На суді з обрання запобіжного заходу Борис Герман, якого слідство називає організатором замаху на вбиство журналіста Аркадія Бабченка, заявив, що з відповідною пропозицією на нього вийшов його давній знайомий В’ячеслав Пивоварник, який працює в “приватному фонді Путіна”. Цей “фонд” нібито займається організацією терористичних актів і державного військового перевороту на наступних виборах президента в Україні. Втім, що саме слід вважати "приватним фондом Путіна", підозрюваний не уточнював.
Хто такий В’ячеслав Пивоварник
ЗМІ з’ясували, що 34-річний Пивоварник є засновником кількох підприємств в Україні в різних сферах. Одне з них — “Громадська служба безпеки України”, яка нібито займається охороною громадського порядку та безпеки. Співвласником цієї компанії значиться Сергій Яремович Дєєв, який фігурує в ЗМІ як діяч старообрядництва та називає себе координатором російського Фонду національної і міжнародної безпеки. Цей фонд очолював колишній радянський генерал Леонід Шершнєв (помер у кінці 2014 року). Він же виступав засновником націоналістичного фонду “Русские” і “Центр помощи соотечественникам из Новороссии и Украины”.
У 2012-2016 роках Пивоварник був генеральним директором українського ТОВ “Рускон-Україна” — спільного підприємство з російським оператором контейнерних перевезень. Власником російського “Рускону” є екс-депутат Держдуми РФ Сергій Шишкарьов, якого в ЗМІ називають соратником і другом екс-віце-прем'єра Росії, а нині очільника “Роскосмосу” Дмитра Рогозіна.
Таким чином, “російський слід” у Германа та Пивоварника простежується, але переконливих доказів щодо їхніх намірів поки не надали.
Чи є у Путіна “приватні фонди”?
У Кремлі заяву Бориса Германа про “приватний фонд Путіна” заперечили. “Жодних таких фондів у Росії немає,” - заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.
Президент Росії в 2014 році стверджував, що не знає навіть розмір своєї зарплати.
Журнал Forbes не включає Путіна в список найбагатших людей в світі, оскільки не може підтвердити його статки.
А от у ЗМІ протягом років зустрічалися різні оцінки багатства Путіна. Йшлося про десятки мільярдів доларів. Торік восени чергова оцінка статків Путіна з'явилася в розслідуванні журналістів міжнародного Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) та російського ліберального видання “Новая газета”.
За їхньою оцінкою, сумарний капітал близького оточення президента Росії становить $24 млрд. Йдеться переважно про компанії, які належать родичам та друзям Путіна. Це зокрема начеб-то вже колишній зять Путіна Кирило Шамалов, бізнесмени брати Аркадій і Борис Ротенберги (Аркадія Ротенберга називають “тренером Путін із дзюдо”), мільярдер Геннадій Тимченко (представник так званого кооперативу “Озеро” — кола близьких до Путіна людей, з якими він познайомився ще до президентства і які після його обрання стали дуже багатими людьми). Окремо варто згадати друга дитинства Путіна, фігуранта “панамського скандалу” віолончеліста Сергія Ролдугіна, на рахунки офшорної фірми якого російські бізнесмени перерахували загалом кілька мільярдів доларів. Ще є десятки далеких родичів та друзів, точні статки яких з'ясувати важко.
Тобто Путін, використовуючи державний ресурс, гроші олігархів та держкомпаній, створив структуру з родичів та близьких друзів, які разом володіють мільярдами доларів. Схожу схему намагався побудувати в Україні Віктор Янукович (згадаймо про так звану сім'ю та “младореформаторів”: Олександра Януковича, Сергія Арбузова та ін.)
Методи фінансування “кремлівських проектів”
Методи фінансування Кремлем своїх проектів — різноманітні. Про них можна дізнатися лише з розслідувань ЗМІ.
Поширеною є думка, що Кремль фінансує ультраправих та ультралівих в Європі задля дестабілізації ЄС. Наприклад, 2014-го “Національний фронт” Марін ле Пен отримав 9 млн євро кредиту в маловідомому “Першому російсько-чеському банку” (банк РФ, нині ліквідований, голову правління заочно заарештували). Європейські ЗМІ писали, що посередником між ле Пен та банков був одіозний Олександр Бабаков — тоді член Совєта Федерації та спецпредставник президента по зв’язках з організаціями співвітчизників за кордоном. За даними ЗМІ, Бабаков через посередників також володіє низкою українських обленерго.
Газета The New York Times 2015 року опублікувала розслідування про те, що окуповані території Донбасу Росія фінансує через низку “благодійних фондів”. На початку 2016-го німецьке видання Bild опублікувало розслідування про те, що в окупований Донбас рублі завозять готівкою, працюючи через банки в невизнаній республіці Абхазії.
“Агентство” РИА Новости Украина, керівник якого Кирило Вишинський нині під арештом, за даними СБУ, Росія фінансувала через фіктивну компанію в Сербії.
Нині у Латвії триває розслідування щодо можливого використання латвійських банків як посередників при організації схем для впливу на вибори та політику в різних країнах. Зокрема йдеться про спробу проросійського перевороту в Чорногорії в 2016 році. "Існує також зв'язок з гібридною війною, який полягає в тому, що гроші, які переправляють або утримують у фінансовій системі Латвії, використовувалися для підриву політичних систем інших країн", — заявив міністра закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс.
Так звана ЧВК Вагнера — приватна російська армія, яка воювала на Донбасі, а нині воює в Сирії — на думку журналістів, фінансується як через структури наближеного до російського президента бізнесмена Євгенія Прігожина (“кухаря Путіна”), так і через секретну частину видатків Міноборони РФ.
Читайте також: Ті, кого там немає. Як воюють і заробляють російські ПВК
Таємна частина російського бюджету
Російський бюджет має безпрецедентно велику частину таємних статей видатків. У кошторисі-2018 засекречено майже 3 трлн рублів (близько 50 млрд доларів) — понад 17% усіх видатків.
В основному йдеться про сферу нацбезпеки й оборони: фінансування розвідки і контррозвідки, оперативно-розшукової діяльності та боротьби з тероризмом, оборонні витрати. Тут засекречено 66% видатків. Але таємні статті є навіть у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я та ЖКГ.
Доступ до цих статей мають російській Мінфін та депутати, але за їхнє розголошення можуть покарати сімома роками в'язниці. А якщо слідчі побачать ще й “шпигунство” чи “держзраду”, то покарання буде суворішим.
За словами російського опозиціонера Льва Шлосберга, який першим розповів про загибель на Донбасі псковських десантників, в російському бюджеті закладені гроші і на війну в Україні, і на війну в Сирії. “Сирійські гроші” наявні сьогодні офіційно в державному бюджеті, ці рядки існують — це закрита частина бюджету. Де гроші, за допомогою яких фінансується українська війна, ми не знаємо. Вони теж завуальовані в бюджеті, але там не написано, що це гроші буквально на війну. Це, можливо, фінансування через треті руки,” — розповідав опозиціонер в ефірі Радіо Свобода.
Цілком можна припустити, що частина засекречених коштів може йти на реалізацію й інших планів Кремля за кордоном.