Наворожи мені, грудне! Ворожіння, традиції і прикмети грудневих свят

У нас є гарна приказка про останній місяць року: "У грудні що не день - то свято!". Або ще: "Від Романа до Йордана", що означають, що зимові свята розкривають веселу вдачу українців, щедру і щиру душу. Вони - з піснями і танцями (коли завершується піст), а в період посту - це підготовка до Різдва, перевірка прикмет, підбиття підсумків року в стилі народних традицій і, звісно ж, ворожіння.

Наші бабусі й дідусі не особливо вдавалися в роздуми про плюси й мінуси кожної пори року, для них практично не існувало такого поняття, як осіння депресія чи весняний авітаміноз. Якщо говорилося про пори року, то вони умовно поділялися на зиму і літо.

"Скільки там тієї зими" - у цьому жарті є й частка правди, бо зима була здебільшого для святкувань та відпочинку, а відтак швидко минала. "Дасть Бог, доживемо до літа", - казали наші прадіди і дуже тішилися появі весняного сонця і снігу, який танув, та бралися за знаряддя праці: сіяти, садити, плекати.

На свята Романа і Введення, яке ми відзначили, відповідно, 1 і 4 грудня,  "морози ще зими не роблять",  кажуть у народі. Зате справжня зима починається вже на Катерини. 

7 грудня – День жіночої долі. "На святу Катерину ховайся під перину"

Цього дня вшановують святу великомученицю Катерину, яка прийняла християнську віру і яку через це вбили за наказом тодішнього імператора.

Вважається, що з цього дня "законно" починаються справжні морози.

Але морози – морозами, нам не звикати. Головне - не забути, що тільки цього дня можна ворожити й парубкам і що ворожіння цього дня має справжню силу, так кажуть у народі. Напередодні їм треба дотриматися посту, щоб "Бог послав хорошу жінку".

Увечері перед днем Катерини молодь іде на вечорниці. І якраз на них добре хлопцям,  як, утім, і дівчатам, поставити у воду вишневу гілочку. Є велика ймовірність, що до Різдва вона розквітне, і це означатиме, що "садівник" чи "садівниця" цього року точно віднайдуть свою пару і скоро весілля.  Так само ворожили і на членів сім’ї.

А ще на Катерини дівчата “закликали долю”. Такі обряди проводили на Катерини, на Андрія, на Старий Новий рік.

Прикмети на Катерини

• Якщо на Катерини холодно, може бути неврожай (голодно).
• Як Катерина по воді, то Різдво по льоді.
• На святу Катерину ховайся під перину.

13 грудня – Андрія Первозваного. “Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію”

Андрій Первозваний - покровитель молоді. Тому на Андрія молодь збиралася на вечорниці, веселилася, лузала насіння, жартувала і ворожила.

А ще з давніших часів, часу поклоніння сонцю, до нас перебралася традиція випікання Калити - обрядового хліба, великого круглого коржа з діркою посередині. Дівчата витискали на ньому орнамент і підвішували його до стелі. Іноді місили тісто на відварі любистка. Любисток - улюблена рослина дівчат, водою з ним умивалися, робили з нього букети - щоб хлопці любили. Сторожив калиту так званий "Пан Калитинський", тримаючи в руці ганчірку, обмащену в сажі. Інший учасник гри, осідлавши коцюбу ("Пан Коцюбинський"), скакав до нього, і між ними відбувався жартівливий діалог.

Ворожіння і повір'я на Андрія

• Дівчата виходили на город і символічно сіяли зерно чи льон, промовляючи: “Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію”. Цей обряд означав засівання своєї долі, бо зерно завжди асоціювалося із засіванням своєї долі.  
• Дівчина набирала жменю зерна зі снігом, яке щойно посіяла, й роздивлялася у хаті: якщо кількість зернин була парною, значить, - бути в парі.
• Випікали млинець і вранці вибігали з ним на дорогу.
• Збирали в оберемок дрова – якщо парне число, цього року вийдуть заміж.
• Перед сном дівчата під ліжко ставили миску з водою. А на неї клали дощечку-місточок. Якщо уві сні парубок переведе її через той місточок – він її засватає.
• Перекидали через паркан черевик: у який бік поверне носок, з того боку чекати долю.
• Дівчата ходили рахувати кілля огорожі, дев’ятий кіл зав’язували стрічкою. А вранці по тому зав’язаному колу визначала судженого: високий чи низький, прямий чи кривий, товстий чи стрункий тощо.
• Про характер майбутнього чоловіка дізнавалися так: пускали до хати вночі курку - якщо вона тихенько починала клювати зерно, то наречений буде спокійної вдачі, якщо курка бігала - буде грізний і сваритиметься.

