5 листопада у Верховній Раді зареєстровано законопроект №9260 "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів".
Серед низки пропозицій щодо податків та акцизів, окрім іншого, є норма і про оподаткування посилок з-за кордону. Кабмін пропонує парламенту встановити, що посилки вартістю вище за €100, які приходять з-за кордону приватним особам, обкладаються податком.
Як все функціонує зараз та що зміниться для громадян.
Замість €150 та трьох посилок
Нагадаємо, зараз в Україні діє норма про безподаткове ввезення посилок з-за кордону, якщо їхня митна вартість не перевищує €150. Зараз таких відправлень можна отримувати скільки-завгодно.
Але якщо вартість посилки вища €150 - потрібно доплатити державі. Тож одержувач платить ПДВ (20%), мито (10%) та акциз (різний на окремі групи товарів на кшталт алкогольних напоїв, тютюнових виробів) тільки з суми перевищення. Якщо вартість посилки перевищує €150, її одержувач платить в бюджет близько 32% від суми перевищення.
Втім, така ситуація сприяє контрабанді та "сірому" ринку товарів, переконані у Мінфіні.
За таких умов навіть великі гравці на ринку рітейлу “дроблять” замовлення, щоб уникнути сплати податкових зборів.
Щоб змінити це, 7 грудня Верховна Рада ухвалила закон, що обмежує безподаткове ввезення товарів в Україну трьома посилками на місяць (до €150 — кожна) на адресу одного одержувача.
За четверту та всі наступні посилки потрібно сплачувати ПДВ (20%), мито (10%) та акциз на окремі категорії товарів.
Читайте також: Три по 150. Навіщо українцям обмежили посилки з-за кордону та як це працюватиме
Чому відмовилися від закону про три посилки
Норма про три посилки мала запрацювати з січня 2018 року, однак її впровадження довелося відтермінувати на рік. Тож на повноцінний запуск так званого закону "трьох посилок" чекали вже з 1 січня 2019 року. Однак, схоже на те, що цей закон так і не запрацює.
Справа в тому, що технічних можливостей для того, щоб реалізувати його норми в життя за рік так і не знайшлося.
Очільник “Укрпошти” Ігор Смілянський розкритикував закон одразу після ухвалення:
“Як система обліковуватиме мито, якщо дві посилки прийдуть одночасно Укрпоштою, а дві – іншим оператором. Невідомо також, яким чином збирати персональні дані (ІНН) із зарубіжних майданчиків, як даний реєстр повинен працювати у некомп’ютеризованих офісах сільської місцевості”.
І от, коли після ухвалення закону минув майже рік, стало зрозуміло, що реалізувати його неможливо.
“Для реалізації так званої норми про три посилки треба було, щоб поштові оператори, експрес-перевізники та Державна фіскальна служба створили спільне програмне забезпечення. ДФС мала б бачити, скільки посилок і звідки отримує кожна особа. Але цього не сталося, тому прослідкувати, які посилку отримує громадянин – першу чи 21-шу – дізнатися неможливо”, - заявила голова підкомітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.
Саме тому, за її словамиї, уряд на засіданні 31 жовтня затвердив законопроект, яким скасовувалась норма, прийнята рік тому.
Чутки про закон €22
Скасування закону про три посилки спричинило розмови про ймовірне впровадження кабального законопроекту про 22 євро.
Нагадаємо, у листопаді 2016 року Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) запропонувала запровадити безмитний ліміт на одну посилку не більше €22. За словами представника асоціації, це європейська практика й так можна збільшити доходи бюджету України на 4,7 млрд грн.
Але тоді суспільство негативно відреагувало на законопроект, через те, що вважало, що асоціація лобіює інтереси своїх партнерів, яким не вигідні покупки через кордони. АПІТУ представляє інтереси близько 70 компаній, включаючи ЦИТРУС, Intel Україна, Samsung та інші. У грудні АПІТУ відкликала законопроект з Мінфіну.
Читайте також: 150 євро і не мрійте. Українців знову хочуть змусити платити мито на товари з-за кордону
Тепер же заговорили про відновлення цієї ініціативи. Зокрема, на сполох забив СЕО Rozetka Владислав Чечьоткін на своїй Facebook-сторінці. Він впевнений, що впровадження законопроекту про €22 “обговорюється “під ковдрою” і пошепки, щоб проскочити напередодні Нового року в метушні”:
Декілька учасників ринку поштової логістики підтвердили виданню AIN, що законопроект про 22 євро знову обговорюється у парламенті.
На сайті президента навіть з’явилися дві петиції з вимогою не допустити обкладання посилок фізичних осіб вартістю понад €22 додатковими податками. На момент публікації одна з них набрала більше половини необхідних голосів.
Однак Острікова переконує, що ніякого повернення до закону про 22 євро не передбачається.
Що пропонують в уряді
У законопроекті №9260 пропонують обкладати податком на додану вартість товари, ввезенні на митну територію України, якщо їхня сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент €100.
Зокрема, ПДВ буде стягуватися з "ввезених на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент €100, для одного одержувача-фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або у одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника в міжнародних експрес-відправленнях і в несупроводжуваному багажі".
Ще одна новація законопроекту: оператори поштового зв'язку, експрес-перевізники визнаються податковими агентами.
Тож саме вони повинні будуть нараховувати і сплачувати податкові зобов'язання в бюджет. Що може зробити вартість міжнародної доставки ще вищою.
Втім, чи запрацює ця норма, поки невідомо. У висновку до законопроекту йдеться про те, що покладення на оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника функцій податкових агентів не узгоджується із п. 18.1 ст. 18 ПК:
“Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Водночас, вказані оператори не здійснюють виплату доходу платникам податку, а надають одержувачам послуги з перевезення придбаного ним товару”.
Також у висновку йдеться про те, що ця пропозиція має дискримінаційний характер: “оскільки покладення додаткових фінансових обов’язків на деяких поштових операторів, експрес-перевізників може призвести до додаткових витрат ними ресурсів, а тому не узгоджується із принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації”.
Варто враховувати, що якщо законопроект ухвалять, запрацює він не з початку року.
Кабмін пропонує встановити перехідний період з 1 січня по 30 червня 2019 року - упродовж цього часу (в першому півріччі 2019 року) податком буде обкладатися товар, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент €150. Тобто, так як є зараз.
Вирішити, що робити з податковими змінами Рада має до прийняття бюджету 2019 року.