У України є можливість переймати чужий досвід навіть в дуже складних сферах. Країни колишньої Югославії вдало, або не дуже, втілювали різні схеми вирішення конфліктів, і багато чому ми тепер можемо і мусимо вчитися.
Найчастіше згадують успішний досвід Хорватії, або дуже суперечливий – Боснії. Втім, дуже цікаво та пізнавально спостерігати за сербсько-косовським врегулюванням, яке все ще триває - майже 20 років.
"ОРДЛО" в Косово
4 серпня завершився термін, коли Косово мало розпочати процес формування т.зв. Асоціації сербських муніципалітетів. Йдеться про юридичне закріплення особливого статусу для території на Півночі республіки, яка заселена переважно етнічними сербами та яку наразі де-факто контролює Сербія.
Але, незважаючи на попередні домовленості, жодного конкретного кроку в напрямку оформлення автономії для сербських районів Приштина не зробила. Була інформація про те, що нібито готується пакет відповідних документів, але до 4 серпня його так не було оприлюднено.
Про що йдеться? Справа в тому, що ще у квітні 2013 року Сербія та Косово за посередництвом Європейського Союзу підписали угоду, що передбачала об’єднання сербських районів Косова в Асоціацію сербських муніципалітетів та надання цьому анклаву "особливого статусу".
У серпні 2015 року Сербія та Косово, за посередництва Високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріки Могеріні, вдалося досягти домовленостей в цьому напрямку. Асоціації сербських муніципалітетів були обіцяні широкі повноваження у сфері місцевого самоуправління, в т.ч. в правоохоронної сфері, економіки, освіти та можливість зберегти незалежні від центральної косовської влади зв’язки зі Сербією. Втім, в грудні 2015 року Конституційний суд Косово постановив, таке утворення не може мати аж настільки "особливий статус", тобто, мати владні повноваження, які закріплені за центральним урядом Республіки Косово відповідно до її Конституції. На цьому справа і загальмувалася.
Неоднозначний сепаратизм
В квітні поточного року косовські серби почали казати про свої наміри сформувати Асоціацію в односторонньому порядку, самостійно ухваливши необхідні документи, зокрема "Устав" Асоціації. На 3-річчя угоди 2015 року щодо "особливого статусу" регіоном знов почали поширюватися чутки щодо спроби косовських сербів оголосити про створення свого автономного утворення.
Звичайно, з точки зору Сербії, Росії, України і ще декількох десятків країн, шо не визнали незалежність Косова, такі дії сербського населення краю не мали б ніякого суттєвого значення. Втім, для США, Німеччини, Франції, Великобританії, ще більше 100 країн, Європейського Союзу як інституції, що визнали косовську незалежність, самого Косова, така активність косовських сербів могла значити тільки одне – порушення конституційного ладу та територіальної цілісності держави Косово.
За неофіційною інформацією, Асоціація мала бути проголошена, але відповідь Приштини мала бути силовою - Косовські сили безпеки в такому випадку нібито збирались встановити свій контроль над північними районами республіки, які нараз фактично контролює Сербія.
"Золота шабля"
Белградська проурядова газета "Новості" написала в ці дні декілька статей із подробицями "спецоперації", що нібито планується в Косово.
Отже, за даними видання, наприкінці літа треба було очікувати загострення ситуації в регіоні. Згідно з інформацією, отриманою спецслужбами Сербії від російських розвідників (!), сили безпеки Косова за підтримки США (!) планують таємне вторгнення на Північ Косова. Назва операції - "Золота шабля" - копіює назву регулярних навчань KFOR – "Срібна шабля".
Метою операції, яка нібито планується, є утвердження «суверенітету» Косова на всієї території частково визнаної республіки. Сигналом початку операція мало стати одностороннє оголошення косовськими сербами своєї автономії.
"Все частіше лунають припущення", пишуть "Новості", що "Приштина тільки чекає на тригер" після якого зможе розпочати окупацію північного Косово. У рамках цієї спецоперації, стверджує видання, і було запущено "історію" про те, що серби нібито в односторонньому порядку будуть створювати Асоціацію сербських муніципалітетів. Ця подія мала виступити для косовських албанських лідерів як "алібі для вторгнення" в райони із сербським населенням та для розповсюдження "своєї незалежності" на всю територію республіки.
Невідомо, чого хотіли добитися росіяни, передаючи своїм сербським колегам подібну оперативну інформацію. Але по факту Белград терміново зібрав Раду безпеки рано вранці 4 серпня, перевів армію в режим підвищеної готовності… і поки що все. Позиція Сербії на сьогодні – "не піддаємося на провокації", намагаємося добитися свого мирним шляхом.
