Померла Марта Кінасевич. Я починав колись свою творчу роботу на Львівському радіо. Тоді було одне львівське радіо. І була одна Марта Кінасевич, керівник музичної редакції, прекрасна ведуча, журналіст, музикознавець.
Її "Мандрівний меридіан" я біг слухати до проводового приймача, покидаючи усі справи.
А згодом у її редакції ми з "Товариством Лева" запускали вже іншу програму "Музична толока", яку вели з Ігорем Копестинським і Іваном Задорожним. Ще однієї моєї співведучої Галини Домогарової теж уже немає.
"А що, якщо ми запустимо в ефір "Пінк Флоїд"?", - запитував я у Марти. Вона дозволяла. Ще існував Радянський Союз, списки заборонених груп. Марк Анапольський, тоді керівник львівського рок- клубу, а зараз київський підприємець приносив з дому бабінний "Юпітер" і ми переписували на спеціальні "професійні" МЕЗи зкопійовану з контрабандних платівок музику.
Потім я вигадував якісь тексти про мир, які нібито співав "Пінк Флоїд", ніс їх до цензора: "Дозвольте, це ж борці за мир співають".
Львів тоді був заповідником європейських інтелектуалів, тихих, твердих, мужніх і чесних людей. Одна з них від нас пішла. Вічная пам‘ять...