За місяць столична влада ризикує отримати на руки серйозну проблему. 26 квітня спливає строк дії договору міста з "Київенерго" про оренду теплових мереж. Угода, підписана 2001 року мала припинити дію ще 31 грудня 2017-го. Але, щоб уникнути форс-мажорів під час опалювального сезону, київські депутати вирішили продовжити її дію на чотири місяці. Тепер майно (після відповідної інвентаризації) має повернутись у комунальну власність.
"Це дві величезні ТЕЦ, понад 3 тисячі теплових пунктів, 2600 кілометрів мереж, 200 котелень, а також сміттєспалювальний завод "Енергія". Тобто величезний комплекс, що складається з 90 тисяч об'єктів", - перераховував заступник Голови КМДА Петро Пантелєєв. З 2012 року цим активом керує компанія ДТЕК.
Час "Ч" вже на носі. Але чітко відповісти на запитання - як організувати передачу тепломереж і що місто збирається з ними робити далі - як і раніше ніхто не може.
Куди поділися інвестори
Ще влітку в Київміськадміністрації запевняли, що проблем не буде. Мовляв, теплові мережі міста - вельми ласий актив, що становить інтерес для іноземних інвесторів.
"Місто здійснює пошук оптимальних і вигідних міській громаді шляхів і форм управління енергетичним комплексом, проводячи консультації з провідними європейськими операторами з управління енергетичними об'єктами про можливу співпрацю", - говорилось у листі КМДА, підготовленому у відповідь на запит депутата Мустафи Найєма наприкінці червня. Серед потенційних партнерів у листі згадувалися, наприклад, Fortum Corporation з Фінляндії та французька Veolia Environnement.
Минуло дев'ять місяців, але реальний інвестор не з'явився. "Є інтерес, є розмови, але жодна зі сторін досі не заявила про те, що вона готова, може або хоча б бажає. Підтверджених письмово на папері запевнень немає", - каже депутат Київради, секретар постійної комісії з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Олег Костюшко (фракція "Солідарність").
Шанси на те, що хтось із міжнародних компаній проявить найближчим часом інтерес до активу - мізерний. "КМДА переграли самі себе. Вони до останнього тягнули. Знайти сьогодні якогось іноземного інвестора не видається можливим. Треба було 4 роки тому починати підготовку до цього конкурсу. Треба було робити аудит технічного стану, фінансового стану свого господарства і проводити цей конкурс", - каже екс-міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.
Справа не тільки у втраченому часі, проблема впирається і в фінансове питання. За оцінками експертів, потенційний обсяг вкладень у тепломережі може становити мільярди гривень на рік. Однак скільки-небудь достовірних розрахунків ні за обсягами, ні за окупністю інвестицій оприлюднено не було. Більш того, щоб повернути вкладення, новому інвестору довелося б піти на підвищення тарифів. Зробити це зараз дуже проблематично.
"Щоб повернути інвестиції, потрібно знову підняти населенню тариф. Але населення не зможе його оплачувати, тому що і сьогодні половина громадян вже на субсидії. Тобто ми пропонуємо інвесторам вкладати гроші, які не повернуться ніколи. Природно, в такій ситуації інвестор не знаходиться, такого інвестора бути не може", - переконаний директор Інституту промислової екології Олександр Сігал.
За його словами, "Київенерго" останніми роками вдавалося утримувати тарифи на послуги теплопостачання на колишньому рівні за рахунок того, що Ахметов (97,4% акцій "Київенерго" належить енергетичному холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, - ред.) займався т.зв. перехресним фінансуванням. "Він заробляє достатньо багато на електроенергії, і за рахунок цього дотує тепло", - пояснює експерт.
Але після реорганізації "Київенерго" і виділення з компанії прибуткового електричного напрямку, муніципалітету дістанеться лише збитковий тепловий блок. Напевно він буде нецікавий інвесторам.
Комунальний "монстр"
Існує й альтернативний варіант: ще наприкінці 2016 року київська влада вивела на ринок теплової енергії власне комунальне підприємство - "Київтеплоенерго". Передбачалося, що саме під його контроль мають перейти теплові мережі.