Президент Александар Вучич звинуватив опозицію в тому, що вона, "на замовлення" неназваних іноземних урядів (зрозуміло, що він мав на увазі Захід) підбурює сербів на провокаційні дії, через які албанці зможуть отримати шанс розпочати силовий сценарій.
Інша сторона – тобто, офіційна Приштина – теж не виявляла готовності кидатися в бій. Так, Міністерство внутрішніх справ викликало своїх співробітників з відпусток, але особливої активності за ними помічено не було. (Армії у Косова немає, лише Сили безпеки, що входять до сфері відповідальності МВС).
НАТО поруч
Втім, надзвичайну активність останні дні демонстрували… миротворці НАТО, що базуються в Косово (KFOR).
У віртуальному вимірі на Фейсбук сторінці Kosovo Force - KFOR було розміщено цілий ролик-попередження про те, що у випадку кризи Альянс має можливість швидко зібрати і надіслати на допомогу сили для захисту своїх союзників.
В реальному світі саме такої меседж озвучив і адмірал Джеймс Фого, командувач Об’єднаними силами НАТО в Неаполі. Адмірал США декілька днів тому відвідав базу миротворців Noting Hill на півночі Косово, де заявив, що KFOR є потужною силою і, в разі необхідності, до військових KFOR, яких понад 4000, можуть долучитися підрозділи швидкого реагування. Фого також нагадав, що "НАТО є дуже, дуже сильним як всередині, так і за межами Косово".
Що стосується безпосередньо активності KFOR, то зранку 4 серпня миротворчі підрозділи розпочали маневри на півночі Косова, які вони самі назвали «дводенними навчаннями» у відповідності до свого мандату, затвердженого Радою безпеки ООН.
Американські і, за деякими даними, угорські та польські миротворці на військових машинах пересувалися дорогами та виставляли блокпости-лайт для охорони ключових об’єктів інфраструктури північного Косово – гідроелектростанції та штучного озера (водосховище).
На цьому, власне, будь-яка активність будь-яких силових структур в регіоні завершилася.
Втім, велике питання, чи надовго.
…на чужих помилках або успіхах
Ми знаємо з преси, що дані про "підступні плани Приштини та Вашингтону" передавалася до Белграду з Москви, тобто в будь-якому випадку йдеться про спеціальну операцію за участю російських спецслужб. На питання, чи можна вірити ГРУ РФ, або іншим аналогічним структурам, кожен має відповісти собі сам. З активізації миротворців зрозуміло, що інформація про можливе загострення була, і вона точно не була фейковою. Але вже відповідь на те, з якого саме боку готувався силовий сценарій, і яка саме сторона була готовою піти ва-банк, вже є не настільки очевидною.
З одного боку активність KFOR була формально спрямована на заспокоєння усіх сторін, і брали вони під охорону об’єкти, які контролюються сербами. З іншого -абсолютно ясно, що заяви про "НАТО, яке швидке прийде на допомогу" діють заспокійливо тільки на албанців, і аж ніяк на сербів (натівське бомбардування Сербії 1999 року все ще не забуте). Таким чином, здається, що, незважаючи про "дані розвідки" щодо запланованої операції проти сербського анклаву Косова з боку "американців та албанців", KFOR реально намагається вгамувати обидві сторони, не тільки Приштину. І поки що йому це вдається.
Інша справа, що без вирішення політичної проблеми надання особливого статусу сербським районам Косова не може бути і мови про стабілізацію ситуації в регіоні. Якщо Приштина і далі не буде демонструвати готовності йти на компроміси і поступатися принципами, на Белград все сильніше будуть тиснути косовські серби, що відчувають себе дискримінованими, радикально налаштована опозиція в самої Сербії та, звичайно, Москва, яка, як ми бачимо, не втрачає шансів доливати олії у вогонь всюди, де тільки можливо. А на додачу Брюссель і Вашингтон, хоча і демонструють розуміння косовської позиції, але останнім часом, здається, з кожним днем дедалі більше посилюють тиск на косовських лідерів за для досягнення компромісу.
Наразі дуже важко спрогнозувати подальшій перебіг подій. Ясно тільки, що чим би не завершився експеримент із наданням особливого статусу сербським районам Косова, Україна та її західні партнери зможуть скористатися цим прикладом під час вирішення проблеми ОРДЛО. В залежності від подій на мирному сербсько-косовському фронті, ми отримаємо або досвід для наслідування (хоча б часткового), або що типу "так робити не можна".