14 грудня - Наума. Вчення - світло!

Святого вважають покровителем науки.  Колись у ці зимові дні діти розпочинали навчання, бо вже закінчувалися вдома всі основні роботи й вони мали вільний час.

17 грудня –  Варвари-великомучениці

Свята Варвара, вважають віруючі, має дар допомагати людям, рятувати їх від наглої (трагічної) смерті.  

Цього дня також ворожили, але лише дівчата. Палили газети на тарілці, і за обрисами полум'я впізнавали обличчя судженого. Розглядали попіл – з цією ж метою. Варили пісні вареники із "секретною" начинкою: серед усіх вареників, приміром, з маком, є один з яблуками. І кому він припаде, та перша з компанії дівчат вийде заміж.

19 грудня – святого Миколи Чудотворця

Весь день напередодні свого свята святий Миколай випікає духмяні солодкі зірочки, які, потрапляючи в його торбину, стають схожими на нього самого. А наступного дня він у пишному кожусі з помічниками-янголами розносить гостинці чемним дітям, виконуючи ще безліч їхніх прохань. Це - одна з численних легенд, яку приписують найшанованішому святому.  

Традиції на Миколая

Господарі варили пиво, скликали гостей, веселились, вітали сніжну зиму. А по обіді запрягали коней і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "дізнатися, чи слизький сніг цього року випав!".

У багатьох містах і селах цього дня - храмове свято. Навіть нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая з давніми легендами.

На Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не наважиться на обман.

А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

У нас цього святого називають "скоропомічним",  адже він завжди поспішає на допомогу тим, хто цього потребує.

 Народні прикмети на Миколая:

• Якщо на Миколая день холодний і ясний - рік видасться урожайним.
• Якщо на Миколая день теплий видався - чекай суворих морозів.
• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Як на Миколая морозяний день - на уроду хліба й городини.
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
• Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого.

22 грудня – жіноче свято, День надії

Або ж Зачаття Праведною Ганною Пресвятої Богородиці. У цей день бездітні батьки моляться до Матері Богородиці, щоб Вона подарувала їм дитину.

Усі жінки, особливо ті, які хотіли дітей, напередодні свята споживали тільки хліб і воду. Зранку йшли до церкви, сповідалися, причащалися і молилися Святій Заступниці за майбутніх нащадків.

Цього дня вагітним жінкам не можна було нічого робити.

Прикмети на Ганни:

• Якщо йде дощ - вся весна буде дощовою. 
• Тихий і безвітряний день - на врожай садовини. 
• Сонячний день - Новий рік буде морозяним; якщо ховається за хма- 
• рами, а на деревах висне іній - під Новий рік буде хмарно, з відлигою. 
• Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки. 

А в давнину в народі цей день називали "народинами сонця", бо він - найкоротший день року. А все тому, що це свято припадає зимове сонцестояння, після чого воно "повертає на літо, а зима на мороз". Кажуть: "На Ганни світловий день додається на горобиний крок". В давнину був такий звичай: дзвонареві, який сповіщав про народження сонця, давали 24 срібняки, а за те, що оголошував улітку "повернення сонця на зиму", садили на добу у в’язницю.

Узагалі вважається, що літо зустрічається із зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Ганни.

Гарний звичай існував на Ганни: виготовляти різдвяні прикраси -"павуків" та "їжаків"  із соломи. Та й загалом з цього дня вже можна готуватися до весни - сонце на літо повертає!

Приємних і світлих передсвяткових прикмет!