Суперечка між Україною та Росією щодо газу та ціни на нього по суті триває від початку незалежності. Чотири роки тому вона перейшла в судовий формат, який зрештою, приніс перемогу Україні. “Еспресо” нагадує, з чого все почалося, та пояснює наслідки від історичного рішення арбітражу в Стокгольмі.
З чого все почалося
В України та Росії завжди були “складні газові стосунки”. Якщо до 2006 року ціни на російський газ для України були фіксованими ($50 за м. куб.), то за часів Ющенка Росія почала відверто шантажувати Україну в питанні ціни на блакитне паливо. Й наша країна була безпорадною в цій війні, адже низькі ціни на газ доти дозволяли жити “на широку ногу” (тарифи для населення були далекі від ринкових) та не перейматися через низьку енергоефективність.
Як видно з графіку, кризовим став 2009 рік. Тоді РФ підняла ціну за куб до $360. Світова фінансова криза спричинила девальвацію - до 8 грн за долар, тож для України це було дуже дорого.
Щоб знизити ціну на $100 Юлія Тимошенко (на той час прем’єр-міністр України) підписує в Москві так звані "контракти Тимошенко-Путіна". Перший документ стосувався постачання газу, другий - транзиту.
Кінцевим наслідком підписання угоди стало підняття цін на газ для України в рази. Згідно з умовами контракту, Росія зобов’язала нас платити за газ за так званою нормою “бери або плати”(take or pay) - коли покупець повинен сплатити не менше певного обсягу газу незалежно від того, скільки він закупив у дійсності за цей період. Угода чинна до 2019 року.
Для України була встановлена норма 52 млрд кубометрів на рік, з можливістю знижувати обсяги на 20% (до 41,6 млрд кубів). Вражаюча цифра, враховуючи, що що в середньому нам потрібно 33 млрд кубів газу на рік (дані 2016 року). Тож навіть якщо Україна не потребувала стільки газу, вона зобов’язувалась сплатити за весь обсяг.
До того ж за дуже високими тарифами. Ціна газу для України була прив'язана до котирувань нафтового "кошика". У певні моменти вартість газу досягала $485 доларів за тисячу кубів, що змушувало українську владу йти на невигідні для України рішення.
Зокрема, в 2010 Янукович підписує Харківські угоди, згідно з якими російський флот залишається в Криму ще на 25 років. Україна тоді отримала $100 знижки на газ, але згодом втратила Крим.
До речі, після перемоги в арбітражі народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко обурився, що голова "Нафтогазу України" Андрій Коболєв не висловив Тимошенко вдячності за підписаний в 2009 році контракт: “Хочу нагадати всім, що цей контракт був підписаний в Москві 19 січня 2009 року РАЗОМ (одночасно) із контрактом купівлі-продажу газу і теж на 10 років і теж по формулі, і теж за принципом “бери або плати (качай або плати)”. Коболєв, агов, а де слова подяки на адресу Юлії Тимошенко?” Заява в стилі "якби ми не створили проблему, то ви б ніколи не могли її вирішити, тому подякуйте нам".
Шантаж газом
Після Майдану та початку війни Росія фіксує ціну на поділці $485 (адже Крим відібрали, тож підстав для знижки немає). Україна наважується перейти на на європейський газ, адже РФ продавала паливо до Європи за куди нижчими тарифами. Тоді Росія, нагадує, що Україна не не виконувала зобов'язання за контрактним пунктом "бери або плати" та позивається до Стокгольмського арбітражу.
Загальний рахунок, який нам виставила РФ в Стокгольмі - $81,4 млрд. В разі виграшу РФ, не лише “Нафтогаз” міг стати повним банкрутом, а й вся країна.
У перерахунку на сьогодні це понад 2,3 трлн грн, тобто майже два з половиною річних бюджети України. За підрахунками “Нафтогазу”, кожна українська родинна в разі програшу була б винна РФ 146 тис. грн.
“Нафтогаз” був не задоволений такими обставинами, тож в червні 2014 року подає зустрічні позови з вимогами переглянути умови контрактів 2009 року. Окрім обсягів постачання та ціни та газ, Україна також позивалася за занижені обсяги (відповідно до умов контракту) транзитного газу з РФ, який Україна постачала в Європу. Тож в арбітражі розглядали дві справи.
Загалом сума претезій від двох сторін була $125 млрд - це найбільший в історії комерційний арбітраж.Україна дуже ризикувала, адже за часів Азарова вже зверталася до стокгольмського арбітражу, щоб переглянути умови газових контрактів. В 2010 році “Нафтогаз” програв.
