Національне агентство з питань запобігання корупції отримало нового голову. Ним став 42-річний колишній очільник Мелітопольської РДА Олександр Мангул, який зовсім нещодавно став членом команди НАЗК.
Його попередниця - Наталія Корчак, яка очолювала цей орган з моменту його створення, пішла з посади не з власної ініціативи, а через законодавчу вимогу. Оскільки голова НАЗК обирається з-поміж членів агентства раз на два роки. Підбиваючи підсумки свого правління, Корчак не без гордості заявила, що за цей час було зроблено багато, а робота агентства є ефективною.
“У відсутності матеріального, фінансового забезпечення, ми спромоглися започаткувати державне фінансування політичних партій. Ми спромоглися запустити реєстр електронних декларацій. Найближчим часом ми будемо презентувати реєстр корупціонерів”, - каже Наталія Корчак.
Про це, зокрема, говорить голова Ради громадської організації "Громадський люстраційний комітет" Олександра Дрік: “НАЗК так і не стало незалежним органом. І все, що відбувалося в НАЗК свідчить про те, що вони виконували вказівки, які надавалися їм з інших кабінетів”.
Ми вирішили пригадати, чим же відзначилося відомство за часів Наталії Корчак. Отже, перше каміння полетіло у неї через несвоєчасний запуск електронної системи подачі е-декларацій та постійні технічні збої сайту.
Адже подача е-декларації із запізненням ставить чиновника під загрозу кримінальної відповідальності. Своє невдоволення з цього приводу висловлював і прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
“Я вам наголошую! Що ви робите сьогодні своєю безтолковістю і бездіяльністю?! Ви самі не здатні організувати роботу вашого сайту. І таким чином ви ставите всіх людей під загрозою два роки тюрми. Ви все, що могли, тільки валили, щоб не запустити вчасно цей процес”, - обурювався Володимир Гройсман.
Більше того, Гройсман неодноразово заявляв, що якби мав повноваження, то давно звільнив би Корчак з посади: “Я думаю, що вона не готова до того, щоб керувати таким процесом. Мала би це просто визнати людина. Якби я її призначав, її призначав, я б її вже звільнив”.
Трохи згодом на горіхи Корчак перепало через нараховані собі та своїм колегам величезні премії.
Відповідно до звіту Рахункової палати, премії почали виплачувати з червня 2016 року. Їхній розмір залежав від посади і становив від 25 до 200 відсотків окладу в червні і до 450 відсотків - у грудні того ж року. Премія, зокрема, Корчак склала 165 тисяч гривень. Під час звіту перед Верховною Радою очільниця НАЗК заявила, що виплати премій відбувалися в межах закону і нічого поганого в цьому нема.
“Ніяких незаконних дій з мого боку не було. Премії нараховувалися в серпні, жовтні, листопаді... 200 тисяч гривень була премія. Ну ці премії отримували всі за роботу. ...за свою роботу”, - переконувала Наталія Корчак.
Пізніше Корчак знову потрапила у скандал. Сталося це після того, як рік тому журналісти знайшли на належному їй паркомісці у столичній новобудові нову автівку, не вказану в декларації. З'ясувалося, що машину було придбано на свекруху Корчак – Надію Тімер-Булатову, яка не має навіть водійського посвідчення. Між тим, за кермом цього авта неодноразово була помічена сама колишня керівниця антикорупційного відомства. Тоді цим придбанням автомобіля зацікавилося НАБУ. І коли детективи навідались до свекрухи Корчак з метою вручити повістку, вона просто зачинила одного з них в помешканні.
Але серйозний скандал спіткав НАЗК після публічних заяв однієї з колишніх співробітниць агентства Ганни Соломатіної. Екс-керівник Департаменту фінконтролю звинуватила відомство у фальсифікаціях та підконтрольності Банковій.
"Насправді е-декларування використовується для покривання чиновників, лояльних до влади. Результати перевірок фальсифікуються так, як це потрібно керівництву НАЗК...Мене особисто з двома колегами викликали до АП так званий куратор за НАЗК ... і пропонував, щоб всі перевірки ...в першу чергу розглядалися в АП, а потім вже на засіданнях в НАЗК”, - заявила Ганна Соломатіна, екс-керівник Департаменту фінконтролю і моніторингу способу життя НАЗК.
За фактом цих заяв НАБУ почало розслідування, яке згодом передали до СБУ. Однак результатів немає і досі. Корчак же заявляє, що Соломатіна сказала неправду, і усі крапки над “і” має розставити суд.
“Відповіді ми отримаємо в рамках кримінальних проваджень і в рамках того судового позову, який ми подали стосовно пані Соломатіної в частині розповсюдження неправдивої інформації”, - заявила Наталія Корчак.
Та головна з останніх претензій до НАЗК полягає у тому, що з-поміж майже 2-х з половиною мільйонів декларацій станом на 1 квітня 2018-го року агентство перевірило лише 331. А все через те, що верифікація документів відбувається в ручному режимі, хоча автоматизувати цей процес мали ще торік, каже Олександра Дрік.
“Вони (НАЗК — ред.) відмовилися більше року тому від того, щоб прийняти вже розроблені модулі для автоматичної перевірки. Відмовилися з незрозумілих причин. І так і не розробили якусь альтернативу”, - розповідає Олександра Дрік.
За словами Корчак, за цей час до правоохоронних органів було передано лише 29 обґрунтованих висновків за фактом або незаконного збагачення, або внесення недостовірних даних. Новий же голова НАЗК переконує: автоматизувати процес перевірки декларацій для нього є пріоритетним завданням.
“Ми десь через місяць, наприкінці квітня, очікуємо доопрацьований модуль, який нам дозволить протестувати публічну частину — півтора мільйона декларацій, поданих за 2016-й рік”, - запевняє Олександр Мангул, голова НАЗК.
Міністр юстиції Павло Петренко сподівається, що зміна голови добре вплине на роботу НАЗК і наголошує: повний запуск автоматизованої системи перевірки декларацій – це завдання номер один: “Я сподіваюся, що НАЗК нарешті запрацює повноцінно. Всі ресурси, всі можливості, грошові кошти, будь-яка матеріальна база, яка була їм необхідна — була урядом надана”.
Очевидно, що за два роки роботи НАЗК досягло, м'яко кажучи, досить скромних результатів. І це враховуючи те, що даний антикорупційний орган має неабияке фінансування. Так, у 2016-му році на діяльність НАЗК з бюджету було виділено понад 65,5 мільйонів гривень. Торік бюджетні витрати становили уже майже 163 мільйони гривень. Цього ж року, згідно з державним кошторисом, на роботу НАЗК передбачено 169 мільйонів гривень.
Тож зрозуміло, що так щедро фінансуючи цей антикорупційний орган, українці хочуть бачити реальний результат його роботи, а не чути голослівні заяви.