Однак насправді наступник "Київенерго" може виявитися лише "чорною дірою", в якій зникатимуть міські мільярди. Наприкінці минулого року в КП підрахували, що підприємству потрібно поповнити статутний капітал на 7 млрд грн. Пізніше суму урізали більш ніж утричі - до 2 млрд грн. Але в кінцевому підсумку КП "виторгувало" у міських депутатів лише 1,2 млрд грн., Та й то з низкою застережень.
Виявилося, місто не готове до значних витрат. "Ми за угодою з "Київенерго" отримували від 2,5 млн гривень на рік, якщо його діяльність була збитковою. А якщо прибутковою - платежі до бюджету сягали сотень мільйонів гривень. А тепер нам пропонують, навпаки, інвестувати в діяльність комунального підприємства" , - обурюється депутат Київради, голова комісії з питань власності Леонід Антоненко.
Проблема підсилюється ще й тим, що нинішні 1,2 млр грн - тільки початок. За словами депутата Київради і члена бюджетної комісії Володимира Левіна (фракція "Солідарність"), є точні розрахунки, за якими цього року на поповнення статутного фонду "Київтеплоенерго" потрібно виділити 13,4 млрд грн. Плюс ще по 4 млрд грн на рік доведеться вливати в КП протягом наступних 10 років. Ці кошти знадобляться, щоб перекрити збитки від різниці в тарифах для населення і бюджетних організацій, провести ремонти мереж тощо. Зрозуміло, зайвих 40 мільярдів у міській скарбниці немає. Тому, щоб утримувати КП на плаву, Києву доведеться урізати інші витрати. Наприклад, скорочувати фінансування шкіл і лікарень.
Проблеми не за горами
Чи під силу комунальникам управління тепломережами - питання риторичне. Практика підтверджує - ефективність роботи подібних структур зазвичай вкрай низька і до того ж схильна до корупційних ризиків. Професійних кадрів, які могли б упоратися з таким масштабним завданням, місту знайти також буде складно. "Це маячня. Що значить будемо керувати (тепломережами, - ред.) самі? Хто керуватиме? Депутати? ... Я можу зрозуміти такий підхід, тільки якщо це тимчасова перехідна позиція, щоб оцінити і перепродати актив", - говорить Мустафа Найєм.
Заручниками ситуації можуть стати пересічні городяни. Часу у влади залишилося не так вже й багато - підготовка до наступного опалювального сезону має початися найближчими місяцями.
"Найважчим для киян буде опалювальний сезон 2018-2019 років. Питання стоїть не про привабливість та "бантики", а про те, як їм прожити наступну зиму, як до неї підготуватися, де на це взяти гроші, де взяти правильну керуючу структурутощо. Ось про це треба думати ", - говорить Олександр Сігал.
На думку Олексія Кучеренка, оптимальним виходом могло стати рішення про спільне управління "Київенерго". "25% акцій дозволили б цілком контролювати і тарифоутворення, і інвестиції, і витрачання коштів, і оптимізацію управління з боку міста. Тоді місто б впливало на процеси, і був би стратегічний, власне кажучи, інвестор ДТЕК. Оскільки що б хто не говорив, це професійна компанія. Сьогодні вона котирується, вона має міжнародний рейтинг ... і рівень професійний кадрів ДТЕК сьогодні набагато вищий за середній по країні, і набагато вищий, ніж рівень КМДА та їх компаній ", - констатує екс-міністр.
Тепер у Київраді подумують про те, щоб переглянути позиції і взагалі відмовитися від розірвання договору з Київенерго. Або, як мінімум, почати переговори з компанією і знайти компромісні рішення. "Політики кричать: давайте заберемо мережі, буде краще. Але коли починаємо аналізувати, виходить, що йдемо не вперед, а назад", - зазначає депутат Костянтин Яловий (фракція «Єдність»).
Часу на роздуми у міста майже не залишилося, тому потрібні швидкі рішення. Один з можливих варіантів - оперативне створення енергетичного штабу. На думку члена бюджетної комісії Київради Володимира Левіна, цей штаб має взяти на себе функцію регулювання взаємовідносин сторін у рамках визначення оптимального вигідного для міста сценарію. Чи увінчаються такі переговори успіхом і скільки на це знадобиться часу - поки не зрозуміло.
Леонід Терещенко