Законопроект №6141, прийнятий ВРУ у травні, може стати революційним для фондового ринку України, оскільки значно спрощує інвестування в українські цінні папери. Учасники ринку та експерти вже прогнозують прихід мільярдних інвестицій в Україну, натомість деякі громадські організації вбачають у спрощенні бюрократії ризик появи на українському ринку недобросовісних інвесторів.
Законопроект №6141 розробив голова підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко. Уряд включив проект до свого пакету з 35 законопроектів, покликаних вирішити п'ять основних завдань: захист бізнесу, дерегуляція, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування і держресурсів, заохочення інвестицій.
Суть змін у тому, що нерезиденти зможуть купувати активи в Україні через свої рахунки в цінних паперах в іноземних банках. Раніше, щоби купити активи в Україні, нерезиденту потрібно було або зареєструвати тут юрособу, або відкрити рахунок у ЦП в українському депозитарії, що в сумі займало близько трьох місяців. Тепер досить мати рахунок у ЦП глобального кастодіана - великого банку чи фінансової компанії, що працюють на світових ринках. Зараз таких компаній у світі всього 12: банки BNP Paribas, Citibank, Deutsche Bank, J.P. Morgan, Standard Chartered, SEB, Royal Bank of Canada, HSBC, інвесткомпанії State Street Bank and Trust Company, BNY Mellon, Brown Brothers Harriman і Northern Trust.
За словами автора законопроекту Павла Різаненка, новація запроваджує в Україні інститут іноземного фінансового посередника - номінального утримувача. "Прийняття проекту полегшить доступ до українського ринку цінних паперів іноземним інвесторам. Вони зможуть купувати ОВДП та інші українські цінні папери з меншою кількістю бюрократичних процедур і зберігати їх у західних депозитаріях через номінального утримувача", - пояснює він.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман оприлюднив оцінки Нацдепозитарію й експертів фондового ринку, які свідчать, що ефектом від прийнятого закону стануть близько 100 млрд грн іноземних інвестицій. Торік в Україні було залучено лише 1,8 млрд дол (приблизно 47 млрд грн) прямих іноземних інвестицій, переважно з Кіпру. Кабмін вважає, що цей закон забезпечить прозорість фондового ринку, оскільки вимога розкриття кінцевих власників активів перешкоджатиме приховуванню доходів.
"У фінансовому законодавстві понад 70 країн світу впроваджено концепцію номінального утримувача. Вона забезпечує для зарубіжних інвесторів безпечний і комфортний режим роботи. Так, сьогодні інвестор може зайти на вітчизняний ринок самостійно, але це пов'язано з безліччю труднощів. Зваживши всі за і проти, великі інституціональні інвестори зупиняються буквально на порозі. Ми прибираємо перешкоду, яка заважає іноземним інвесторам почати вливання в економіку України. За попередніми оцінками - це близько 100 мільярдів у гривневому еквіваленті. Валюта, яка увіллється в українську економіку, зміцнить гривню. Прихід іноземних інвесторів здатний загалом оживити ринок цінних паперів в Україні. До торгів почнуть проявляти зацікавлення приватні інвестори, на руках у яких зараз знаходяться десятки мільярдів непрацюючих доларів", - пояснює член правління Національного депозитарію України Олексій Тарасенко.
Активно підтримує новий закон і ринок.
"Ринок вітає прийняття закону №6141 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій або "про номінального утримувача"). Він спростить прихід зарубіжних інвесторів на ринок України, збільшить оборот локальних цінних паперів між іноземними інвесторами завдяки визнанню інституту номінальних власників і спрощеній процедурі ідентифікації інвесторів. Це буде позитивно для всіх інвесторів і ринку загалом. Тому паралельно з розвитком інфраструктури планується також поліпшити технічне і клієнтське обслуговування", - пояснює генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала.
Єдиними, хто відгукнувся різкою критикою на прийнятий закон, виявилися експерти "Центру протидії корупції" (ЦПК), очолюваного Віталієм Шабуніним. Якщо вірити виконавчому директору ЦПК Дарині Каленюк, корупціонери та росіяни тепер просто вишикуються в чергу за українськими державними підприємствами і борговими зобов'язаннями.
