Віталій Портников: хороший результат для України в Гельсінкі

Напередодні зустрічі президентів Сполучених Штатів і Росії було досить прогнозів щодо її можливих результатів. Те, що ніякої платформи для будь-яких реальних домовленостей не існує, просто не приймалося до уваги. Адже не може президент США зустрічатися із президентом Росії просто так, заради факту самої зустрічі?

Виявилося, що може. Хоча стверджувати, що у президента Трампа не було ніякого інтересу в цій зустрічі, крім як побачитися з російським колегою, тепер теж не можна. У Трампа був свій очевидний розрахунок - інтегрувати Путіна у американський порядок денний, довести за допомогою російського президента, що не було ніякої змови його передвиборного штабу із російськими спецслужбами, навіть не було втручання в американські вибори.

І навіть те, що напередодні зустрічі президентів американське Міністерство юстиції висунуло звинувачення 12 співробітникам ГРУ, не змусило Трампа змінити порядок денний цієї зустрічі. Спільна прес-конференція президентів продемонструвала: тільки ця тема Трампа і цікавила. І, між іншим, американську громадську думку також - бо журналісти з США головним чином запитували Трампа і Путіна саме про це втручання.

Так ось, зустріч завершилася краще, ніж можна було б припускати. Тому що своїм бажанням солідаризуватися з Путіним, своїми спробами домогтися від нього захисту від американських спецслужб і журналістської критики Трамп протиставив себе всьому американському суспільству - від республіканців до демократів, від розвідників і військових до телевізійних коментаторів.

З незрозумілих причин американці не думали, що виявляться свідками такого національного приниження - і жахнулися, коли побачили всю глибину прірви.

А це означає, що домовлятися з Путіним з будь-якого питання, українського також - навіть якщо у Трампа виникне таке бажання - буде ще складніше, ніж раніше. Що таким домовленостям буде чинити опір і державний апарат, і громадська думка. Що Путін стає ще більш токсичним для Трампа. Більш того - своїм спілкуванням з Путіним Трамп набуває токсичності навіть для власних прихильників і попутників.

Це те, що і повинно було статися. Президент може протиставити себе конгресу, розвідувальному співтовариству, медіа. Але державі він протиставити себе не може. І якщо Трамп цього ще не зрозумів, то незабаром він в цьому переконається.