Пізно ввечері, практично вже в ночі, в п’ятницю 19 жовтня македонський парламент дав старт процесу перейменування країни. Дебати в парламенті розпочалися ще за кілька днів до цього, але на голосування питання не виносилося – не вистачало голосів.
Лише напередодні вихідних провладна коаліція змогла заручитися ще і підтримкою окремих депутатів з опозиційних фракцій. Результат – рівно стільки голосів, скільки потрібно для ухвалення рішення - 80, дві третини складу парламенту, Конституційна більшість.
Голосували спочатку в електронному режимі, натискаючи кнопки. Але потім, на вимогу опозиції, зробили поіменне голосування в форматі переклички. Ведуча з трибуни зачитувала ім’я депутата, а політик з місця відповідав – "за" він, чи "проти". Парламентарі з опозиції при цьому демонстративно піднялися зі своїх місць і стали під стіночкою. Але і голосування в такий спосіб дало таки самі результати – 80 депутатів дали згоду на початок процедури імплементації договору із Грецією щодо зміни назви країни.
Македонсько-грецька угода з перейменування колишньої югославської республіки була підписана влітку цього року. Після 27 років суперечок, ігнорування вимог іншої сторони та просування "своєї правди", Скоп’є та Афіни домовилися – Македонія стане "Північною Македонією". Таким чином, буде, з одного боку, збережена македонська ідентичність македонців, з іншого – греки теж мають бути потішені - грецька провінція Македонія стане ніби головною Македонією світу (вибачте за цілу купу тавтологій, але по іншому ніяк цю ситуацію не пояснити).
Перейменування колишньої югославської республіки, якщо воно успішно завершиться, означає, що Македонія зможе стати членом НАТО та ЄС. Саме через назву Греція всі ці роки блокувала євроатлантичну інтеграцію сусідньої держави. Тепер ситуація має кардинально змінитися.
Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас вже заявив, що після голосування в парламенті шлях для втілення угоди між двома країнами відкрито, і тепер сусідня країна може приєднатися до міжнародних організацій.
Перемога? Нібито так.
Північноатлантичний Альянс, Європейський союз і США вже привітали рішення македонського парламенту.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав позитивне голосування депутатів "історичною можливістю" для забезпечення членства країни в Альянсі.
Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні та єврокомісара з політики сусідства Йоганнеса Гана в спільній заяві зазначили, що чекають продовження подальшої реалізації угоди "без будь-яких затримок".
Речниця Державного департаменту США Хізер Науер наголосила на "історичній можливості" забезпечити "стабільність, безпеку і процвітання у всьому регіоні".
Все так, і Україна може тільки заздріти реальним євроатлантичним перспективам маленької балканської держави. Втім, українці мають слідкувати за подіями в Македонії не тільки через бажання порадіти за інших. Останні події тут мають багато чому нас навчити. Зокрема тому, що таке сучасна реальна політика.
Отже, урок перший, про провалений референдум.
Напередодні голосування в парламенті питання договору із Грецією було винесено на загальнонаціональний референдум. Македонці мали прийти до виборчих дільниць та відповісти, чи схвалюють вони членство в Європейському Союзі та НАТО, "прийнявши угоду між Республікою Македонія та Грецькою республікою".
Передбачалося, що переважна більшість виборців скажуть "так" - соціологічні опитування були одностайно оптимістичні. Після цього парламент, підкорившись волі народу, автоматично мав імплементувати всі необхідні для перейменування країни зміни Конституції. Але буквально напередодні голосування в онлайн-медіа та соціальних мережах Македонії розгорнулась потужна кампанія за бойкот референдуму.
Читайте також: Чому стався провал з референдумом в Македонії
Технологія пропаганди ігнорування виявилася настільки вдалою, що участь у референдумі взяли участь тільки 37% зареєстрованих виборців. Стверджують, що за цією діяльністю стояла Росія.
Тому суть уроку №1 – політичні технології працюють і розвиваються, а російські політтехнологи все ще здатні на ефективні дії.
Відповідно, урок №2 – референдум, який так чи інакше стосується вступу до НАТО, в умовах потужного гібридного впливу Росії може лише нашкодити справі. До речі, це прекрасно розуміла влада Чорногорії, і тому країна приєдналася до Альянсу не проводячи подібного опитування.
Звичайно, якщо спроектувати кількість тих, хто проголосував "за" - 94% - на загальну кількість виборців, стає зрозумілим, що більшість македонців насправді підтримали перейменування країни задля євроатлантичної інтеграції. Але все одно, через низку явку референдум не мав юридичної сили – для цього потрібно було 50%+1 голос.
