Віталій Портников: Росія хоче, щоб угод не було

"Немає договору про дружбу - немає договору по Азовському морю і Керченської протоки. Така юридична і політична логіка, причинно-наслідковий зв'язок. Таким чином, Україна сама себе позбавляє права вільного судноплавства в цьому регіоні", - зазначає Чеснаков.

Оприлюднення цієї позиції зовсім не випадково відбулося саме сьогодні, у день зустрічі в "нормандському форматі", учасники якої повинні обговорити ситуацію, яка склалася навколо керченської кризи. Це те, що буде доводити учасникам зустрічі Владислав Сурков: Україна сама руйнує правовий простір двосторонніх домовленостей, а Росії залишається хіба що скрушно розводити руками і дивуватися київським "провокаторам".

Але ця логіка брехлива за самою своєю суттю. Це приблизно як вічні російські докази того, що вступ України до НАТО загрожує інтересам національної безпеки Росії, а сама "миролюбна" Росія нікому не загрожує, а тільки дивується агресивності НАТО і політиці розширення альянсу. Але Росія напала на Україну, окупувала Крим і розв'язала війну на Донбасі саме тоді, коли Україна була позаблоковою державою. А ось якби Україна була членом НАТО, агресор б зупинився біля наших кордонів, як він зупинився біля кордонів країн Балтії.

Те ж саме - і з договором по Азовському морю. Росія напала на наші кораблі тоді, коли ще діє договір про дружбу між двома країнами, а значить - ніяка система російсько-українських угод не розмивається навіть за визначенням радника Суркова. Проте це не завадило росіянам обстріляти українські кораблі і захопити в полон їхні екіпажі. Не кажучи вже про те, що ніякої свободи судноплавства у акваторії Керченської протоки та Азовського моря вже давно немає - Росія робить все можливе, щоб силою довести своє право контролювати і протоку, і море.

Але Москві зараз важливо інше - довести, що ніякого правового простору між Росією і Україною не існує - і не через російську агресивність, а через українську неконструктивність. І після констатації цієї "неконструктивності" продовжувати нав’язувати право сили замість міжнародного права усюди, де Москві дозволять це зробити.