Про це йдеться у публікації видання Der Spiegel під назвою "Чи завершуються особливі стосунки Німеччини та Росії?" (Is Germany's Special Relationship with Russia Ending?).
Статтю було опубліковано у друкованій версії журналу німецькою ще 5 травня. У написанні матеріалу взяли участь одразу 10 журналістів: Мелані Аманн, Крістіан Еш (керівник бюро журналу Der Spiegel в Москві), Аннетт Гроссбонгардт, Мартін Гессе, Крістіан Хоффманн, Вейт Медик, Пітер Мюллер, Ральф Нойкирх, Крістоф Шульт і Штеффен Вінтер.
Романтичний погляд на Росію і особлива спорідненість
Стаття починається зі слів німецького піаніста Юстуса Франца, який критикує принципову політику нового голови МЗС Гайко Мааса щодо РФ та називає її "безглуздою, оскільки він (Гайко Маас - ред.) прагне узяти над нею (Росією) гору".
Піаніст визнає, що у Росії відбуваються порушення прав людини, однак на його думку, "найсерйознішим порушенням прав людини став би новий військовий конфлікт між Росією і Заходом".
"Юстус Франц представляє велику частину того, що являє собою особливий зв'язок між німцями та росіянами. Він відрізняється страхом перед війною та культурною спорідненістю, романтичним поглядом на Росію та прагненням до дружби між народами, взаємним захватом і міфом про те, що раціональні німці та російська душа якось чудово доповнюють один одного", - пише Spiegel.
Потім у статті вказують, що відносини між двома країнами давно були особливо емоційними, а Друга світова війна скоріше зблизила їх. Однак зараз ситуація вкрай загострилась, зокрема внаслідок введення санцій та вислання російських дипломатів через отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля.
Як поширене Putin versteher серед німецьких політиків
Навіть критики Росії у партії канцлера Ангели Меркель "Християнсько-демократичний союз" (ХДС) незадоволені словесними атаками міністра Мааса проти Кремля, пише видання.
"Не можна робити діалог з Росією надмірно складним. Ситуація досить серйозна. Ми повинні відмовитися від словесної ескалації", - каже експерт із зовнішньої політики ХДС Норберт Реттген.
Експерти зовнішньої політики в парламентській групі Соціал-демократичної партії (членом якої є Маас) також невдоволені, що міністр навіть не проконсультувався з ними, перш ніж почати тиснути на Москву.
Лідер СДП у Нижній Саксонії Стефан Вейл вказав на недавнє опитування компанії Forsa, яка показує, що 94% німців вважають, що хороші відносини між Росією та Німеччиною - це важливо. 68% опитаних виступають проти жорсткої позиції щодо Росії, а серед членів СПД цей показник сягає 81%.
Вейла також непокоїть економічні інтереси його держави, адже російський ринок дуже важливий для автовиробника Volkswagen, штаб-квартира якого знаходиться в регіоні.
"Близькість до Росії є частиною біографій багатьох німців, хоча стосовно деяких політиків не завжди точно відомо, якою мірою вони знають і люблять Росію. Одним з таких прикладів є політик Християнсько-соціального союзу (ХСС) Петер Рамзауер, який був міністром транспорту в останньому уряді Меркель, а зараз очолює Комітет з економічного співробітництва та розвитку в парламенті Німеччини", - зазначається у статті.
Журналісти розповідають, як Рамзауер у 2006 році був присутній у Мурманську на відкритті об'єкта, побудованого за підтримки Німеччини, для виведення з експлуатації ядерних підводних човнів.
Росія тоді організувала прийом, і, як розповідає екс-міністр, старий російський адмірал плакав і казав "те, що колись було гордістю радянського флоту, тепер знищують - і з німецькою підтримкою".
"Це був ключовий досвід для мене. Захід не намагався досить сильно розібратися в російських почуттях, треба спробувати зрозуміти російську точку зору", - заявив Рамзауер.
При цьому політик має потужних союзників у своїй партії, адже лідер ХСС Хорст Зехофер часто виступає за скасування санкцій, введених проти Росії. А колишній губернатор Баварії Едмунд Стойбер підтримував добрі стосунки з Путіним і неодноразово прагнув протидіяти політиці канцлера щодо Росії.
Праворадикальна партія Альтернатива для Німеччини також підтримує Москву, а Путіна вважає "людиною примирення, яку постійно провокує войовничий німецький уряд".
"Путін - лідер, який любить свою країну і захищає її. Він не дозволяє собі та свому народу прогинатися під іноземні інтереси, як наш канцлер", - заявив представник партії у парламенті Хансйорг Мюллер.
Економічні інтерес в РФ понад усе
Східна Німеччина має сильні економічні зв'язки з Росією. Зокрема, нафтопереробний завод у місті Лойна має торговельний обіг 4 мільярди євро на рік. 80% нафти, обробленої на об'єкті, надходить з Росії.
"У 2017 році експорт з Німеччини до Росії збільшився на одну п'яту і компанії знову почали інвестувати в країну, здебільшого через слабкий рубль", - пояснюють у Spiegel.
Журналісти кажуть, що у багатьох людей в німецьких промислових колах склалося враження, що санкції США не тільки чинять політичний тиск на Росії, але і сприяють власним економічним інтересам США.
Зокрема, останні американські санкції "схоже, спрямовані на просування американського скрапленого газу на європейський ринок".
Комітет з економічних відносин Східної Європи вважає, що короткочасний збиток німецької економіки через втрати бізнесу в результаті санкцій США може становити сотні мільйонів. Вважається, що постраждали близько 60 компаній, в тому числі фірми, що займаються видобутком і транспортуванням нафти і газу з Росії, а також машинобудівниками і заводами.
Виправдання дій Кремля
Наприкінці статті журналісти Spiegel виправдовують злочини російської влади в дусі традиційних тез російської пропаганди, ніби всі дії РФ лише відповідь на дії Заходу.
"Коли Росія раніше діяла агресивно чи деструктивно, це було результатом відчуття, що її повністю оточив Захід. І для Путіна всі методи виправдані, коли йдеться про розрив цього кола (оточення Заходу, - ред.)", - йдеься в статті.
"Путін не хоче відновлювати Радянський Союз. Він хоче, щоб Захід поважав інтереси Росії. І він хоче, щоб Захід знову визнав Росію як велику державу, глобальнного гравця - роль, яку Путін прагнув заповнити в Сирії", - з щирою наївністю пишуть німецькі журналісти.
На думку журналістів, російський президент хоче, щоб Захід залишився поза внутрішньою політикою Росії, а також запобігти подальшому розширенню Євросоюзу та НАТО.
"Зрештою, Путін хоче, щоб Захід остаточно погодився з тим, що Москва розглядає колишні держави Радянського Союзу - за винятком країн Балтії - як частину сфери інтересів Москви, в якій Кремль вимагає дати йому слово.
Звичайно, Німеччина не може запропонувати такого офіційного визнання, але має сенс де-факто враховувати ці інтереси. Доля України показує, що Заходу марно продовжувати наполягати на своїх принципах, коли він не може захистити їх від непорядної Росії. Берлін потребує підходу Realpolitik (Реальної політики, - ред.) , коли йдеться про Москву", - підсумували у статті.
Довідково: Realpolitik - політика чи дипломатія, яка спирається на владу та реально існуючі умови і можливості. В цьому сенсі, вона має спільні риси з реалізмом та прагматизмом. Реальна політика зосереджена на силі та здатності впливати на рішення інших країн, а не на ідеалах, моралі, або принципах. Поняття в 19 столітті було сформульоване канцлером Німеччини Отто фон Бісмарком.