться, що товар не пройшов через касу й продавець не сплатив за нього податків, після перевірки такого продавця зобов’яжуть сплатити штраф.
Про це виданню Delo.UA заявив експерт робочої групи при Мінфіні Ілля Несходовський.
На його думку, це мотивуватиме українців відповідальніше ставитися до того, що вони купують. Адже у випадку, якщо продавець відмовляється сплачувати штраф, споживач може отримати товар повністю безкоштовно. Щоправда, якщо товар коштував понад 50 неоподаткованих мінімумів (850 грн).