26 березня 2014 року в НАК “Нафтогаз” призначили нове керівництво на чолі з Андрієм Коболєвим. Новий менеджмент взявся за реформування енергогіганта та наважився на судову боротьбу з “Газпромом”.
Перший нокдаун в Стокгольмі
Перша справа стосувалася контракту про купівлю газу. 22 грудня 2017 року арбітраж ухвалив остаточне рішення щодо спору України-РФ в перегляді контракту 2009 року. Київ виграв, ось головні моменти:
Україні не потрібно платити $56 млрд, які РФ вимагала за ті обсяги газу, які Україна не потребувала - "бери або плати" до 2017 року анульовано;
Ціни на газ тепер прив’язані не до кошика нафтопродуктів (що робила їх дуже високими в моменти зростання вартості нафти), а до цін європейського газового хабу;
Ціна за ІІ квартал 2014 року переглянута до $352 за куб замість попередніх $485 - Україна зекономила $1,8 млрд на газі, придбаному у 2014-2015 роках;
Умова “бери або плати” залишається до 2019 року, однак Україна може купувати в РФ в 10 разів менше - 5 млрд кубометрів замість 52 млрд;
“Нафтогаз” може купувати газ в РФ та продавати його іншим компаніям. Це важливо, адже, за словами Коболєва, Україна заробляє за рахунок продажу газу на $600 млн більше, аніж споживає сама.
"Нафтогаз" не повинен платити за газ, який Росія постачала бойовикам на Донбас.
З негативів, Україна повинна сплатити “Газпрому” близько $2 млрд боргу за спожите паливо в 2014 році.
Газовий нокаут
28 лютого стокгольмський арбітраж виніс вирок по другій справі “Нафтогаз”- “Газпром” - транзитній. Рішення з цієї справи має понад 1 тис. сторінок.
Згідно з транзитним контрактом, який було укладено 2009-го, "Газпром" повинен був транспортувати через Україну 110 млрд м. куб. на рік. Ця умова не виконувалася, тож "Нафтогаз" вимагає від російського енергогіганта від $6,5 до $16 мільярдів. РФ за транзит мала власні претензії (газ, який ніби-то “не дійшов” до ЄС в 2014) - $5 млн.
Україна виграла й на цей раз, щоправда арбітраж задовільнив не всі висунуті “Нафтогазом” вимоги:
“Газпром” повинен виплатити Україні $4,63 млрд за недопоставлений газ в межах угоди, Україна не сплачує жодних штрафів.
Кінцева сума, яку “Газпром” винен Україні - $2,56 млрд, адже понад 2 млрд Україна була винна за рішенням грудневої справи.
За кожен день несплати “Газпром” буде винен “Нафтогазу” пеню - Директор з розвитку бізнесу НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко під час прес-конференції заявив, що йдеться про близько понад $0,5 млн за день несплати.
Відмовили нам в перегляді транзитного тарифу. В НАК пояснюють це невідповідністю процесуальним вимогам заявки (її подавали в 2009 році).
Не буде поки й розблокування віртуального реверсу;
Трибунал також не задовільнив вимогу "Нафтогазу" переглянути транзитний контракт відповідно до європейського та українського енергетичного й конкурентного законодавства, пояснивши, що впровадження регуляторної реформи на території України є справою української НКРЕКП.
Стокгольмський арбітраж зобов'язав "Газпром" платити за транзит 110 млрд куб. м газу щорічно щоправда за словами Коболєва, це "не зовсім класичний "качай або плати".
Що буде з грошима
За підрахунками “Нафтогазу”, від виграшу в Стокгольмі кожна українська родина виграла близько 5 тис грн. То що буде з цими грошима?
Найменш ефективним буде їх “проїсти”, роздавши на соціальні видатки. В НАК вважають їх треба вкласти в українську енергонезалежність:
Ці гроші слід спрямувати на збільшення видобутку газу в Україні та інвестувати в підвищення енергоефективності на рівні українських споживачів.
"Такі кроки підвищать безпеку постачання та забезпечать українців доступною енергією", - сказав Коболєв під час прес-конференції.
Про ймовірне зниження тарифів поки не йдеться та й це рішення повинна виносити НКРЕКП. Повноваження зі встановлення відповідних тарифів НКРЕКП отримала відповідно до ухваленого навесні 2015 року закону "Про ринок природного газу", який упровадив в Україні норми енергетичного законодавства Європейського Союзу.
