Так РФ намагається легітимізувати своїх терористичних маріонеток в Абхазії, Придністров'ї та ОРДІЛО, саме тому Кремль організовує переговори з Талібаном з питань мирного врегулювання в Афганістані. Щоб процес "гібридної миротворчості" був успішний, потрібні союзники - такі ж режими-ізгої - які в силу ряду внутрішніх і зовнішніх причин готові будуть підтримати ці сумнівні "ініціативи".
Однак, це небезпечна гра. Якщо внутрішньополітичні мотиви і ресурси у когось з твоїх кон'юнктурних союзників виявляться вищими за твої, то твоя стратегія гібридної миротворчості може опинитися під загрозою. Сьогодні - коли до переговорів з Талібаном підключився Іран - кремлівська гібридна "стратегія мирного врегулювання в Афганістані" опинилася під серйозною загрозою. Саме тому, що для Кремля це просто черговий привід дошкулити США, а для Ірану - важливе питання національної безпеки.
Сьогодні представник талібів Забіюлла Муджахід підтвердив, що в понеділок в Тегеран прибула високопоставлена делегація для переговорів з іранськими офіційними особами.
Це сталося за кілька днів після того, як секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані відвідав Кабул, після чого зробив для преси заяву про переговори з талібами в Афганістані.
На думку регіональних оглядачів, зустріч в Кабулі свідчить про зростання ролі Ірану в якості регіонального посередника в справі зниження напруженості між талібами і офіційним Кабулом. Без сумніву, іранська влада зацікавлені в тому, щоб основні зусилля в галузі безпеки в Афганістані були націлені на боротьбу з ІД, а не на протистояння між урядом і Талібаном.
При цьому, Іран безперечно бере до уваги заяви талібів про те, що вони стало контролюють близько 15% території країни, тоді як уряд - близько 29%, а решта території - це арена багаторічного жорстокого протистояння між ними, в якому Талібан має помітну перевагу. За останні три роки, за різними оцінками, в результаті конфронтації загинуло від 20 до 28 тисяч урядових військовослужбовців і поліцейських, а також близько 250 співробітників іноземних контингентів. Тепер в ситуацію втрутилася ІД - загроза глобального рівня, - що істотно змінює ситуацію, і змушує переглянути стратегії зовнішньої взаємодії зі сторонами афганського конфлікту.
Результатом візиту високопоставлених іранських чиновників до Афганістану став, серед іншого, візит делегації Талібану в Тегеран.
"У неділю делегація талібів прибула в Тегеран, де відбулася запланована зустріч з заступником міністра закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі, були проведені тривалі переговори", - заявив офіційний представник МЗС Ірану Бахрам Касемі під час телевізійної прес-конференції. "Основною метою цих переговорів було сприяння зусиллям, спрямованим на початок мирних переговорів між конкуруючими афганськими сторонами для встановлення миру і стабільності в Афганістані", - пояснив Касемі. Він також зазначив, що таліби контролюють значну частину території Афганістану, а діалог з іранським урядом назрівав довгий час. Касемі заявив, що офіційний афганський уряд було проінформовано про зустріч заздалегідь. Також Касемі зазначив, що Іран і Афганістан мають протяжний спільний кордон, спільні культурні та історичні цінності та проблеми.
Делегація, до складу якої входять представники талібів в Катарі Сайед Тайбеї Ага, Мохаммад Улла Номані і Шамсуддін Пахлаван, знаходиться в Ірані з триденним візитом.
При цьому офіційний уряд Афганістану ставить під сумнів легітимність цього візиту. У відповідь на неоднозначну позицію офіційного афганського уряду, МЗС Ірану підкреслює, що Іран рішуче підтримує мирний процес в Афганістані. "Позиція Ірану в зв'язку з мирним процесом в Афганістані зрозуміла, і Іран підтримує афганський уряд в його мирному процесі", - заявив офіційний представник МЗС Джанан Мосазай.
Варто відзначити, що все це відбувається на тлі переговорів представників західної коаліції з талібами в Об'єднаних Арабських Еміратах і суперечливих ініціатив президента Дональда Трампа щодо майбутнього американського військового контингенту в Афганістані.
Так чи інакше, схоже, що роль регіональних ініціатив в питаннях стратегічної безпеки починає критично зростати, а роль змов великих гравців, так званих «геополітичних угод» - істотно знижуватися.