Після провалу референдуму македонська опозиція, партія ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія македонської національної єдності), заявила про своє абсолютне несприйняття компромісу із Грецією щодо перейменування країни. Лідер партії Христіян Міцкоскі не дослухався навіть до прямого звернення до нього помічника держсекретаря США у справах Європи і Євразії Весса Мітчелла, який у відкритому листі закликав дати можливість депутатам ВМРО-ДПМНЄ самім вирішити, як голосувати за зміни до Конституції "без погроз насильством, помстою або інших форм примусу".
В результаті, голосування в парламенті, яке планувалося зробити суто символічним, набуло зовсім іншого змісту – воно стало головною перепоною на шляху до "Північної Македонії", ЄС та НАТО.
Те, що зробила потім македонська влада, яка є чітко і безкомпромісно націленою на євроатлантичну інтеграцію, має стати для нас ще одним важливим уроком. Якщо використати евфемізми, то урок №3 можна назвала так: "Політика - не місце для рожевих поні".
Прем'єр-міністр Зоран Заєв на початку парламентського обговорення конституційних змін заявив про намір влади помилувати опозиціонерів, що раніше були притягнути до кримінальної відповідальності.
27 квітня 2017 року члени опозиційної ВМРО-ДПМНЄ брали участь в силовому захопленні парламенту – вони протестували проти обрання спікера від албанської меншості. Тоді протестувальникам дійсно вдалося вдертися до сесійної зали і навіть побити кількох політиків з нинішньої правлячої коаліції, включно із нинішнім македонським прем’єром, лідером Соціал-демократичного союзу Македонії (СДСМ) Заєвим.
Справа "27 квітня" наразі розглядається в суді, десяткам людей, зокрема і депутатам, висунуті звинувачення. Але напередодні голосування щодо конституційних змін трьох парламентарів, що є фігурантами цих справ, випустили з-під домашнього арешту, і вони спочатку натиснули кнопки "за", а потім ще і голосом підтвердили свій вибір.
Ще дві людини, що також підтримали це рішення, за даними медіа, нібито отримали шанс позбавитися звинувачень в корупції.
І ще з кількома парламентарями домовилися іншим шляхом (кажуть різне).
В підсумку були зібрані голоси, яких не вистачало для початку процесу імплементації угоди із Грецією.
Росія, яка вже святкувала перемогу у збереженні блокади євроатлантичної інтеграції Македонії, була просто шокована. Достатньо сказати, що заяву щодо македонських подій МЗС РФ видав лише через три доби після голосування в македонському парламенті, - в ввечері 22 жовтня. Звісно, були вихідні, але такий аж занадто великий часовий лаг каже про те, що в Кремлі явно не було "домашньої заголовки" на випадок, якщо "щось піде не так", і депутати проголосують "за".
В своїй заяві російське відомство "валить" все на американців. Залишимо це твердження без коментарів, але засвоїмо урок №4: США часів Трампа цільоспрямовано працюють на результат і вимагають того ж від своїх партнерів. Про це треба пам’ятати, в першу чергу, офіційному Києву, який, здається, іноді намагається то затягнути якесь рішення, то протрактувати його по-своєму… Все, тепер "не прокатить".
Щодо Македонії, то перемога, з якоюї вже встигли привітати, є тільки частковою – хоча й найважливішим етапом, але не єдиним, на ще доволі довгому та важкому шляху перейменування країни. Одним з наступних завдань є ще одне голосування конституційної більшості в парламенті. Нібито турбуватися нема про що, але ситуація залишається доволі непростою.
"Перебіжчиків" вже зі скандалом виключили із ВМРО-ДПМНЄ, а в суспільстві почалося цькування тих, хто проголосував "за" зміну назви країни. Македонські правоохоронні по окремих випадках навіть відкрили кримінальні справи щодо погрози на Фейсбуці, а місцеві журналісти вигадали новий вислів: "вербальний Лінч", тобто, суд Лінча.
Читайте також: У Македонії погрожують опозиційним депутатам, які підтримують перейменування країни
І це, як здається після заяви МЗС РФ, ще "ягідки". Росія явно не збирається віддавати Македонію "в лапи НАТО", а македонська влада и Захід не планують відступати від планів щодо євроатлантичної інтеграції. Маленьку балканську державу чекають нові потрясіння, а нас – нові уроки, які ми маємо вивчити, якщо дійсно хочемо всерйоз просуватися на шляху євроатлантичної інтеграції.