Але чи віддасть нам Росія гроші? Адже схоже на те, що РФ не збирається виконувати свої зобов’язання перед судом. Російський газовий монополіст ПАТ "Газпром" почав процедуру розірвання всіх газових контрактів з Україною.
Рішення про початок розірвання контрактів голова правління компанії Олексій Міллер пояснив тим, що вирок Стокгольмського арбітражу порушив інтереси "Газпрому".
Нова газова війна
Відмова виконувати судовий припис “Газпромом” принесла певну дестабілізацію - В Україні ввели тимчасове обмеження споживання газу через дисбаланс в 15-20 млн кубів на добу. До вівторка, 6 березня, всі школи, садки та ВНЗ в Україні закриті. Громадян закликають зменшити на один градус температуру в приміщеннях вдень і на два - вночі, щоб Росія не реалізувала свій план "газового шантажу".
Та чому так сталося? Адже ми вже 2 роки 94 дні не імпортуємо газ з РФ. Фахівці пояснюють це зміною погодніх умов. В середньому з українських сховищ можна “дістати” по 115 кубометрів на добу. Холодні погодні умови вимагають близько 200 кубів, пише видання delo.
Те, чого не вистачає, можна отримати за рахунок власного видобування або імпорту. Зараз нам бракує десь по 30 кубометрів на добу. Головний імпортер газу - Європа, але там зараз теж похолодання, ціни на газ там виросли, тому Україна скоротила імпорт. А Росія підло скористалася погодніми умовами.
Читайте також: Закриті аеропорти, школи та залізниці. Негода в Європі забрала життя вже понад 40 людей
Докупити необхідне Україна розраховувала в РФ, адже контракт 2009 року досі діє й в 2018-2019 роках згідно з грудневим рішенням в Стокгольмі, Україна повинна купувати в “Газпрому” мінімум 4,1 млрд кубометри газу.
Тож Київ вже надіслав гроші для закупки газу в березні 2018 р., однак російський монополіст відмовив у постачанні. НАК "Нафтогаз України" розцінює відмову російського "Газпрому" від постачання газу згідно здійсненої передоплати порушенням договору та невиконанням рішення Стокгольмського міжнародного арбітражу.
“Нас дивує позиція “Газпрому”. Компанія виставила рахунок в рамках договору, зміненого арбітражем, рахунок був оплачений. Ми розцінюємо відмову Газпрому від поставки, як порушення договору і невиконання рішення арбітражу”, — зазначив очільник НАК Андрій Коболев.
Окрім того, “Газпром” не дотримується умов транзиту, передбачених угодою, заявляють в “Укртрансгазі”. Що ставить під загрозу транзит газу до країн ЄС.
Транзитним контрактом передбачено дотримання російською стороною тиску газу в магістральних газопроводах на вхідній точці ГВС«Суджа» в діапазоні 60-65 кгс/см2. Натомість “Газпром” подає паливо під тиском 51-59 кгс/см2. Це збільшує витрати “Укртрансгазу” на транспортування.
В ЄС стурбовані такою зухвалістю РФ та заявили про підтримку. Польща екстренно почала постачання газу до України.
Але просто розірвати контракти “Газпром” не має права, заявив президент Порошенко: "Контрактами не передбачено правил їхнього розірвання в односторонньому порядку. Подібні заяви "Газпрому" можуть пояснюватися лише небажанням виконувати свої зобов'язання. Якщо це відбудеться, НАК "Нафтогаз" звернеться в арбітраж за додатковою компенсацією шкоди, вчинено безвідповідальними діями "Газпрому", - сказав президент.
Мін'юст вже створив робочу групу для стягнення $6 млрд штрафу з "Газпрому" в інших юрисдикціях. "Йдеться про майже 100 млн грн і корпоративні права, які "Газпром"має в Україні", - уточнив глава Мін'юсту.
Подібний шантаж Росія чинила в 2009 році, коли Україна підписувала невигідні для себе контракти, були схожі погодні умови.
Але зараз панікувати не варто, переконаний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Йдеться лише про початок процедури - судитимуться знову у Стокгольмському арбітражі.
“Але від цього демаршу будуть побічні наслідки і для “Газпрому”.- переконаний експерт. - Якщо вони розірвуть контракт на транспортування свого газу через Україну на ринки ЄС, то ЄС теж робитиме висновки. Просто змушений буде зробити. “Газпрому” просто зменшать долю європейського ринку газу, навіть якщо й збудують нову нитку “Північного потоку”.
Тож головне для України зараз пережити чотири холодні дні. З наступного тижня в Україні очікується потепління і система ГТС повернеться до нормального режиму роботи, запевнив міністр енергетики Ігор Насалик.