"Міжнародна організація з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ) стверджує, що фінальною стадією відмивання грошей часто є інвестиції в цінні папери. Це найпростіший спосіб кінцевої легалізації брудного капіталу. Через цінні папери можна дуже швидко проводити транскордонні транзакції, забезпечуючи певний рівень анонімності. В Україні прикладом недоброчесних інвестицій у цінні папери є горезвісні "1,5 млрд доларів Януковича" на рахунках 10 офшорних компаній в ОВДП. ФАТФ встановлює запобіжники проти ризиків використання цінних паперів заради легалізації брудних доходів. Одним з основних є обов'язок для всіх фінансових установ ідентифікувати свого клієнта. Нині інформація про бенефіціарів іноземних інвестицій зберігається в українських фінансових установах і доступна національним контролюючим і правоохоронним органам для оперативного запобігання порушенням або для належного розслідування зловживань. Саме з останнім у законі №6141 є серйозні проблеми", - зазначає Каленюк.
Але насправді Україна не послаблює контроль, а лише приводить свою вкрай зарегульовану нормативну базу у відповідність до міжнародних стандартів. Адже глобальні кастодіани працюють за вимогами ФАТФ, дотримуючись їх навіть більше суворо, ніж українські фінансові установи.
"Дарина Каленюк наводить як аргумент, чому Україна не повинна приймати законопроект про номінального утримувача, історію з "грошима Януковича". Але це очевидна маніпуляція. По-перше, зараз законодавство щодо фінмоніторингу набагато жорсткіше, аніж нормативна база, що діяла 2013 року. По-друге, оточення Януковича через низку кіпрських компаній відкрило в "Ощадбанку" рахунки і завело на них мільярди, адже тодішнє керівництво держбанку було у януковичів у кишені. І на "чистоту" походження коштів кіпрських компаній-нерезидентів зі зрозумілих причин дивилися крізь пальці.
До слова, ця ситуація досі не розслідувана до кінця, оскільки банкіри втекли. У нас же чомусь антикорупціонери до цієї історії прив'язують ICU, хоча брокер ані в перевірці коштів, ані у придбанні ОВДП жодної ролі не грав - його залучили, бо незадовго до того у законодавстві з'явилася вимога проводити операції виключно з брокером. І перевірку коштів нерезидентів, і схему купівлі ОВДП повністю організував Ощадбанк. За Януковича підконтрольний владі держбанк узяв на себе повноту відповідальності і фактично легалізував сумнівного походження кошти, щоб вони могли далі на абсолютно законних підставах використовуватися в Україні. Але за Януковича відбувалося і не таке. То це привід, щоб сьогодні "про всяк випадок" забороняти будь-які інвестиції в Україну і завішуватися від усього світу залізною фінансовою завісою?" - стверджує політичний експерт Тарас Загородній.
Начальник управління депозитарної діяльності Нацбанку Андрій Супрун пояснює, чому в новому законі про номінального утримувача не варто шукати "зраду". "Що стосується численних нібито «зрад», прийняті зміни жодним чином не зняли з українських учасників ринку обов'язку проводити ідентифікацію кінцевих вигодонабувачів і санкції за невиконання цієї норми, а також не погіршили сутність проведеного ними фінансового моніторингу. Змінена тільки форма збору інформації і прибрані неефективні та шкідливі для залучення інвесторів перепони, подолання яких ніколи не було проблемою для олігархів, на відміну від реальних іноземних інвесторів", - говорить Андрій Супрун.
Чому ж ЦПК виступив з діаметрально протилежною оцінкою і вгледів "зраду" там, де парламент, уряд, бізнес та експерти бачать "перемогу"? Можна, звісно, припустити, що ЦПК і конкретно Дар'я Каленюк у чомусь не розібралися. Що вони далекі від фінансової сфери. Проте більш імовірно, що керівники центру, які трансформували своє "захоплення" антикорупцією спочатку в бізнес, а потім і в політику, банально побачили "гучний" привід про себе нагадати.
"Як і багато інших організацій подібного роду, ЦПК, звичайно ж, заполітизований. Так навіть деякі західні дипломати вважають. Вони вважають Шабуніна вже не стільки громадським активістом, скільки політичним активістом. Тому я переконаний, що Шабунін уже політик і далі братиме участь у політичній діяльності, в тому числі, у Верховній Раді", - коментує політолог Володимир Фесенко.
Андрій Бондаренко