У нас є гарна приказка про останній місяць року: "У грудні що не день - то свято!". Або ще: "Від Романа до Йордана", що означають, що зимові свята розкривають веселу вдачу українців, щедру і щиру душу. Вони - з піснями і танцями (коли завершується піст), а в період посту - це підготовка до Різдва, перевірка прикмет, підбиття підсумків року в стилі народних традицій і, звісно ж, ворожіння.
Наші бабусі й дідусі не особливо вдавалися в роздуми про плюси й мінуси кожної пори року, для них практично не існувало такого поняття, як осіння депресія чи весняний авітаміноз. Якщо говорилося про пори року, то вони умовно поділялися на зиму і літо.
"Скільки там тієї зими" - у цьому жарті є й частка правди, бо зима була здебільшого для святкувань та відпочинку, а відтак швидко минала. "Дасть Бог, доживемо до літа", - казали наші прадіди і дуже тішилися появі весняного сонця і снігу, який танув, та бралися за знаряддя праці: сіяти, садити, плекати.
На свята Романа і Введення, яке ми відзначили, відповідно, 1 і 4 грудня, "морози ще зими не роблять", кажуть у народі. Зате справжня зима починається вже на Катерини.
7 грудня – День жіночої долі. "На святу Катерину ховайся під перину"
Цього дня вшановують святу великомученицю Катерину, яка прийняла християнську віру і яку через це вбили за наказом тодішнього імператора.
Вважається, що з цього дня "законно" починаються справжні морози.
Але морози – морозами, нам не звикати. Головне - не забути, що тільки цього дня можна ворожити й парубкам і що ворожіння цього дня має справжню силу, так кажуть у народі. Напередодні їм треба дотриматися посту, щоб "Бог послав хорошу жінку".
Увечері перед днем Катерини молодь іде на вечорниці. І якраз на них добре хлопцям, як, утім, і дівчатам, поставити у воду вишневу гілочку. Є велика ймовірність, що до Різдва вона розквітне, і це означатиме, що "садівник" чи "садівниця" цього року точно віднайдуть свою пару і скоро весілля. Так само ворожили і на членів сім’ї.
А ще на Катерини дівчата “закликали долю”. Такі обряди проводили на Катерини, на Андрія, на Старий Новий рік.
Прикмети на Катерини
13 грудня – Андрія Первозваного. “Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію”
Андрій Первозваний - покровитель молоді. Тому на Андрія молодь збиралася на вечорниці, веселилася, лузала насіння, жартувала і ворожила.
А ще з давніших часів, часу поклоніння сонцю, до нас перебралася традиція випікання Калити - обрядового хліба, великого круглого коржа з діркою посередині. Дівчата витискали на ньому орнамент і підвішували його до стелі. Іноді місили тісто на відварі любистка. Любисток - улюблена рослина дівчат, водою з ним умивалися, робили з нього букети - щоб хлопці любили. Сторожив калиту так званий "Пан Калитинський", тримаючи в руці ганчірку, обмащену в сажі. Інший учасник гри, осідлавши коцюбу ("Пан Коцюбинський"), скакав до нього, і між ними відбувався жартівливий діалог.
Ворожіння і повір'я на Андрія
14 грудня - Наума. Вчення - світло!
Святого вважають покровителем науки. Колись у ці зимові дні діти розпочинали навчання, бо вже закінчувалися вдома всі основні роботи й вони мали вільний час.
17 грудня – Варвари-великомучениці
Свята Варвара, вважають віруючі, має дар допомагати людям, рятувати їх від наглої (трагічної) смерті.
Цього дня також ворожили, але лише дівчата. Палили газети на тарілці, і за обрисами полум'я впізнавали обличчя судженого. Розглядали попіл – з цією ж метою. Варили пісні вареники із "секретною" начинкою: серед усіх вареників, приміром, з маком, є один з яблуками. І кому він припаде, та перша з компанії дівчат вийде заміж.
19 грудня – святого Миколи Чудотворця
Весь день напередодні свого свята святий Миколай випікає духмяні солодкі зірочки, які, потрапляючи в його торбину, стають схожими на нього самого. А наступного дня він у пишному кожусі з помічниками-янголами розносить гостинці чемним дітям, виконуючи ще безліч їхніх прохань. Це - одна з численних легенд, яку приписують найшанованішому святому.
Традиції на Миколая
Господарі варили пиво, скликали гостей, веселились, вітали сніжну зиму. А по обіді запрягали коней і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "дізнатися, чи слизький сніг цього року випав!".
У багатьох містах і селах цього дня - храмове свято. Навіть нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая з давніми легендами.
На Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не наважиться на обман.
А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.
У нас цього святого називають "скоропомічним", адже він завжди поспішає на допомогу тим, хто цього потребує.
Народні прикмети на Миколая:
22 грудня – жіноче свято, День надії
Або ж Зачаття Праведною Ганною Пресвятої Богородиці. У цей день бездітні батьки моляться до Матері Богородиці, щоб Вона подарувала їм дитину.
Усі жінки, особливо ті, які хотіли дітей, напередодні свята споживали тільки хліб і воду. Зранку йшли до церкви, сповідалися, причащалися і молилися Святій Заступниці за майбутніх нащадків.
Цього дня вагітним жінкам не можна було нічого робити.
Прикмети на Ганни:
А в давнину в народі цей день називали "народинами сонця", бо він - найкоротший день року. А все тому, що це свято припадає зимове сонцестояння, після чого воно "повертає на літо, а зима на мороз". Кажуть: "На Ганни світловий день додається на горобиний крок". В давнину був такий звичай: дзвонареві, який сповіщав про народження сонця, давали 24 срібняки, а за те, що оголошував улітку "повернення сонця на зиму", садили на добу у в’язницю.
Узагалі вважається, що літо зустрічається із зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Ганни.
Гарний звичай існував на Ганни: виготовляти різдвяні прикраси -"павуків" та "їжаків" із соломи. Та й загалом з цього дня вже можна готуватися до весни - сонце на літо повертає!
Приємних і світлих передсвяткових прикмет!