Метеорити дійсно розмовляють: Печерський суд постановив

Плач української науки: розповідаємо, як декан КНУ, що просуває думку про "метеорити, які розмовляють", виграв суд: правова система України не визнала його псевдонауковцем

А ви знали, що "метеорит, пролітаючи повз Землю, отримує інформацію про те, що його хтось кличе? І їх там зібралося багато…на цій планеті з таких само елементарних об’єктів, з яких складається і він…"

Ні, ні, це не абзац із псевдонаукової фантастики, це цитата із лекції вельмишановного декану факультету інформаційних технологій КНУ ім. Тараса Шевченка, лауреата держпремії в галузі науки і технологій Юрія Теслі. 

І в цій цитаті – біль та одна з найбільших проблем сучасної української науки – засилля її псевдонауковцями та лженауковими теоріями, що не лише поповнюють купи мукулатури, а й виставляють Україну на посміховисько.

Проте суд відмовився визнати Юрія Теслю псевдонауковцем, тож метеорити "продовжують говорити і вирішувати". А тепер про все по-черзі.

Юрій Тесля - автор "теорії несилової взаємодії", в якій стверджується, що метеорит летить до Землі не через гравітаційну взаємодію, а через те, що Земля його переконує це зробити, і метеорит приймає рішення до неї летіти.

За такий вагомий внесок в українську псевдонауку його навіть (заочно) "нагородили" премією "Академічна негідність 2017 року". Це щось на кшталт українського наукового "антиоскару": такою відзнакою нагороджують за "кращі" випадки плагіаторства, наукової фальсифікації чи просування псевдонаукових теорій.

Тоді ж українське фізичне товариство виступило із заявою протесту щодо подібної "науки". А Тесля ще й став героєм передачі "Телебачення Торонто" з Майклом Щуром.

Хто з ким і за що судився

16 жовтня 2016 року математик Ірина Єгорченко з трибуни Верховної Ради назвала Теслю "відомим псевдонауковцем". Аналізуючи стан української науки та освіти, Єгорченко сказала: "На жаль, у нас навіть в Київському університеті декан факультету відомий псевдонауковець, пан Тесля, який вчить студентів невідомо чому".

Пан Тесля на це образився, і подав на Єгорченко до суду "за образу честі, гідності та ділової репутації", вимагаючи при цьому грошової компенсації за моральний збиток у розмірі 50 тисяч гривень. Від суду Тесля хотів спростування інформації Єгорченко про те, що він є псевдонауковцем. І таки її отримав.

Про перебіг судових подій на своїх сторінках у соцмережах регулярно повідомляв у Facebook вчений та відомий популяризатор науки Антон Сененко.

Отже, Печерський суд ухвалив визнати сказане Іриною Єгорченко з трибуни недостовірною інформацію. На щастя, їй не доведеться сплачувати 50 тисяч гривень - лише судовий збір у розмірі 551 гривні 20 копійок.

"Пояснюю на пальцях. Якщо я - кандидат наук і маю грамоти, але починаю розповідати, що люди ходять на головах або на руках, ви не можете сказати, що я верзу маячню і я псевдонауковець. Тому метеорити, що самостійно приймають рішення про падіння на Землю, тим більше не можуть бути маячнею", - пише Сененко.

Він також додав, що суддівське рішення може виглядати гарним компромісом, але лише з юридичної точки зору та з точки зору людей, далеких від науки.

"Бо воно, насправді, матиме катастрофічні наслідки для наукової сфери. Всіх цих адептів квантових культурологій, лептонних богів і космічних педагогік не можна буде називати псевдовченими чи імітаторами.
Тому що держава вже видала їм посвідчення докторів наук, а це остаточно свідчить, що вони назавжди є науковцями", - додає Сененко.

Сам Тесля дав журналістам коментар щодо судового засідання ще взимку. "Якщо я – псевдонауковець, через п’ять років це забудуть, а я без роботи не залишусь. А якщо суд визнає, що я – псевдонауковець, як я буду працювати в науці?" – сказав він Українській правді.

Що кажуть експерти про "теорію"

П’ятеро авторитетних українських науковців проаналізували "теорію несилової взаємодії" з точки зору фізики. По ній у декана КНУ є ціла книга "Диалоги с Теслей. Теория несилового мира".

Якщо коротко, то в аналізі науковці доступно пояснюють, чому "теорія несилової взаємодії" як передвісниця і формальна основа побудови "теорії несилового світу" не має шансів на адекватне наукове життя. Вона передбачає, що в основі всіх процесів взаємодії в природі може лежати не сила, а інформування (переконання) в такому русі, яке з більшою ймовірністю принесе позитивне сприйняття (згадаємо метеорит, що розмовляє). З повним текстом аналізу можна ознайомитись тут.

А ми частково повернемось до виступу Ірини Єгорченко 2016 року і наведемо кілька цитат, що стосуються загальної наукової та освітньої ситуації у країні. Бо рішення суду, очевидно сигналізує, що з тих часів мало що змінилося.

"Щоб говорити про ефективність, перш за все потрібно говорити про цілі. В нормальній країні цілі науки крім здобуття нових знань та інновацій - це внесок в освіту. Ніякої хорошої освіти без хорошої науки бути не може. Це престиж держави і це експертна оцінка рішень, які приймаються".

"У нас існуюча наукова система насправді дуже ефективна, тому що вона дійсно виконує те, чого від неї хоче держава - держава хоче роздачі ступенів чиновникам, діточкам і роздачі дипломів народу. Хай порожніх, без знань, але хай народ буде щасливий. Люди дали дітям типу вищу освіту".

До роздумів.